Математик або гуманітарій? Дітям потрібно більше!

Нещодавно  у Новокаховському техніко-­економічному ліцеї відбулась прес-конференція для місцевих ЗМІ, присвячена питанням реформи освіти, зокрема — профільному навчанню у старшій школі.

Що ми маємо знати про профільну освіту? Якою вона є у Новій Каховці на сьогодні і якою має бути? На ці та інші важливі питання відповіді давали заступник міського голови Володимир Сироватка, який координує роботу освітньої галузі, начальник відділу освіти Оксана Якубова та директор НКТЕЛу Тетяна Долецька.

Володимир Сироватка поінформував: напередодні, під час чергового засідання виконкому була затверджена попередня мережа закладів загальної середньої освіти. Остаточну, зазвичай, ухвалюють наприкінці серпня – на початку вересня.

— Сьогодні, затвердивши попередню мережу, ми дали можливість директорам шкіл побачити майбутнє своїх навчальних закладів, а точніше — спланувати його, — зазначив Володимир Миколайович. — Ні для кого вже не секрет, що у місті є проблеми з наповнюваністю класів. Особливо — старшої ланки. У 10-11 класах зараз навчається 13-21 учень, та навіть є класи по 7 і 8 школярів. Формула ж, розроблена МОН, передбачає для таких міст, як наше, не менше 25 учнів у класі. Відповідно, це спричинює недофінансування. Нині загалом у всіх 14 закладах навчається 504 старшокласника. Але найголовніше, про що треба дбати, — якість знань. Тож робоча група, як вже відомо, дійшла висновку: створення у нашому місті єдиного академічного ліцею для старшої школи — найоптимальніший варіант. Що це дає? Найперше — без залучення додаткових коштів дати дитині можливість вивчати ті предмети, які їй необхідні для майбутньої професії і успішної здачі ЗНО. Тут мова не про те, що один предмет — важливий, а інший — ні. Сьогодні через відсутність можливості повноцінного профільного навчання учень вивчає ті чи інші предмети не за власним вибором, а тому, що фактично не має альтернативи.

Кілька слів з приводу дефіциту коштів. У нас є сільські школи, для яких, як і для міських, виділяють державну субвенцію з розрахунку 25 учнів у класі. Хоча мінімальна норма у сільській місцевості — 5. Разом з відділом освіти ми неодноразово направляли листи, звернення до профільного міністерства. Нещодавно я побував з робочим візитом у МОН особисто. На найближчий час запланована зустріч із заступником міністра освіти Павлом Хобзеєм. Тож питання не стоїть на місці. І ця проблема не лише Нової Каховки. Не враховує нинішня формула і поділ на групи. Тобто є низка причин, які не лишають вибору, як оптимізувати мережу. Знову таки — з метою її вдосконалення та ефективності.

Варто зазначити, що на думку багатьох експертів-освітян профільне навчання в старшій школі — один із найважливіших компонентів модернізації загальної середньої освіти. І практико-орієнтоване навчання постало на часі. На цьому детально зупинилася Тетяна Долецька, яка поділилась досвідом роботи очолюваного нею закладу, а також тих, чию роботу вивчала сама у даному напрямі, а ще — результатами проведених моніторингів і досліджень, сучасних тенденцій, до яких прагнуть учні нового покоління.

За словами Тетяни Євгеніївни, профільне навчання у нашій країні було запроваджене ще у 2010 році. Воно організовувалося за шістьма напрямами: філологічний, суспільно-гуманітарний, природничо-математичний, технологічний, художньо-естетичний і спортивний. Тобто, дитина, підходячи до 10 класу, обирала напрям і вивчала ті чи інші предмети на профільному рівні. Так відбувається у наших школах і зараз. Що планує держава, відповідно до Закону «Про освіту», який був ухвалений у вересні минулого року?

— Профільна освіта буде запроваджена у 10-12 класах. І мова йде про поглиблене вивчення окремих предметів. Школярі обиратимуть саме той, який у них буде базовим для отримання вищої освіти, — розповіла Тетяна Долецька. — Взагалі, як прописано у документі, впровадження профільної школи починається з 2027 року (або раніше) і передбачає певний відбір за результатами ЗНО після 9 класу і трирічне навчання (10-12 класи). Розглядались варіанти і більш раннього впровадження реформи у старшій школі, але поки що крайній термін — 2027 рік, тобто, коли першокласники, які підуть до школи 2018 року, завершать 9-й клас. Але що робити іншим дітям? Учні 10-11 класів не можуть чекати 2027 року.

Ми почали впроваджувати цей механізм ще у 2000 році. Так, було багато ризиків, але все рівно не зійшли з обраного шляху. І сьогодні у нашому ліцеї на кожній паралелі по 2 класи і 3 профілі: фізико-математичний, біолого-хімічний та історичний. Більша частина занять проходить у профільних групах. Тобто, без перебільшень можна сказати, що по факту маємо по три класи у старшій школі. У школах міста на паралелях 10 і 11 класів лише по 1 класу. І в деяких — менше ніж 20 учнів. Забезпечити профільне навчання в таких умовах майже нереально. Оптимальною кількістю вважають близько 80-100 учнів на паралелі, тобто — 4 класи.

Аби розібратися глибше у тому, що ми маємо і чого хочуть наші діти, було проведено опитування 9-класників міста. За його результатами ми розробили діаграму, на якій відображені ті профілі, які сьогодні наші заклади фактично надають і ті, що діти хочуть вивчати. З цих даних чітко видно дисгармонію, яка склалася. Наприклад, екологію у нас вивчають на профільному рівні, витрачають час, а серед учнів даний предмет зовсім не користується попитом. А на біолого-хімічний профіль є більший попит, аніж дозволяють можливості закладів. Такий відкритий лише у ліцеї. Історичний — більш-менш вирівнюється: є і попит, і можливості. Можливо тому, що історія — це другий обов’язковий предмет на вибір для здачі ЗНО. Профіль української філології не всюди є затребуваним, а в школах міста цей предмет вивчають на поглибленому рівні. Хоча того часу, який виділяється на академічному рівні у старших класах, достатньо, аби підготуватися до ЗНО. Поглиблено ж вивчати мову мають саме ті, хто в подальшому обиратиме професію, наприклад, журналіста, філолога. Що стосується таких профілів, як інформаційно-технологічний, правовий, філософський, економічний, художньо-естетичний, спортивний. На них є попит учнів,але освіта міста не може нічого запропонувати. Причина проста: їх немає, оскільки для 2-3 дітей в межах однієї школи просто неможливо його відкрити.

А якщо буде більше діток, яких ми зберемо в одному закладі, то педагоги зможуть дати те, що їм необхідно. Наше головне завдання — зробити так, аби кожній дитині у школі було комфортно. На жаль, у нашій державі так склалося: або ти математик, або гуманітарій. І на цьому крапка. А профільне навчання потрібне саме для того, щоб діти знайшли себе та успішно реалізували.

Предмети загального спрямування учні вивчатимуть у класах з наповнюваністю 25 осіб і більше. А потім гуртуватимуться у динамічні групи, в яких вивчатимуть предмети поглиблено. Тобто, іншою буде і організація навчання. У цих групах, якщо буде необхідність і бажання, можуть запроваджуватись і спецкурси, і інтегровані, наприклад, природничих дисциплін для історичного або філологічного профілю і т .п. Такі програми вже є. Позаурочна робота також залишається.

Я бачила таку організацію роботи в освітніх закладах, коли немає загального розкладу для всіх, який ми звикли бачити у холі. У кожного учня — він окремий. Плюс — розклад розроблено для вчителів, аби вони знали, коли і з якою групою займаються. Головне: вивчаючи досвід, переконалася, що в такій системі деякі заклади в Україні успішно працюють вже 10 і більше років. Я дивилася їхні результати ЗНО. Вчитися є в кого. А вчитися усім нам доведеться багато. Наш ліцей пройшов достатньо довгий процес становлення. Не все відбувається за один день. Були й труднощі, вони є й нині. Але це напрямок. Вірний напрямок нашого руху.

«Матеріальна і кадрові сторони майбутнього ліцею. Чи під силу це сьогодні місту?», — поцікавились журналісти.

— Звичайно, для початку великої справи без фінансової допомоги ніяк не обійтись.

Якщо вивчати предмет на профільному рівні, то ми розуміємо, що потрібен спеціальний кабінет, обладнаний всім необхідним. Зробити такі у кожному навчальному закладі нині матеріально просто неможливо,— зазначила Т.Долецька. — Наприклад, обладнати кабінет фізики сьогодні коштує від 1 млн. до 1 млн. 200 тис. грн. Таких коштів у міста немає. А зробити такі класи в одній школі, поступово — цілком реально. До того ж, наразі ведеться активна робота, в тому числі й навчальних закладів, з проектами, грантами закордонних партнерів тощо. У місті про це знають, чують. Це нові можливості і їх також треба використовувати.

Вчителів у Новій Каховці достатньо, аби забезпечити школярам якісну профільну освіту у старшій школі. У місті ще з осені, певно, почались розмови і суперечки з приводу змін. У директорів — своє бачення, у батьків — інше, оскільки всі звикли до того, як є. Але, якщо ми хочемо щось змінити на краще — ми діємо і шукаємо можливості, якщо ні — то причини. І щоб ми не робили, як би це собі не замислювали, нічого не вийде, якщо у вчителя немає бажання вчити, а в учня — вчитися.

«Саме профільна школа дає можливість підготувати дитину до якісного проходження ЗНО, обрати професію і вищий навчальний заклад, — підвела риску Оксана Якубова. — Багатьох батьків турбує доля наших шкіл нового типу — гімназії, СЗОШ №8. Нагадаю: Закон «Про освіту» не передбачає їхнє існування.

І ми не зможемо зберегти ці школи у такому вигляді, як вони були. До останнього ми утримували свою розгалужену мережу. Але зараз це просто неможливо. Створення академічного ліцею для нашого компактного міста — це найкращий варіант».

Підготувала Наталія Левченко

Фото автора

 

COMMENTS