Марш за права жінок: як у Києві відсвяткували 8 березня

У четвер, 8 березня, в центрі української столиці пройшли два марші за права жінок. Акції, присвячені Міжнародному дню боротьби за права жінок і міжнародний мир і спрямовані на боротьбу з насильством і гендерною дискримінацією. Про це повідомляє Інформатор.

Близько 100 дівчат і жінок зібралися біля Монумента Незалежності на Майдані, звідки колоною пройшли по Хрещатику.

Учасниці маршу “Oh my March! МАТИ вибір” несли плакати з гаслами: “Давай разом мити посуд!”, “Давай разом виховувати дітей!”, “Мати вибір!”, “Мати можливість!”. Кольором маршу вибрали фіолетовий, який був одним з квітів перших європейських борців за права жінок. Учасниці ходи виступали з вимогою ратифікувати Стамбульську конвенцію Ради Європи про запобігання насильства щодо жінок та домашнього насильства.

Дівчата і жінки пройшлися до Михайлівської площі, звідки вирушили до КМДА, приєднавшись до колоні маршу “Годі терпіти!”. Ця акція стала більш численною — на вулиці міста вийшли близько 700 осіб. Марш був спрямований на боротьбу з гендерною дискримінацією, сексизмом і сімейнним насильством. Під час руху колони учасниці скандували: “Кухня і мода — це не свобода!”, “Ми за рівні права та можливості!”, “Ні — насильству щодо жінок”, “За рівну оплату праці!”.

У ході взяли участь чимало чоловіків. Багато творчо підійшли до події і, крім плакатів, підготували різноманітні костюми. Деякі учасниці в знак солідарності з феміністичним рухом пофарбували волосся у фіолетовий колір або наділи фіолетові елементи одягу.

Марші проти гендерної дискримінації пройшли і в інших містах країни. У центрі Дніпра жінки також відстоювали свої права. Дами вийшли на вулиці міста, щоб нагадати про справжнє значення свята.

Як раніше повідомляв портал “Знай.uа” традиція святкування восьмого березня прийшла до нас зі сполучених Штатів Америки. Саме там, а точніше в Нью-Йорку, ще в середині XIX століття пройшов “марш порожніх каструль”. Кілька десятків працівниць текстильної фабрики вирішили хоч якось привернути увагу до своїх труднощів. Вони стали отримувати менші гроші за свою важку роботу і вимагала рівних умов праці. Мітинг швидко розігнав, але в пам’яті він залишився першим публічним виступом жінок за рівні права. На початку ХХ століття нічого не змінилося.

COMMENTS