Дитячий безвіз та закордонний паспорт: деталі та підводні камені сімейних поїздок до ЄС

“Європейська правда”  вже повідомляла чимало деталей у  матеріалі Тонкощі безвізу: як діяти на кордоні, щоб уникнути проблем, а про базові принципи –  в тексті “Без віз, та не без правил“. У цих статтях відповіді на запитання читачів – і про правила безвізового режиму, і про документи, які потрібно мати із собою, і про багато іншого.

Однак запитання надходять і надалі, і ми раді відповісти на них. Серед найпопулярніших – “дитяча” тема.

  • Як оформити “правильний” закордонний паспорт для дитини?
  • Чому є ті, кому відмовилися видавати “біометрику” для дитини, і що їм доведеться робити?
  • Які документи потрібні для його оформлення?
  • Які документи повинна мати дитина для перетину кордону?
  • Що потрібно для навчання в ЄС?

Ми підготували для вас детальніші пояснення, аніж було у попередніх статтях.

У публікації використані дані з проекту “Відкрий Європу” про умови безвізового режиму, в підготовці якого також брали участь експерти “Європейської правди”.

Чи поширюється безвіз на дітей та підлітків?

Відповідь проста та приємна: так, поширюється! Який був би сенс у “безвізовій відпустці”, якщо для дітей все одно потрібно було б оформлювати візу, збираючи всі ті самі документи?

Отже, від 11 червня 2017 року Євросоюз скасує візи для всіх громадян України, за однієї умови: вони повинні мати біометричний паспорт.

Громадянином України, як відомо, можна бути від народження – дитина, хоча б один з батьків якої на момент її народження був громадянином України, автоматично має українське громадянство. Оформити закордонний біометричний паспорт громадянина України можливо навіть для новонароджених – і лише та дитина, яка його має, матиме право користуватися безвізом.

Тож не треба чекати 16 років, щоб їхати до країн ЄС без візи!

А моїй дитині не видали біометричний паспорт!

Це зауваження доводиться чути дуже часто. Навіть напряму до редакції зверталося щонайменше з десяток осіб; по Україні їх, очевидно, тисячі. Ця проблема існувала до осені 2016 року, та її наслідки стали очевидними зараз, коли рішення про безвізовий режим стало реальністю.

Річ у тому, що раніше існував окремий “замінник паспорта” для неповнолітніх, що мав назву “проїзний документ дитини”. У 2015 році “проїзні” ліквідували, але чомусь забули прописати в законі норму, за якою діти могли б отримувати повноцінний біометричний паспорт.

А ще був період, коли в Державній міграційній службі (ДМС) оформлювали паспорти і з біометрикою, і без неї; на жаль, тоді співробітники служби часом переконували людей “робити звичайні паспорти, бо ці чипи нікому не потрібні”. Отже, протягом більше ніж року дітям у підрозділах ДМС видавали паспорти без чипа.

І лише торік закон знову змінили.

Від жовтня 2016 року всі паспорти, які отримують діти, є біометричними і дають право поїздки до європейських країн без віз – так само, як і “дорослі” паспорти.

Як дізнатися, чи є біометричним паспорт вашої дитини? Дуже просто. Якщо на обкладинці є значок біометрики, значить паспорт дає право на безвіз тій особі, якій його видали.

Важлива деталь: не плутайте біометричний паспорт для поїздок за кордон і біометричний “внутрішній паспорт”.

Для безвізу потрібен перший із цих документів, саме на нього ми посилаємося у цій статті. Другий документ – це пластикова картка, яка також може містити біометричні дані, в тому числі відбитки пальців, але вона жодним чином не пов’язана з поїздками до ЄС – на її підставі вас не пропустять через кордон.

Певну плутанину вносить назва “внутрішній паспорт“, яка, до слова, лишається в обігу та в законодавстві лише через те, що документ мав таку назву за часів СРСР. В усьому світі він має назву на кшталт “посвідчення особи” або “ID-картка”, а “паспортом” називають лише документ для виїзду за кордон

Та повернемося до запитання:

що робити тим батькам, які отримали для дітей “неправильний” паспорт, без біометрики?

Гарних новин тут небагато.

Вам доведеться або отримувати новий паспорт для дитини, або ставити візу в старий документ. Потішити себе можна хіба що тим, що для неповнолітніх громадян, тобто до 18 років, візи видають безкоштовно – така норма є в угоді про спрощення візового режиму між Україною та ЄС.

А завдяки тому, що більшість українців подорожуватимуть за біометрикою, черги за візами до більшості посольств мають зникнути і ви матимете можливість податися за візою напряму до посольства, не сплачуючи за послуги візових центрів.

А для тих, хто вирішить робити для дитини новий документ, наш наступний розділ.

12, 14 чи 16 років: відмінність закордонних паспортів

Ми вже писали про це, та варто повторити: для дітей різного віку є відмінності в оформленні паспорта. Їх можна розділити на чотири типи.

Це дуже важливе запитання, багато хто потрапляє в халепу з оформленням, не враховуючи цього.

До 12 років діти не здають відбитків, але “якість” паспорта від того не змінюється, він дає право на безвіз.  В цей період паспорт видається на 4 роки. Хоча немовлятам доведеться змінювати паспорт частіше: дитина має бути схожа на ту, що є на фото у паспорті, тому трирічного хлопчика чи дівчинку розвернуть на кордоні, якщо паспорт був виданий у віці 2 чи 3 місяців.

Ще раз підкреслимо: від того, що в цьому паспорті немає відбитків, паспорт не перестає бути біометричним.

Ознакою “біометрики” є чип, а він є навіть у паспорті немовляти.

Другий “тип” закордонного паспорта отримують діти від 12 до 14 років. Тут ми вже маємо на чипі відбитки пальців, але в іншому паспорт, його “якість” та процедура оформлення лишаються точно такими ж.

А от з 14 років все змінюється: від цього віку закордонний паспорт видадуть лише тим дітям, хто вже має Id-картку (замінник внутрішнього паспорта), без неї документи на оформлення закордонного паспорту просто не візьмуть. Зважайте на це; оформлення Id забирає близько 20 днів. Отже, терміново отримати закордонний паспорт в цей період неможливо.

Отже, якщо дитині може знадобитися поїхати за кордон відразу після настання 14-річчя – потурбуйтеся про це наперед, оформіть паспорт до цієї дати.

Ще одна зміна: у 14 років діти починають не лише здавати відбитки, але й ставлять підпис у своєму паспорті. Для дитини це може бути важливим – варто потренуватися, перш ніж нести документи до ДМС ;)

Від 16-річчя ситуація знову докорінно змінюється. В цьому віці оформлювати паспорт стає легше, а його “якість” – вища. По-перше, дитина має право йти за паспортом сама, без батьків. По-друге, від 16 років видається паспорт, термін дії якого – 10 років. До цього, нагадаємо, діти отримують лише 4-річні паспорти.

Як оформити паспорт для дитини?

Отримати біометричний закордонний паспорт для дитини, так само, як і для дорослого, можна в будь-якому з підрозділів Державної міграційної служби України, в Центрах обслуговування громадян “Паспортний сервіс”, у деяких Центрах надання адміністративних послуг як в Києві, так і в регіонах, а також у київському документ-сервісі “Готово”.

Так, ми знаємо, що в столиці нині паспорти стали “великим дефіцитом” – після схвалення рішення про безвіз попит кількаразово виріс і до відділень ДМС вишикувалися довжелезні черги. Однак є надія, що вже ближчим часом стане легше – в Києві має початися оформлення паспортів ще в декількох ЦНАПах.

У правилах оформлення паспортів для дітей та дорослих є кілька важливих відмінностей.

Ми вже зазначили, що дітям від народження і до 16 років паспорт оформлюється на чотирирічний термін. Після 16 років видаються паспорти з повним терміном дії – на 10 років.

Для оформлення паспорта дитині до 16 років з ним повинен прийти один з батьків або опікунів/усиновителів (в ДМС підтвердили, що присутність двох батьків не є необхідною!); після 16 років паспорт можна оформляти самостійно.

Для оформлення закордонного паспорта дитині до 16 років потрібні такі документи:

  • Паспорт (id-карта) громадянина України, якщо документ оформляється дитині старше 14 років, що проживає в Україні, або оригінал свідоцтва про народження дитини – при першому оформленні паспорта дитині до 14 років. Ще раз звертаємо ваша увагу на цю відмінність!
  • Той з батьків, хто прийшов оформлювати паспорт для дитини, повинен мати із собою документи, що підтверджують його особу.
  • Фотографування дітей старше 12 років відбувається при поданні документів на паспорт. Дітей до 12 років можна або сфотографувати на місці, або принести з собою фотографію розміром 10х15 см – тоді на чип додадуть скановане фото.
  • При замовленні закордонного паспорта вдруге обов’язкова наявність раніше виданого паспорта або проїзного документа дитини (як чинного, так і вже не діючого, навіть якщо відтоді дитина змінювала прізвище), або ж документа, що підтверджує втрату старого паспорта.
  • Потрібен ідентифікаційний код (ІПН), якщо ви його оформили на дитину раніше. Якщо у дитини немає податкового номера, то він не потрібен.
  • І, звісно, потрібні документи, що підтверджують сплату адміністративного збору, або оригінал документа про звільнення від його сплати; провести оплату можна також у місцях оформлення паспорта за допомогою терміналів самообслуговування.

Якщо у свідоцтві про народження вказано, що один з батьків – іноземець, то при поданні документів потрібна довідка про реєстрацію українського громадянства дитини. (прим: на думку редакції, ця вимога протизаконна, але вона є, і з нею доводиться або рахуватися, або оскаржувати)

Перелік документів трохи відрізняється для дітей-сиріт та позбавлених батьківського піклування, для тих, хто прописаний (зареєстрований) окремо від батьків, а також в разі, якщо паспорт оформлюється за межами України – в посольстві або консульстві. У цьому випадку рекомендуємо ознайомитися з інформацією на сайті Державної міграційної служби або ж звернутися до місцевого підрозділу ДМС.

Жодні додаткові документи – свідоцтво про шлюб, довідка про прописку дитини тощо – не є обов’язковими. Якщо у вас їх вимагають – телефонуйте на гарячу лінію ДМС, вам мають допомогти.

А що знадобиться на кордоні?

Правила перетину кордону для дітей точно такі, як і для дорослих: окрім біометричного паспорта, потрібні підтвердження мети та умов перебування й фінансового забезпечення(про них, нагадаємо, йдеться – в статті “Тонкощі безвізу: як діяти на кордоні, щоб уникнути проблем“).

Діти віком 16 років і більше мають право подорожувати до Європи без віз самостійно. Тим, кому ще не виповнилося 16 років, потрібно виїжджати за межі України або у супроводі обох батьків, або у супроводі одного з батьків чи довіреної особи, але тоді доведеться взяти із собою нотаріально завірену згоду другого з батьків, або обох батьків (якщо дитина їде з кимось іншим).

Якщо дитина віком до 16 років подорожує без батьків, наприклад, з класом або у складі спортивної команди, то необхідно:

  • згода обох батьків, або опікунів/усиновлювачів, або інших законних представників дитини. У згоді вказується країна, куди їде дитина, та період її перебування у даній країні;
  • вказати дані супроводжуючого, який буде подорожувати з дитиною; якщо такого супроводжуючого немає, то деякі авіакомпанії надають послугу супроводу неповнолітніх за окрему плату.

Якщо один із батьків не хоче підписувати згоду, то такий спір вирішується у судовому порядку. Основна мета розгляду – довести, що виїзд за кордон відбувається в інтересах самої дитини.

Нотаріально завірена згода другого з батьків не потрібна, якщо:

  • він іноземець або позбавлений громадянства; це повинно підтвердитися відповідним записом у свідоцтві про народження дитини;
  • він помер, і той із батьків, з яким дитина подорожує, має при собі оригінал або нотаріально завірену копію свідоцтва про смерть;
  • він позбавлений батьківських прав, і той із батьків, з ким дитина подорожує, має при собі оригінал або нотаріально засвідчену копію рішення суду;
  • він зник безвісти, і той із батьків, з ким дитина подорожує, має при собі оригінал або нотаріально засвідчену копію рішення суду про визнання другого із батьків безвісно відсутнім.
  • дитина подорожує із матір’ю-одиночкою, яка має документальне підтвердження такого статусу за ч.1 ст.135 Сімейного кодексу

Чи можна навчатися в Європейському союзі без візи?

І так, і ні :)

Якщо оплачувана робота в ЄС для тих, хто подорожує без візи, є однозначно забороненою, то з навчанням ситуація інша.

Громадяни з-за меж Європейського Союзу мають право навчатися навіть без візи, але лише в разі, якщо навчання короткотермінове. Річ у тім, що для безвізових подорожуючих діє правило 90/180, тобто на кожні 180 днів людина має перебувати більше 90 днів поза межами Шенгену. Отже, короткі курси, тренінги і так далі – дозволені навіть для безвізових подорожуючих.

Але для отримання освіти в європейських університетах і коледжах цього, звісно, недостатньо. Тому студентам та учням, які хочуть навчатися в ЄС, необхідно оформити довгострокову візу для цілей навчання або тимчасову посвідку на проживання для цілей навчання, залежно від країни.

В ЄС діють освітні та наукові програми, доступні для українців, які дозволяють талановитим українським студентам повчитися в європейському ВНЗ, а потім, із новим досвідом – повернутися додому.

Власне, в цьому полягає також ідея безвізового режиму. Тепер ми можемо просто, недорого та спонтанно поїхати до Європи, побачити життя “там” і повернутися, щоби створювати європейську державу в Україні.

І цю можливість не варто недооцінювати. Отже, приємних вам подорожей, нових вражень та корисного досвіду, в тому числі тим, хто подорожує з дітьми. А “Європейська правда” і надалі публікуватиме матеріали з детальним роз’ясненням правил безвізового режиму!

Сергій Сидоренко, редактор “Європейської правди”

COMMENTS