Лілія Микитенко: «Треба любити справу, якою займаєшся»

 

Наш кореспондент поспілкувався з Лілією Микитенко, депутатом Новокаховської міськради, головою профільної гуманітарної комісії, яка відкриє секрети того, як встигати всюди і при цьому бути успішною, а також про те, що чекає на Дніпрянську школу і мешканців селища у недалекому майбутньому.

— Ліліє Анатоліївно, це ваша перша депутатська каденція. Які завдання та цілі Ви ставили перед собою, йдучи в депутати міської ради?

— Так, дійсно, і участь у виборах, і депутатська робота, і обов’язки голови гуманітарної комісії – це мій перший політичний досвід. Для мене усе це нове, тому, можливо, чогось ще не знаю. Але це не було спонтанним рішенням, тож вірю, що все вдасться. А помилок не робить той, хто не працює.

Йдучи на вибори, я окреслила низку завдань, вирішення яких головним чином спрямоване на поліпшення життя громади Дніпрян. Серед основних: облаштування сучасного спортивного стадіону на території селища, де могли б займатися усі жителі, від найменшого до великого, реконструкція водогону і каналізаційних систем у Дніпрянах, освітлення вулиць у нічний час, збереження автобусного маршруту «Нова Каховка – Дніпряни» вулицею Вишневою через Новоодеську, який є дуже зручним для мешканців. Дві давні мрії дніпрянців – повноцінний пляж на узбережжі Дніпра (в районі школи) та парк із зоною відпочинку. Впевнена, що вони неодмінно здійсняться і я, як депутат, буду намагатися докласти до цього зусиль.

— Чи вдалося виконати завдання передвиборчої програми, зокрема, у Вашому виборчому окрузі? Над якими питаннями зараз працюєте?

— Частково вирішені питання реконструкції водогону, освітлення вулиць. На даний час ведуться проектно-будівельні роботи щодо стадіону. Маршрут громадського транспорту, який я називала (через Вишневу), повністю збережено. Виконані завдання – результат командної роботи депутатського корпусу Дніпрянської селищної ради, активної співпраці з колегами-депутатами міської ради Олександром Афанасьєвим, Сергієм Хоменком, Віталієм Перетятьком. Варто окремо відзначити: всі наші конструктивні ініціативи мають підтримку голови Дніпрянської селищної ради Анатолія Білого та його заступника Алли Щербини. Сьогодні особливо актуальним є запровадження енергозберігаючих технологій у комунальних закладах – школах, дитячих садках, будинках культури тощо. Власне, над цим я працювала, коли йшла на вибори. Продовжую роботу й нині. Дніпрянська школа є учасником проекту «Енергоефективні школи: нова генерація». Котельня закладу переобладнана твердопаливними котлами. Замінені вікна у класних кімнатах першого, другого поверхів, спортивній залі. Звичайні лампочки змінили енергоощадні. У школі ведеться сортування сміття: окремий збір паперу та пластику.

— Чи зустрічаєтесь зі своїми виборцями? Де і як проводите зустрічі?

— Звичайно, без цього у роботі депутата – ніяк не обійтись. Зустрічі проводжу без затвердженого графіку. Люди до мене звертаються постійно у зручний для них час. Це бесіди і на робочому місці, і біля школи. Навіть у громадському транспорті, по дорозі додому, у магазині… Як і належить, щороку я звітую перед виборцями у Дніпрянському будинку культури.

— З якими питаннями найчастіше звертаються? Чи вдається їх вирішувати?

— Здебільшого людей непокоїть благоустрій селища. Це прохання полагодити асфальтове покриття у мікрорайоні багатоповерхових будинків на вул.Корсунській, облаштувати майданчики для збору сміття, грейдерувати вулиці та провулки і т.п. Також часто жителі звертаються з приводу надання матеріальної допомоги для лікування.

У вирішенні питань благоустрою селища велику роботу проводить Дніпрянська селищна рада. А стосовно потреб людей, які потрапили в складні життєві обставини, то нікому, хто звертався за допомогою, не було у ній відмовлено.

— Ліліє Анатоліївно, Ви працюєте на посаді директора Дніпрянської школи. Не можемо не поцікавитися, які плани маєте щодо її успішного сьогодення та майбутнього, в тому числі у світлі освітньої реформи?

— Минулого року Дніпрянська школа відзначила 45-річний ювілей. Я очолила колектив закладу 2014 року. За цей час завдяки ініціативам депутата міської ради Сергія Хоменка, за підтримки селищного очільника Анатолія Білого та депутата міської ради Костянтина Черепанова проводиться покрокова, системна заміна вікон. 2017-го року ми капітально відремонтували спортивну залу і роздягальні. Постійно оновлюються шкільні приміщення (вестибюль першого, другого поверхів, класні кімнати, бібліотека). У цьому нам допомагають працівники КП «Екосервіс» (В.Нікулін). Поповнюється матеріально-технічна база закладу: інтерактивна дошка у кабінеті математики, музичний центр, холодильник, комп’ютерна техніка. І цей перелік ще можна продовжувати.

З 2015 року Дніпрянська – опорна школа з національно-патріотичного виховання. Учнівський, педагогічний та батьківський колективи тісно співпрацюють з волонтерами, проводять благодійні акції, спрямовані на допомогу воїнам АТО і їхнім родинам. Наші вчителі – активні учасники семінарів, тренінгів, майстер-класів, вебінарів. Оскільки час не стоїть на місці, змінюється і підхід до викладання. На уроках педагоги використовують сучасні освітні технології. Велика увага приділяється позакласній і виховній роботі, спілкуванню з батьками.

Що стосується реформи і подальших перспектив: я була учасницею робочої групи, яка працювала над розробкою програми розвитку освітньої галузі міста на 2018-2022 роки. Вдячна членам групи, міському голові Володимиру Коваленку, його заступнику, куратору галузі Володимиру Сироватці, начальнику відділу освіти Оксані Якубовій за розуміння і вибір оптимального статусу для нашого закладу. У нинішньому та наступному навчальних роках він залишається школою І-ІІІ ступенів. Зараз педагогічний колектив, психолог проводять активну роботу з визначення профілізації навчання у 10-12 класах. Ми ласкаво запрошуємо на навчання у 10 класі учнів Маслівської та Корсунської шкіл.

— Часто можна почути, що депутат — це не жіноча робота, бо вимагає багато часу та витримки. Поділіться своїм секретом: як, займаючи відповідальну посаду, бути дружиною, мамою і при цьому завжди залишатися такою життєрадісною, енергійною, усміхненою та елегантною жінкою?

— Головний секрет, і я в цьому абсолютно переконана, – треба любити свою справу. А ще – людей і розуміти їхні потреби. Не чекати змін від когось, а змінюватися, найперше, самому. Світ не стоїть на місці, довкола так багато інформації, треба лише вміло її використовувати. А для цього необхідно постійно займатися самоосвітою. Наприклад, я стала учасницею академії жіночого лідерства, беру участь у навчальних семінарах, тренінгах. Набуті знання застосовую і в роботі, і в громадській діяльності. А життєрадісність, енергійність – це риси мого характеру, які батьки плекали в мені з дитинства. Мене завжди вчили: стався до людей так, якби ти хотів, щоб ставилися до тебе. І незважаючи на зайнятість чи будь-які інші обставини, моя головна життєва цінність – це родина. Я дякую своїм батькам, чоловіку, донці за те, що вони з розумінням ставляться до моєї професійної та громадської діяльності. Вони знають, що сім’я – це найбільший і найдорожчий скарб мого життя.

Наталія Левченко

COMMENTS