На півдні Херсонщини через посуху очікують мінімальних врожаїв зернових

За словами науковців, на півдні Херсонської області (зокрема, у Генічеському районі) марно сподіватися хоча б на середню врожайність озимих пшениці і ячменю. І не лише озимих. Червень щойно почався, а зернові на більшості площ вже пожовкли, повідомляє “Новий день“.

«Аграрії вели наполегливу працю, вкладали великі фінансові й матеріально-трудові ресурси з однією метою — одержати максимально можливі результати з формування сільгоспкультур», — розповідає старший науковий співробітник Генічеської дослідної станції Інституту зернових культур НААНУ Микола Остапенко. За словами кандидата сільськогосподарських наук, на початок квітня запаси вологи у метровому шарі ґрунту були на рівні середньокліматичної норми для нашої зони, що давало надії на урожайність озимих зернових по чорних парах на рівні 5,5—6,5 т/га, по непарових попередниках — 3,5—4,0 т/га. Однак погодні умови у регіоні протягом квітня-травня на початку червня розвивалися за найгіршим сценарієм.

«Висока температура повітря у поєднанні з сильними суховійними вітрами викликали в озимих зернових культур дострокове проходження фаз розвитку, значні витрати продуктивної вологи, і на час наливу зерна (а це найбільш відповідальна фаза їхнього розвитку), посіви, за винятком парових полів, залишились майже без запасів доступної вологи, — розповідає Микола Антонович. — Тобто кліматична ситуація склалася, як у зоні напівпустелі. За таких умов урожайність озимого ячменю по непарових попередниках може сформуватись на рівні 2,5—3,0 т/га, по чорному пару — 4,0—5,5 т/га».

Озимий ячмінь, зважаючи на погодні умови, за словами науковця, мають почати збирати 14—16 червня, озиму пшеницю — 23—27 червня.

Не слід сподіватися, за його словами, і на одержання хоча б середніх показників врожайності ярових культур (гірчиці, гороху, ячменю, льону), адже рослини продовжують вегетацію у надзвичайно посушливих умовах.

Очевидним і єдиним дієвим шляхом підвищення продуктивності землеробства у регіоні Микола Остапенко і директор Генічеської дослідної станції Ігор Костиря називають розвиток зрошення.

COMMENTS