Ексклюзивне інтерв’ю з артистами Адою Роговцевою та Ахтемом Сеїтеблаєвим

Вчора відбувся другий показ вистави «Свідоцтво про життя» режисера Катерини Степанкової за участі народної артистки України, Героя України Ади Роговцевої, який два дні підряд збирав аншлаг у Херсоні, йдеться на сайті Херсонської ОДА.

Ексклюзивне інтерв'ю з артисткою Адою Роговцевою та Ахтемом Сеїтеблаєвим

Журналістам вдалось поспілкуватись з акторами вистави: Ахтемом Сеїтеблаєвим та Адою Роговцевою, які поділились враженнями від роботи над виставою та роботи один з одним.

Поспілкувавшись з Ахтемом вдалось дізнатись про те, чому вистава «Свідоцтво про життя» так подобається глядачам по всій Україні.

Цікаво дізнатись про ваш творчий тандем з Адою Роговцевою. Як це працювати з таким корифеєм?

  • Це не єдина вистава у якій я маю честь працювати разом з Адою Миколаївною та з багатьма чудовими колегами і вдячний долі за те, що у житті з нею ми також товаришуємо. Ти відчуваєш велику радість та натхнення від того, що знаходишся поруч і можеш навчатись безкінечно. За щастя будь-якому акторові працювати з Адою Роговцевою. Вона так працює, що не відчуваєш коли поряд з нею навчаєшся.

Яку роль виконуєте у виставі?

  • Я виконую декілька ролей у виставі. Публіцистична вистава створена за мотивами книжки Ади Миколаївни «Свідоцтво про життя», де багато персонажів: вчителі, батьки, друзі. Це така тепла сповідь про її життя, яку реалізувала на сцені її донька Катерина Степанкова.

На вашу думку, чому так подобається вистава глядачам всієї країни, адже ви багато з нею гастролюєте?

 

  • Кожна людина у цій виставі може знайти відповіді або провести паралелі с особистим життям. Не дарма така назва у вистави, тому що вона про те, що людина отримує протягом життя це і робить виставу такою затребуваною. Хоча не має багато на сцені декорацій та яскравих костюмів і ефектів, глядачам подобається саме відверта розмова через нас-акторів Ади Миколаївни.

Ви не тільки граєте у цій виставі, а й ще режисер фільмів. Як встигаєте поєднати одразу декілька професій?

 

  • Наразі я граю у 5 виставах та відбувається підготовчий етап фільму «Захар Беркут». Подорожуємо з виставою та фільмом «Кіборги», який плануємо представити на Парламентській асамблеї ОБСЄ у Відні. Але ніякої таємниці не маю, тому що на моє переконання у людини, яка займається творчістю є два стани: нікому не потрібен або постійна завантаженість роботою. Мені подобається друге, так ти відчуваєш повноту життя і те що ти робиш – цікаво глядачу і колегам.

Перед своїм інтерв’ю Ада Миколаївна одразу попередила, що відповідатиме лише на ті питання, які на її думку розкриють сутність важливих аспектів життя.

Із самого початку допомагаєте нашим бійцям, які боронять незалежність країни.

  • Якщо в тебе є добро, тепло і програма, яку ти можеш подарувати і розумієш, як необхідна твоя присутність там, то ти їдеш туди, де маєш бути. Не дай Бог, зайняти іншу позицію у житті.

Ви прийняли рішення відмовитись від виступів у Росії, коли розпочалась агресія з їх сторони?

  • Я не приймала такого рішення. Як тільки почалась агресія – питання було закрите. Ми почали працювати на армію і допомагати госпіталям: зіграли декілька вистав та перерахували кошти їм. В Росії через інтернет про це дізнались і винесли такий вердикт: вона заробляла в нашій країні все життя, а тепер ці кошти віддає «бандеровцям» і «укропам». Тому вирішили завести на мене кримінальну справу, якщо я перетну російській кордон. Я 60 років працювала у Росії.

Щодо вашої роботи з Ахтемом Сеїтаблаєвим, як вам працювати у тандемі?

  • Це мій улюблений хлопчик. Я знімалась у його стрічках і ми працюємо разом у виставах. На моє переконання це для всіх повинен бути взірець.

У кого виникла ідея створити виставу за вашою книжкою «Свідоцтво про життя»?

  • Коли помер Костянтин Петрович (чоловік), я не знала як жити і Катя (дочка) сказала, щоб я написала книжку про наше кохання, так народилась книжка «Мій Костя». Після смерті сина, я змарніла і Катя сказала, що якщо хочу ще трошки пожити, треба написати про все своє оточення: бабусь, дідів і весь рід. Той рік, коли писала про Костю Петровича мене зцілив, але цей рік мене вже не зціляє. Бо коли вмирає дитина, серце матері вже ніщо не може зцілити. Вона стає зовсім іншою і живе через обов’язок перед тими, хто на землі, кого вона любить і кому вона потрібна. А все що стосується бажань і вподобань це все вмирає, цього більше не треба.

З вами на сцені когорта відомих акторів, їх підбирав режисер вистави?

  • Так, Катя підбирала акторів, вони мої найулюбленіші. Вони відізвались, хоча це не заробіток і це не художня вистава, де можна розкрити характер героїв. Робота вийшла акторсько-журналістська, коли актор доносить зміст книжки і життя одного героя.

COMMENTS