До прийняття Директиви 2006/126/ЄС у Європейському союзі було близько 110 видів водійських посвідчень. Її запровадження мало за мету ввести єдиний стандарт для вільного пересування по країнах ЄС, підвищення безпеки від підробок водійських прав. Також директивою вводилась загальноєвропейська уніфікована система електронного обміну даних водійських посвідчень.

«Що ж має запровадити Україна відповідно до цієї Директиви?

Один з основних моментів – це термін дії посвідчення. Тобто, якщо наразі у нас посвідчення можуть бути дійсні все життя, то тепер вони будуть дійсні лише 10 чи 15 років, на вибір країни (для водіїв другої групи термін дії посвідчення складатиме 5 років – прим.). 

Чому введені ці терміни? – для того щоб була можливість оновлювати інформацію і посилювати захист від підробок», – розповіла під час Круглого столу у Києві Світлана Майструк, експерт Українського центру європейської політики, передає INTV.

Для отримання нових прав для водіїв першої групи, а це категорії «А» та «B» та від них похідні, в країнах ЄС йде спрощена система медогляду.

Зазвичай, перевіряється лише зір. Або перевіряється особа відповідним лікарем загальної практики, який пройшов тренінг з транспортної медицини. В окремих випадках, якщо були виявлені вагомі порушення здоров’я, які можуть вплинути на дорожньо-транспортний рух, тоді людина відправляється до спеціалізованих лікарів. Після 50 років частота медоглядів збільшується.

Інші вимоги у ЄС до водіїв другої групи, а це категорії «C» та «D».

Нині в Україні, маючи на руках посвідчення водія відповідної категорії, можна вже працювати за наймом в автоперевізника. В ЄС – це неможливо.

Водії вантажівок і автобусів мають мати інший рівень знань і підтверджувати свою кваліфікацію, адже відповідальність у них є вищою.

«Метою Директиви 2003/59/ЄС є підвищення підготовки нових водіїв із їх залученням до професії. Підвищити стандарти, щоб це виглядало професією, а не просто керуванням транспортним засобом (…)

Вона передбачає, що має бути початкова кваліфікація. Тобто, водій має пройти курс навчання, повний або прискорений, а після здобуття початкової кваліфікації кожні 5 років водій-професіонал повинен проходити навчання. Аби поновити знання, повторити чи дізнатися нові характеристики щодо техзасобів убезпечення руху транспорту. Така підготовка є обов’язковою», – зазначив Володимир Коськовецький, експерт з питань транспорту.

Для водіїв другої групи передбачено обов’язкове проходження медогляду спеціалістами у повному обсязі, в тому числі психофізіологічний огляд. Термін проходження медогляду прив’язується, як правило, до термінів оновлення посвідчень водія. Але, залежно від віку, цей термін може бути скорочено.

Заміна водійських прав є лише адміністративним заходом (за виключенням водіїв другої групи – прим.), зазначають експерти. Тому вона не потребує іспитів під час поновлення посвідчення водія. Тобто, людина здає іспити лише один раз.

Також не є обов’язковою норма про мікрочіп. У Директиві 2006/126/ЄС вказано, що країни, відповідно до свого національного законодавства, можуть вводити мікрочіп у посвідчення водія, як елемент додаткового захисту. Наскільки це потрібно Україні – ще необхідно досліджувати.

Якщо країни ЄС інтегровані у цю електронну систему, то чи буде у неї інтегрована Україні і чи Європа зможе обмінюватися інформацією з Україною – теж запитання.

Джерело: сайт “Об’єктив на реальність”