Найпроблемніші питання медичної реформи: що слід знати і не боятися

Медична реформа крокує країною. Поки одні терапевти потирають руки, та чекають перших угод з пацієнтами – інші медики б’ють на сполох та побоюються масового закриття лікарень. Розбирався в ситуації Канал 24.

Медична реформа 2017 в Україні

Медична реформа 2017 в Україні / 24 Канал

Докладні матеріали, покликані побороти навіяні страхи українців про медичну реформу, з’явилися у найкращих виданнях країни. Міністерство охорони здоров’я активно займається просвітницькою діяльністю, аби розвіяти останні міфи. Поряд з цим велика небезпека зриву медреформи залишається.

Фінансовий експерт, який працює у команді реформаторів МОЗ, Юрій Джигир говорить, що реформа буде не лінійною: на кожному етапі запроваджуватимуться нові елементи. Аби вся система запрацювала, кожна частинка реформи повинна прижитися.

Які елементи будуть найскладнішими у запровадженні, спробували розібратися журналісти 24 Каналу.

Загроза непроведення реформи

Ситуація погіршуватиметься, якщо стан справ у системі охорони здров’я не зміниться. У 2009 році Світовий банк прозвітував, що Україна має рівень смертності на рівні країн Центральної Африки. Основною бідою нинішньої системи є недоступність до складного і коштовного лікування.

Бюджет України фінансує медицину на рівні 60 мільярдів гривень, однак люди продовжують гинути. Дослідження показують, що грошовим вливанням ситуацію не виправиш.

Головне завдання реформи – витрачати наявні 60 мільярдів так, аби ці кошти йшли на лікування громадян, а не на фінансування медичних закладів. А також зібрати кошти у фінансовий кулак та не розпорошувати на маленькі бюджетики для кожної лікарні. Гроші будуть отримувати заклади, які реально лікують.

Спочатку ми хочемо створити базис, бо в нас навіть немає потрібних інструментів. Реформа є складною, простих рішень в нашій ситуації вже не може бути,
– впевнений Юрій Джигир.

Однак якщо не почати зведення цього фінансового фундаменту для реформи, мається на увазі Національну службу здоров’я України (НСЗУ), то українці продовжуватимуть вимирати, як нація.

Найбільші ризики:

1. Саботаж у регіонах

Реформа передбачає, що лікарні мають бути реорганізовані з комунальних в некомерційні підприємства. Такі рішення приймають на місцях. Якщо у місцевих радах не проголосують, то реформа не відбудеться на рівні цієї території. Це стосується будь-яких закладів, які перебувають на балансі міста, района чи області.

До того ж, щоб запрацювала реформа має відбуватися конструктивний діалог між громадами, яким, наприклад, треба буде утворити одну службу швидкої допомоги. Складність полягає у тому, що кожна громада тягнутиме ковдру на себе, аби “швидка” була ближче до них. Це саме стосується амбулаторій та операційних.

Крім того, у реформі уряд виділяє кошти для купівлі послуги, а вже за її доступність і надання відповідальність несе місцева влада.

2. Нерозуміння моделі реформи

Знову ж таки, це стосується місцевої влади. Загалом у регіонах медичні працівники позитивно відгукуються про реформу, але багато хто з них не розуміє, що саме буде відбуватися.

Експерт Реанімаційного пакету реформ Олександр Ябчанка підкреслює, що у регіонах влада просить уряд надати інструкції, що саме їм треба робити зі своїми медзакладами.

Вони кажуть: дайте нам рекомендації, як нам зберегти свою інфраструктуру і як розпоряджатися ефективно коштами, які будуть по-новому заходити від обслуговування пацієнтів. Наразі існує нерозуміння моделі, як їм вести себе в новій системі координат.

Наразі експерт проінформував, що роз’яснювальна робота у регіонах силами громадських акивістів та МОЗу триває.

3. Узгодження тарифів на послуги (DRG)

Складною процедурою залишається запровадження фіксованих тарифів на кожну послугу в лікарнях – від аналізів до найскладніших операцій. Тарифи можуть також використовуватися для визначення вартості лікування в стаціонарах.

В Україні за основу взяли найбільш сучасну австралійську модель, яка включає у себе всі види діагнозів та їхнього лікування. В нашій державі це буде дуже складна процедура уніфікації послуг, адже за роки тіньової практики навіть найбільш проста операція з видалення апендициту у різних лікарів та регіонах коштує різну суму.

Уряд залишається перед складною дилемою, як визначити адекватну вартість послуги, аби лікарі знову не пішли в тінь.

4. eHealth – програмне забепечення

Найбільш складною ділянкою реформи експерти називають її програмне забезпечення. По суті eHealth має стати кровоносною системою реформи, через яку нараховуватимуться кошти закладам.

Вона також має включати в себе електронну амбулаторну картку пацієнта та увесь медичний документообіг. Пілотне тестування цього програмного забезпечення поки відкладається.

Безумовно, ще однією, але загальноукраїнською болячкою у будь-яких реформах є політичний популізм. Він створює зайвий шум та дезорієнтує людей щодо справжніх намірів реформаторів. Слід пам’ятати, що там, де пропонують гасла та прості рішення, там є лише здригання повітря, а не реформи.

Джерела в уряді повідомляють, що на проведення медичної реформи є політична воля керівництва держави, тому закони, яких не вистачає для запровадження реформи, будуть доопрацьовані депутатами та проголосовані в цілому ще до початку літніх канікул.

COMMENTS