Ліс для Херсонщини — більше, ніж просто ліс

Рік Червоного Вогняного Півня, що завершиться в середині лютого, для українських лісівників в цілому виявився поблажливим, повідомляє “Новий день“.

Ліс для Херсонщини — більше, ніж просто ліс

Поблажливість ця передовсім у тому, що галузі загалом вдалося уникнути важких пожеж, хоча захисний арсенал все той же — явно застарілий та ще й напівпорожній. Вдалося призупинити згубний процес винищення лісів як одиночками-лісорубами, так і організованими «колонізаторами».

Можна сказати, що посадки дерев і посадки губителів лісу ведуться одночасно і не без певних зрушень, хоч за масштабами до колишнього сталінського плану «перетворення природи» нам ще далеко.

Україна, лісистість якої найнижча в Європі, намагається залишити історично невластиве їй місце. І небезуспішно. Так, лише за роки незалежності на Вінниччині, наприклад, створено і відтворено 35 979 га лісів! Лісистість області за цей час зросла з 12,5% до 13,8%! Аби довести цей важливий показник до оптимального (15%), лісівникам Поділля потрібно створити ще 31 тис. га лісів.

А що ж Херсонщина? Сказати щось важко. На жаль, на відміну від інших відомчих управлінь, обласне управ­ління лісового та мисливського господарства оприлюднювати власну ж статистику або не навчилося, або боїться її, як заєць вовка…

Одначе гласно подані дані інших держлісгоспів країни свідчать: лісівники розуміють всю відповідальність, покладену на них державою. І образливо їм чути, коли особливо речисті чиновники вищого рангу звинувачують їх мало не у всіх гріхах смертних!

«Я можу сказати, що за останні декілька років лісове агентство (Державне агентство лісових ресурсів. — Ред.) не продемонструвало жодних позитивних здобутків щодо наведення ладу в галузі, — заявив під час засідання національного прес-клубу реформ для регіональних ЗМІ «Децентралізація: підсумки та досягнення 2017 року, завдання на наступний рік» прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

— Хочу підкреслити, що це і екологія, і лісове господарство, за яким потрібно дуже серйозно доглядати і працювати. Я думаю, що воно може бути абсолютно самодостатнє з точки зору наповненням доходами своїх рахунків (маю на увазі рахунків лісового господарства країни). Треба, щоб вони (працівники лісової галузі. — Авт.) позашивали там собі кишені.

Тому я думаю, що це штучно створена історія. Перед тим, як виходити на будь-які протести, треба було звернутися до уряду зі своїми пропозиціями. Якщо будуть пропозиції від працівників лісового господарства, як ефективно розвивати господарство, ми завжди будемо підтримувати. Але якщо ми бачимо потайну ціль, то тут треба ще раз осмислити, чому так відбувається».

На виїзному засіданні Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Верховної Ради керівники галузі зауважили, що їм на піднесення лісгоспів необхідно близько 700 млн гривень. Сподівалися, що нарешті їх почують. Одначе… У підкладеному їм під ялинку бюджеті на наступний рік заявлена цифра обрізана більш як наполовину — до 304 млн гривень. Може, сталося це з подачі першого заступника міністра аграрної політики та продовольства Максима Мартинюка?

Під час онлайн-конференції названий чиновник підтвердив, що Держ­лісагентство «просить» на південні області країни, де ліси захищають степові простори від суховіїв, знайти 450 млн гривень, оскільки в бюджеті-2018 вони не значаться. Знаєте, що сказав на це Максим Петрович?

А сказав ось що: «Дійсно, така сума відсутня в Держбюджеті, але Міністерство готове її забезпечити за рахунок перерозподілу інших програм. Однак питання не тільки в Мін­агрополітики, а також в готовності Лісагентства освоїти ці гроші. Наприклад, в 2017 році ми повернемо в бюджет 25 млн гривень, які Лісагентство не змогло освоїти всупереч всім гучним заявам про недофінансування».

Отакої! З одного боку — численні акції протесту, з другого — неспроможність освоювати капіталовкладення.

І як же тоді розуміти заяви керівників галузі про те, що на сьогодні для Держлісагентства фінансування — одне з болючих питань?

Вдалося з’ясувати, що такі кошти справді були виділені. Конкретно — не лісівникам на премії, а саме на лісо­впорядкування, себто на ефективну організацію та науково обґрунтоване ведення лісового господарства, охорону, захист, раціональне використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів тощо.

Між іншим, ще у 2015 році Херсон­ська область була визначена базовою щодо новітнього проведення лісовпорядкування. На це потрібні значні кошти. А де їх узяти, коли навіть на зарплату лісівникам не вистачає?

От і виходить, що фахівці Україн­ського державного лісовпорядного об’єднання ВО «Укрдержлісопроект» готові хоч під міністерську ялинку покласти всю необхідну документацію для проведення в Україні «зеленої революції», починаючи з Херсонщини, як і було визначено. Але без грошей — вибачте!

Що буде в новому році — ніхто не знає. Відомо лише одне: дерева ростуть куди швидше, ніж рівень розу­міння того, що ліс, особливо для нашого гарячого Півдня, — це більше, ніж просто ліс…

Василь ПІДДУБНЯК

 

COMMENTS