Наступна зупинка – «Медреформа»

В. о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун — про те, яких змін у системі очікувати українцям, якщо парламент наважиться дати їм старт. 

Законопроекти №6327 і №6604, з якими можна повноцінно впровадити урядову стратегію реформування медицини, вже «з’їли» чимало нервів і своїх прихильників, і опонентів. Народним депутатам відступати нікуди — Верховна Рада розглянула законопроекти щодо освітньої, пенсійної і судової реформ, у жовтні на нас чекає голосування за медичну. До речі, народний депутат Ганна Гопко днями відзначила у колонці виданню «Новое время», що головна тема для парламентарів наступного тижня — саме медична реформа. «Це одна з тих реформ, яка має найбільший запит у суспільства, і водночас, це галузь, яка наскрізь просякнута корупцією… — пише Ганна Гопко. — Щоб змінити такий стан речей, який не влаштовує нікого, крім корупціонерів, необхідно дати старт медичній реформі. Відповідні законопроекти слід проголосувати у жовтні, інакше неможливо запустити зміни на первинній ланці охорони здоров’я у січні 2018 року».+

Скоріш за все, голосування за «медичні» законопроекти буде непростим. Тим не менш, у Міністерстві охорони здоров’я зберігають спокій і налаштовані на роботу. Таке враження склалось під час розмови з в. о. міністра охорони здоров’я Уляною Супрун. Почали ми з очікувань щодо розгляду реформаторських законопроектів. Також поговорили про «Доступні ліки», сільську медицину, корупцію і медичну культуру українців.

«СПОДІВАЮСЬ, НАСТУПНОГО СЕСІЙНОГО ТИЖНЯ ДЕПУТАТИ ЗАПУСТЯТЬ РЕФОРМУ»

— Пані Уляно, законопроекти щодо реформи медицини досі не розглянули у парламенті. Коли, на вашу думку, народні депутати візьмуться за неї?

— Прем’єр-міністр Володимир Гройсман називав наші пріоритети — це медична, пенсійна та освітня реформи. Освітня й пенсійна вже проголосовані. Сподіваємось, наступного сесійного тижня (триватиме з 17 по 20 жовтня. — Авт.) депутати зберуться, матимуть кворум і дадуть старт реформі медицини.

Альтернативних законопроектів наразі немає. Це показує, що більшість комітету з питань охорони здоров’я зацікавлена у тому, щоб законопроект №6327, який вже має його позитивний висновок, подали на голосування. Ми наполягаємо, щоб голови фракцій і спікер парламенту пішли вперед і з медичною реформою. Бо 72% українців її підтримують (за даними опитування соціологічної групи «Рейтинг», проведеного у серпні. — Авт.).

— Голова комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець досі називає проект медреформи, розроблений урядом, профанацією…

— Комітет Верховної ради з питань охорони здоров’я надав позитивний висновок стосовно законопроекту №6327, це зареєстровано. Робоча група комітету опрацювала всі поправки — а їх було 886. Декотрі врахували, декотрі відхилили, вже є остаточна версія законопроекту, який з червня оприлюднений на сайті Верховної Ради. Від червня ми чекаємо на голосування у другому читанні. Все було готове від першого дня цієї сесії.

УСПІХИ «ДОСТУПНИХ ЛІКІВ»

— Яка робота, спрямована на зміни системи медицини, проводиться зараз?

— Ми маємо багато програм, які включатимуться в реформування, коли зміниться система фінансування, коли створимо Національну службу здоров’я, будемо оплачувати медичні послуги через держбюджет, завдяки державному страхуванню. Тоді ми зможемо розпочати повноцінну реформу. Але також ми вже прийняли юстований наказ, за яким українські лікарі можуть користуватися міжнародними стандартами лікування.

Є дуже успішна програма «Доступні ліки». Вона розпочалась 1 квітня 2017 року, у її рамках вже виписані 6,5 мільйона рецептів, і наші пацієнти, а багато з них — пенсіонери, отримали свої ліки безкоштовно або з маленькою співоплатою. Ми розширюємо цю програму. На цей рік на «Доступні ліки» надали 500 мільйонів гривень і додали ще 200 мільйонів, коли вносили зміни до бюджету 2017 року. На 2018 рік ми передбачаємо фінансування у розмірі один мільярд гривень. Ми розширюємо нозології, наступного року у програму включать ще кілька захворювань — для цього ми радимося з експертними групами лікарів і фармацевтів. Також закликаємо пацієнтські групи подавати поради. Ми хочемо, щоб той мільярд гривень використали найефективніше.

— До речі, щодо програми «Доступні ліки» експерти зазначали «Дню», що запропоновані урядом умови для приватних аптек комерційно непривабливі. Чи планується удосконалювати механізм роботи програми в цьому плані?

— Аптеки залучаються до програми добровільно. Кожна третя аптека в Україні бере участь у програмі (загалом 6564 заклади. — Авт.), і серед них є і приватні, й комунальні. Зараз ми не розглядаємо можливості змін у програмі в контексті роботи аптечної мережі.

Думаю, аптеки, які вже беруть участь у програмі або робитимуть це, побачать, що це вигідно економічно. Бо це — велика кількість пацієнтів і ліків, які надаватимуться від держави гарантовано. У всіх європейських країнах такі програми реімбурсації існують, і майже всі аптеки беруть у них участь. Економічно їм це вигідно, бо вони мають гарантії на закупівлі ліків державним коштом. Окрім того, це заохочує пацієнтів приходити до таких аптек, вони можуть побачити, які інші товари там є і купувати їх. Якщо аптечні мережі цього не розуміють, це свідчить про не дуже добре продуманий бізнес-план.

РЕГІОНИ ВЧАТЬ РАХУВАТИ ПОТРЕБИ

— Незабаром уряд має передати закупівлі ліків до української національної закупівельної організації. Зараз її пілотний проект перебуває на громадському обговоренні. Що у цій структурі треба створювати з нуля, а що можна використати з існуючих практик? Як забезпечуватиметься прозорість закупівель?

— Щодо прозорості — в Україні вже існує електронна система закупівель ProZorro. Наша закупівельна агенція співпрацює з Міністерством економічного розвитку і торгівлі, щоб відпрацювати модель взаємодії між замовником та постачальником  ліків.

Інший позитивний аспект агенції — ми зможемо виходити на міжнародний ринок. Замовлення з різних регіонів будуть збиратися і передаватися  до агенції, яка проводитиме закупівлю в інтересах медичних закладів, які є розпорядниками бюджетних коштів. Тоді ми будемо виходити на ринок з більшими цифрами і отримуватимемо кращі пропозиції. За рахунок того, що закупівлі будуть оприлюднені в системі ProZorro з публікацією англійською мовою, іноземний постачальник зможе взяти участь у аукціоні та запропонувати ліки за ціною в рази  нижче. Це ми побачили в останні три роки, коли завдяки міжнародним організаціям вдалося на 38% знизити витрати на закупівлі ліків та медичних виробів.

УЛЯНА СУПРУН ОБІЦЯЄ, ЩО ЗАВДЯКИ МЕДРЕФОРМІ, ПРОЕКТ ЯКОЇ ЗАПРОПОНУВАВ УРЯД, ЛІКАРІ ОТРИМУВАТИМУТЬ ГІДНУ ЗАРПЛАТУ. МЕДИКИ, ЯК І БАГАТО ІНШИХ УКРАЇНЦІВ, ЧЕКАЮТЬ ПОКРАЩЕНЬ… / ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «ДЕНЬ»

Водночас ми маємо практику через ProZorro і закупівельні тендери. Ми можемо створити унікальну українську систему, бо в кожній державі цей механізм відрізняється. Для цього, зокрема, ми написали листи в усі регіони і запропонували приєднатися до пілотних проектів, щоб ми могли допомогти   лікарням, які потребують нашої професійної допомоги, закупити ліки. Більшість  регіонів погодились взяти участь у такому проекті, щоб ми могли спільно  виробити механізм, за яким працюватиме агенція.

— Лікарні вчать формувати ці заявки?

— У вересні у Державному експертному центрі МОЗ ми спільно організували навчання фахівців — по два з кожного регіону — які відповідають за збір заявок, те, скільки потрібно закупити ліків і медичних виробів. Є зовсім нова методологія, якої їх навчали. Вони повернулися до своїх регіонів і вчать інші медзаклади, як це робити. Потім ці спеціалісти вишлють свої обрахунки нам, і ми перевіримо, чи правильно вони все зробили.

Цього року у нас була велика проблема з вакцинами, бо три області неправильно прорахували потребу в ін’єкційних вакцинах проти поліомієліту і зараз їм їх бракує. А на світовому ринку таких вакцин наразі немає. Ми мусимо чекати до весни, коли виробник випустить нову партію, і якось вирішувати цю проблему.

Триває децентралізація, у регіонах мають обраховувати свої потреби і висилати їх нам — тоді ми можемо закупати ліки на державному рівні. Якщо на місцях рахують неправильно, ми не можемо подати правильний запит на закупівлю. Ми прагнемо навчити фахівців — і тоді закріпити відповідальність за ними. Якщо вони неправильно порахують, це буде їхня особиста відповідальність. Ім’я, прізвище, посада — ми знаємо, хто вони. Якщо будуть помилки, вони відповідатимуть за них.

КОРУПЦІЯ, ЯКУ НАЗИВАЮТЬ «ВДЯЧНІСТЮ»

— Часто лунає думка, зокрема і від представників МОЗ, що головна «хвороба» української медицини — корупція. В уявленні багатьох це щось страшне, погане, але доволі абстрактне. Можете навести конкретні приклади, як корупційні системи гальмують впровадження реформ? Яких галузей це стосується насамперед?

— Є корупція у закупівлях. Навіть у ProZorro є способи, завдяки яким можна обійти систему. Якщо об’єм закупівель менший від 200 тисяч гривень, не треба йти через відкриті тендери ProZorro, можна закупити щось напряму у виробника. Наприкінці минулого року ми побачили, що в Інституті серця були такі закупівлі. Вони мали придбати ліки на 600 тисяч гривень, і замість того, щоб провести це однією великою партією через ProZorro, поділили все на три партії, щоб кожна була менш ніж 200 тисяч, і заплатили найвищу ціну, яку дозволяє закон. Бо є гранична ціна, встановлена ДЕЦ, за якою можна продавати, але сам виробник погодився продавати препарат через ProZorro за ціною, на 50% зниженою, ніж задекларована. А Інститут серця заплатив найвищу ціну. Чи це протизаконно? Вони закупили за задекларовану ціну, це було менше 200 тисяч гривень, формально все за законом. Але якщо подивитися, як це відбулося — це корупція.

Окремо йде те, що багато людей не називають корупцією, але це є нею. Це хабарі лікарям. Лікарі мають отримувати гідну зарплатню. Зараз вони заробляють дуже мало. Система вимагає від них шукати фінансування іншим шляхом. Вони або чекають, щоб хтось дав їм додаткові гроші, й це називається «вдячність», або вони вимагають грошей до початку лікування — це вже так і називають хабаром. І одне, й інше неправильно. Але ми розуміємо, що, фактично, цього вимагає система. Людина з родиною не може жити у Києві на п’ять тисяч гривень на місяць. Навіть на десять тисяч гривень. І люди не думають, що дати щось у подяку за лікування — якийсь хабар. Але корупція — це використання людиною своєї посади, щоб отримати нагороду. Лікар на своїй посаді лікує людей і від них отримує щось у винагороду, чого не вимагають його обов’язки. Це корупція. Хабар. В Україні це називається «вдячністю.

Інша корупція — явна. Коли закуповують дороговартісні медичні вироби чи обладнання і, наприклад, три виробники подають ті самі завищені ціни. Ми можемо порівняти їх із цінами в інших країнах і побачити, що за кордоном це набагато дешевше.

Окремо — система корупції у медичній освіті і медзакладах. Це доплата, щоб отримати посаду або потрапити у медичний виш, скласти іспит. Інтерни платять, щоб зайти в інтернатуру, а тоді — щоб працювати лікарем. Потім щомісяця частку коштів, які вони беруть від пацієнтів, мають платити своїм головним лікарям. Ми знаємо про арешт екс-заступника міністра охорони здоров’я Романа Василишина — у кабінеті, коли він брав хабар. Ці гроші він отримував від в. о. головного лікаря Олександрівської лікарні, а той брав їх від своїх лікарів. Таке щодня відбувається у багатьох медичних закладах. Поспілкуйтеся зі студентами чи інтернами — скільки коштує можливість працювати у тій чи іншій лікарні? Це неправильно. Люди мають йти на свою роботу, бо вони потрібні, бо вони хороші лікарі.

Зовсім окремо йде те, що багато людей не називають корупцією, але це є нею. Це хабарі лікарям. Лікарі мають отримувати гідну зарплатню. Зараз вони заробляють дуже мало. Система вимагає від них шукати фінансування іншим шляхом. Вони або чекають, щоб хтось дав їм додаткові гроші, й це називається «вдячність», або вони вимагають грошей до початку лікування — це вже так і називають хабаром. І одне, й інше неправильно. Але ми розуміємо, що, фактично, цього вимагає система. Людина з родиною не може жити у Києві на п’ять тисяч гривень на місяць. Навіть на десять тисяч гривень. І люди не думають, що дати щось у подяку за лікування — якийсь хабар. Але корупція — це використання людиною своєї посади, щоб отримати нагороду. Лікар на своїй посаді лікує людей і від них отримує щось у винагороду, чого не вимагають його обов’язки. Це корупція. Хабар. В Україні це називається «вдячністю».

Я не звинувачую багато лікарів у цьому, бо така система, і це є причиною того, чому ми її змінюємо. Ми прагнемо, щоб фінансування йшло іншим шляхом, щоб лікарі отримували гідну зарплату за свою роботу. Якщо вони матимуть багато пацієнтів, то отримуватимуть хорошу зарплату. Так само, як юристи, фінансисти, нотаріуси.

«РЕФОРМА СІЛЬСЬКОЇ МЕДИЦИНИ ЗАОХОЧУЄ ПРАЦЮВАТИ У СЕЛІ»

— Як у МОЗ оцінюють ініційований Президентом законопроект №7117 із реформування сільської медицини? В чому він доповнює зміни у сфері у рамках урядового проекту медреформи? Що у міністерстві вважають головним у розвитку сільської медицини?

— Всі українці повинні мати доступ до якісних медичних послуг — живуть вони у місті, чи у селі. У селі живуть 30% українців. Нам треба підсилити сільську медицину, і законопроект, поданий Адміністрацією Президента, опрацьовувався з нами і Мінрегіонбудом, щоб ми могли комплексно подивитися на проблеми сфери і способи їх вирішення.

Нам приємно, що завдяки президентському законопроекту сільська медицина отримає додаткове фінансування. Зміни у фінансуванні, які стосуються оплати медичних послуг у рамках урядової реформи, допоможуть надавати якісні медичні послуги кожному українцю. Але також треба підсилити інфраструктуру. Президентський законопроект дозволяє покращити інфраструктуру, амбулаторії, те, що стосується комп’ютерної мережі та інтернету. Адже в урядовому законопроекті зазначена потреба у створенні електронної системи охорони здоров’я eHealth, а щоб мати до неї доступ, потрібні інтернет і комп’ютер. Так президентський законопроект допомагає втілювати зміни, запропоновані урядом.

Ще один аспект — телемедицина. Це спосіб мати віддалений контакт із лікарями. Скажімо, фельдшер працює в селі, до нього приходить пацієнт з комплексним захворюванням, з яким фельдшер не може дати раду сам. Завдяки телемедицині фельдшер може проконсультуватися з лікарем, до якого прикріплений. Також є ідея оплачувати консультації, що надають лікарі, як додаткову послугу. Тому реформа сільської медицини також заохочує лікарів працювати у селі.

«У СИТУАЦІЇ З БОРГАМИ ПО ЗАРПЛАТАХ — НІЧОГО НОВОГО»

— Нещодавно уряд ухвалив розпорядження про погашення боргів по зарплатах лікарям, йдеться про 81,7 мільйона гривень. Що стало головним чинником появи заборгованості? Як уникнути ситуації із невиплатою зарплат у майбутньому?

— Кожного року у цей час є заборгованість по зарплатах. Минулого року, за рік перед тим і раніше. У цьому немає нічого нового. Коли ми розробляємо проект бюджету і подаємо його до Верховної Ради, то вказуємо, скільки коштів треба на медичну субвенцію — враховуємо потреби на зарплати медпрацівників, комунальні послуги тощо. Області, райони і міста отримують цю субвенцію. Зараз кількість грошей прорахована на кожну людину. Ось, намалювала вам схему. На області йде близько 35% загальної суми субвенції. Решта іде на міста, райони і громади, там кошти розраховуються на кількість населення. Але! Багато людей лікуються не у районах — вони їдуть до міст. А кошти, передані районам, залишаються там. Цього року у районах залишаться невикористаними на зарплати 2,4 мільярда гривень. А на місцевому рівні — 2,8 мільярда боргу на медпрацівників. Якби ми кошти з районів перекинули на міста, борг був би маленьким. Але ми не можемо це зробити, бо такий механізм субвенції. Гроші залишаються у районах, їх роздають на премії, різні нагороди тощо. А ми шукаємо у держбюджеті ці 2,8 мільярда.

Коли гроші йтимуть туди, куди йде пацієнт — такого не буде. У цьому ідея нашої реформи. Не розділяти кошти за якимись теоретичними обрахунками, ніби 500 пацієнтів лікуватиметься у певному місці, а п’ять тисяч — в іншому. Пацієнти не йдуть до району, вони йдуть до міста. А гроші залишаються у районах, які не передають кошти.

Справді, Кабмін прийняв постанову, 5 жовтня бюджетний комітет її узгодив — що 559,2 мільйона гривень, які були в резерві субвенції, підуть на медичні зарплати (з них 81,7 мільйона — на погашення заборгованості по зарплаті станом на 1 жовтня. — Авт.), гроші вже у регіонах. Це має покрити існуючий борг, побачимо, до якого рівня це відбудеться. Але регіони казали нам, що до кінця року є борг у 2,8 мільярда гривень. Чи є він насправді — не знаємо. Сподіваюсь, будуть додаткові кошти, щоб не було боргів у наступні місяці.

«ЛЮДИ НЕ ДОВІРЯЮТЬ ЛІКАРЯМ»

— Впроваджується багато змін, але Україна — у десятці країн із найнижчим рівнем щеплення. Також українці доволі лояльно ставляться до цілителів і знахарів, популярна «інтернет-медицина» — коли замість того, щоб піти до лікаря, люди шукають рецепти у мережі. Яку увагу цій проблемі приділяють у МОЗ? Чи плануються якісь ініціативи для подолання медичної неосвіченості суспільства?

— Люди не довіряють своїм лікарям. Коли вони матимуть свого сімейного лікаря, до якого ходитимуть постійно, то довірятимуть йому і перестануть шукати рецепти в інтернеті чи користуватися порадами друзів, лікуватися поза системою. Коли пацієнти матимуть фінансові гарантії, що певні послуги оплатить держава, вони не шукатимуть інші способи лікування.

Щодо вакцин. Коли у серпні група «Рейтинг» робила опитування, виявилось, що 84% людей підтримують вакцинацію. За результатами цього дослідження, доволі значна частина тих, хто відмовляється від вакцинації, робить це, бо медпрацівники їм так кажуть. Точніше, вони не кажуть: «Не вакцинуйтеся взагалі». Вони говорять: «Не беріть вакцину, яку дає держава, а йдіть в аптеку і купуйте дорожчу». Тут треба проводити просвітницьку роботу з персоналом, і ми працюємо над цим з ЮНІСЕФ і ВООЗ.

Також друзі або інтернет переконують людей не вакцинувати дітей. Це наче ставити свою дитину посеред траси. Ви ризикуєте її життям. Думаю, це треба визнавати злочином, а невакциновані діти не мають йти до школи чи дитсадка. Ми мусимо вимагати від батьків вакцинувати своїх дітей, бо вони ставлять під загрозу захворіти не лише власну дитину, а й усіх дітей і дорослих навколо.

Марія ПРОКОПЕНКО, «День»

COMMENTS