Про приватну цивілізацію, яка тупо впирається в каналізацію

6 червня засідала громадська рада при виконавчому комітеті, говорили про дотримання екологічних норм щодо рідких побутових відходів (РПВ) Центральної Основи, послуги приватному сектору з вивозу та утилізації, адже громадськість турбується про головний наш скарб — підземні води, які дають життя нашим кришталевим джерелам.

Доповіді підготували голова комісії з питань соціального захисту, дотримання прав людини та антикорупційної діяльності О.Рашевська та голова комісії з питань комунального господарства та містобудівної діяльності О.Євстратов.

О.Рашевська, розповіла про стан та перспективи реконструкції очисних споруд (ОС) у Дніпрянах та Центральній Основі, а також вивезення та очистку рідких відходів з приватного сектору всіх населених пунктів ради.

Щодо очисних споруд Дніпрян все більш менш зрозуміло — їх треба реконструювати у відповідності до сучасних технологій і екологічних вимог. По ОС у Центральній Основі точиться дискусія: або об’єднати каналізаційну мережу мікрорайону із загальноміською, яку довантажити, бо виконує повний цикл біологічної очистки ледь на половину своєї потужності, або побудувати сучасні мобільні та продовжувати скидати очищені води на поля фільтрації КП «Основа», як це і робиться зараз. Перша пропозиція більш витратна, але тягне за собою рекультивацію та повернення до господарського обігу тих гектарів, що стоять без діла та слугують джерелом смердючих «пахощів», що інколи «витають» над Райським­2, Основою та початком Дніпрян.

До того ж згідно з новим генпланом міста впритул до полів фільтрації підходить новий запланований масив приватної забудови (між Робітничим селищем та вулицею Індустріальною), зазначила активістка.

Щодо утилізації рідких побутових відходів з приватного сектора О.Рашевська навела цифри, які наштовхують на дуже серйозні роздуми стосовно не тільки сьогодення, але й життя наших нащадків.

Судіть самі. За даними КП «Міський водоканал» 1040 домогосподарств та 87 підприємств Нової Каховки не мають централізованого водовідведення. За інформацією КП «Таврійський водоканал» централізоване водовідведення відсутнє у близько 2500 домогосподарств. За даними КП «Основа» у Дніпрянах централізована каналізація — лише мрія 1622 дворів, у с.Райське­2 — 90 дворів. У селах Райської сільської ради не знають, що таке центральна каналізація, 1166 дворів.

Отже, в цілому біля 5250 приватних домогосподарств, а це десь приблизно 13000 осіб, користуються вигрібними ямами.

Все було б нічого, якби ці вигрібні ями були належним чином обладнані. Але сучасним вимогам відповідають лише одиниці та й ті у районах новобудов. Зокрема, мова йде про водонепроникливі цистерни, які не повинні наповнюватися нечистотами вище, ніж до 0,35 м від поверхні землі і розміщені не ближче, як за 8 м від будівлі та глибиною не більше 2­х метрів. Натомість у селах та районах старої приватної забудови вигрібні ями облаштовувалися за принципом: там, де потрібно, без «дна», лише з люком зверху. Та й ще без прив’язки до водопровідних мереж. Є інформація, що у нас є «майстри», які на подвір’ї пробивали свердловину до першого водоносного рівня, вставляли 200 мм трубу і зливали свої продукти життєдіяльності…

Але це ще не все. Рішенням виконавчого комітету Новокаховської міської ради №158 від 26.04.2016 року виконавцем послуг із збирання та вивезення побутових відходів на території міста Нова Каховка визнано комунальне підприємство «Екосервіс», яке має спеціалізований транспорт для рідких побутових відходів. За даними КП «Екосервіс» з населенням укладено аж 5 (!!!) договорів на вивіз РПВ. Виникає слушне питання: куди і яким чином збираються та скидаються рідкі відходи з 1035 дворів тільки Нової Каховки без урахування населених пунктів ради? На більше, ніж 5250 подвір’їв легально працюють лише три асенізаційні машини об’ємом по 6 куб.м, які згідно укладених угод вивозять на добу на поля фільтрації КП «Основа» до двох цистерн рідких відходів.

Тепер — про наслідки такої нашої діяльності та економії щодо екологічних норм. Різні види забруднень стічних вод проникають у ґрунт на різну глибину. Бактерії, віруси, яйця гельмінтів затримуються у верхньому шарі. Дещо глибше опускаються органічні речовини і амонійний азот. Ще глибше — хлориди і нітрати. Встановлено, що поверхнево­активні речовини слабко поглинаються ґрунтом і тому здатні проникати у дуже глибокі шари, потрапляючи в підземні води. При цьому треба пам’ятати, що наші міста та села здебільшого стоять на піску. А його абсорбуючі властивості далеко не забезпечують повної очистки стічних вод, що збираються у вигрібних ямах приватного сектору. Якби у нас були глиняні ґрунти, то тоді вплив стічних вод на водоносні горизонти не був би таким згубним.

Ми звикли до того, що під нашим містом знаходиться безцінне природне багатство: справжні озера кришталево чистої питної води. Ми звикли до того, що з наших численних джерел на березі Дніпра тече краща в Південній Україні питна вода. Але з оглядом на те, що впродовж останніх 65 років ми тільки користувалися цим Божим даром, не вкладаючи ні копійчини у його збереження та поновлення, треба зрозуміти: настав час серйозно зайнятися проблемою збереження наших підземних вод.

Для початку депутати повинні розробити та прийняти міську цільову програму щодо вирішення проблеми водозабезпечення міста та населених пунктів задля збереження водних ресурсів від негативного впливу людини. Та, окрім загальних фраз про «збереження навколишнього середовища», прописати конкретні кроки щодо впорядкування каналізаційних мереж міста, системи збору, зливу, обліку та переробки РПВ від приватного сектору, заходи з переобладнання всіх вигрібних ям у відповідності до сучасних екологічних вимог.

Також, нарешті, треба облікувати, паспортизувати та облаштувати всі великі джерела паркової зони та нижче міста по течії Дніпра. Та й мало чого ще треба буде запланувати у цій програмі, а найперше — реальні кошти з міського бюджету!

Зрозуміло, що все і одразу вирішити не вдасться. Але те, що проблему треба починати вирішувати, — сумнівів не викликає. Пройшов той час, коли ми в своїй країні діяли, як французький король Людовик ХV, який полюбляв говорити: «Після мене — хоч потоп!».

Віктор Васильєв

COMMENTS