Помер уродженець Херсонщини, останній з повстанців концтабору Собібор

11 січня у віці 96 років помер Аркадій Вайспапір – останній з повстанців табору смерті Собібор. Про це на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook повідомив Почесний Консул Держави Ізраїль у Західному регіоні України Олег Вишняков.

blogs.informator.news

Зокрема, пан Вишняков написав: “Аркадій Мойсейович народився у селі Бобровий Кут на Херсонщині 23 грудня 1921 року. Коли хлопцю було всього 15 років, його батька репресували та розстріляли.

Попри це, Аркадій з відзнакою закінчив школу та влаштувався на роботу у тракторну бригаду. Коли почалася Друга світова війна, Вайспапір став до лав армії. Під час оборони Києва він отримав важкі поранення і потрапив у медичний санітарний батальйон. У його складі Аркадія захопили у полон 15 вересня 1941 року. Поранення сержанта були настільки важкими, що він ще півроку провів на лікарняному ліжку.

У березні 1942 року Вайспапір потрапив у карцер Мінського концтабору, а у вересні 1943 – у табір смерті Собібор. Це страшне місце існувало майже півтора роки, і за цей не довгий час там було знищено 250 тисяч євреїв.

Ті полонені, яких залишили в живих, почали планувати повстання. Його головою обрали Олександра Печерського – він був впевнений, втеча має бути масовою, бо у Собиборі все одно усіх вб’ють – не важливо, зараз чи пізніше. Свій план Печерський складав усього 3 тижні. Задумка була простою – поодинці полонені мали вбити керівництво концтабору, взяти їх зброю і вибратися на волю. Повстанцям зіграло на руку те, що самі кати часто користувалися їхніми послугами, наприклад, просили пошити собі новий одяг.

Таким чином у «день Х», 14 жовтня 1943 року, полонені стали запрошувати гітлерівців у майстерні, аби «приміряти мундири». Вони охоче йшли. Так почалася розправа. Утім, план повстанців вдався лише частково — вони змогли вбити 11 есесівців з персоналу табору, але заволодіти зброєю не вдалося. Охорона відкрила вогонь по в’язнях і вони були змушені втікати через мінні поля. З майже 550 в’язнів Собібору 130 не брали участі в повстанні, ще приблизно 80 загинули при втечі. Іншим вдалося дістатися лісу, серед них був і Аркадій Вайспапір.

Утікачів шукали ретельно. 170 вдалося знайти. Їх одразу розстріляли. До кінця війни дожили лише 53 учасників повстання, а до наших днів – тільки Аркадій Вайспапір.

Попри це, повстання у Собіборі стало єдиним вдалим концтабірним повстанням за всі роки Другої світової війни. Після втечі в’язнів, табір було закрито і стерто з лиця землі за особистим наказом Генріха Гіммлера. На його місці німці засадили капустяне та картопляне поле.

Після втечі, Вайспапір приєднався до партизанів. Пізніше Аркадій дізнався, що його старшого брата вбили на фронті, а молодшу сестричку Басю разом з мамою знищили прямо у рідному селі.

Коли Друга світова війна закінчилася, Аркадій вступив у Запорізький індустріальний інститут. Працював головним інженером заводів запчастин на Донбасі. А у 1994 році разом родиною переїхав у Київ, де прожив до останнього дня свого життя.

Хочу висловити співчуття родині. Вічна пам’ять Аркадію Мойсейовичу.”

COMMENTS