Вроцлав. Місто, яке здивувало

Нещодавно Міжнародний республіканський інститут (IRI) разом із партнером Canada організував навчальну поїздку до Польщі представників органів місцевого самоврядування південної та східної України. Серед делегатів були народні обранці з Мелітополя, Дніпра, Маріуполя, Первомайська, Мирнограда та Нової Каховки. Наше місто представляла депутат міськради Олена Іщенко, яка розповіла:
– Ми провели чотири активних і дуже насичених дні в одному з найбільших та найрозвиненіших міст Польщі – Вроцлаві. Спочатку була організована зустріч з депутатами польського сейму – провладними й опозиційними. Нам розповіли про політичну систему Польщі, її переваги та недоліки, недосконалість законодавчої бази, зокрема, в частині судової системи. Імпонувала позиція кожного спікера щодо орієнтиру політсил на збереження історичної спадщини на тлі активної європеїзації, впровадження нових технологій, векторність на збереження безпеки громадян у зв’язку зі змінами на світовій геополітичній мапі. На деякі наші питання депутати відповідали конкретно, а подекуди – як справжні українські політики, які полюбляють блукати по телеканалах. Бійки для них на кшталт «дружніх обіймів» у нашій ВР – це, швидше, винятки. Вони вирішують все у законодавчому полі.
Політичні партії у Польщі фінансує держава. Депутатам заборонено вести власний бізнес. Виборче законодавство стале впродовж багатьох років. Перед виборами закони не змінюють, як буває у нас. Кожна людина, незважаючи на те, чи є членом партії, чи ні, має право створити свій виборчий комітет і спробувати свої сили на виборах. До депутатів обирають за мажоритарною системою.
Нам детально розповіли про урядову програму «Родина 500+», яка передбачає виплату 500 злотих щомісяця на кожного малюка в родинах, в яких вже виховуються діти віком до 18 років. Програмою можуть скористатися іноземці, які отримали статус біженця, за умови, що мають дозвіл на тимчасове проживання з припискою «доступ до ринку праці» і знаходяться в країні разом зі своїми сім’ями. Це – окремо від разової допомоги при народженні немовляти. Дана програма у владних колах викликала неабиякі дискусії. Але члени провладної партії «Право і справедливість» (ПіС) вважають, що це один з інструментів розв’язання багатьох проблем, в тому числі демографічної кризи. Не секрет, нині в Польщі – значний відтік молоді, яка їде шукати кращого життя до розвинених європейських країн, таких, як Німеччина, Велика Британія, до скандинавських держав. Багато хто радіє, що кордони з ЄС відкриті, а інші, навпаки, нарікають, що старенькою і заможною бабусею-Європою їхній країні ніколи не стати. Звідси – поширена думка самих поляків, що вони, начебто, другосортна Європа. Хоча побачене свідчить про зовсім інше.
– Ви, мабуть, про той самий дух Європи? Дбайливе ставлення до своїх надбань, законослухняність…
– Дух Європи відчувається в усьому. У Польщі працює дуже багато українців, але в самому Вроцлаві їх небагато. В місті чисто, охайно, все просто блищить. На кожному кроці – автоматика. Наприклад, у тролейбусі ти дріб’язок із кишень не витрушуєш: або купуєш спеціальну проїзну картку, або – безготівковий розрахунок власною кредиткою тощо. «А можна їхати «зайцем»?» – спитала я жартома у громадському транспорті. Виявилося, що вони не розуміють, як це. При цьому оплату ніхто не перевіряє, але всі дотримуються єдиних правил. Усе – суворо, згідно з буквою Закону. Це місто, до речі, у Польщі вважається одним із найбезпечніших і прогулюватись вночі дійсно було абсолютно безпечно.
– Чим відрізняється робота міської ради Вроцлава від нашої? Польські депутати місцевих рад також працюють на громадських засадах?
– Голова ради і мер (ця посада у них має назву президент) – дві різні посади. Мер приходить на сесію, як у нас Президент на засідання ВР, і не бере участь в голосуванні. Може сказати слово, висловити думку, але права голосу не має. Керує і веде пленарні засідання голова міської ради – по суті, як у нас – секретар міськради. Використання міського бюджету перевіряється регіональною обрахунковою палатою. Без її оцінки депутати не дають згоди на ухвалу бюджету. Цьогорічний гаманець Вроцлава складає 4 мільярди злотих (приблизно 1 мільярд євро). Мер має 4 заступників. Посада начальника фінуправління має назву скарбник. Кандидатури подаються президентом міста. Кожен договір, який підписує мер, повинен мати візу скарбника, без якої жоден документ не матиме сили.
На 700 тисяч мешканців Вроцлава у міській раді працює 37 депутатів. Фактично, як у Новій Каховці, але у нас – на чисельність населення 70 тисяч. Серед основних завдань депутатів – ухвалення рішень місцевого законодавства, контроль за виконанням нормативних актів стосовно освіти, медицини, програми просторового розвитку, поліпшенням інфраструктури, дорожніх комунікацій, транспортного обслуговування і т. ін. Найголовніше – прийняття бюджету міста, контроль за діяльністю мера і підлеглих йому служб. У сусідів депутати ухвалюють законодавчі акти, працюють у сесійній залі, громадських приймальнях, пишуть програми. В раді Вроцлава діє 14 комісій. При потребі – скликаються додаткові, деякі об’єднуються для вирішення тих чи інших нагальних питань. Кожен депутат має працювати обов’язково у двох комісіях, якщо може – і більше, за згодою міської ради. Комісія не має права вето, вона лише розглядає питання. У них немає окремої земельної комісії, оскільки комісія з питань архітектури та інфраструктури її акумулює.
Голосують за допомогою електронної системи через особисті депутатські картки. Слуга народу не може поєднувати роботу в раді і в органах місцевого самоврядування. Натомість за свою працю на громаду кожен з них отримує заробітну плату – 1 тис. 700 злотих на місяць. Голови комісій – 2,5 тис. злотих. Для них це невеликі статки, оскільки середня зарплата у Польщі – 4 тис. злотих. Крім того, як говорять польські депутати, – це не заробітна плата, а така собі грошова компенсація за той час, у який він не займається своєю основною діяльністю, приміром, викладацькою. Робота в комісіях і участь у сесіях є обов’язковою. Якщо депутат відвідав менше 50% сесій, на нього накладається штраф. Єдине, що може бути причиною відсутності, – відрядження у випадку, якщо депутат в той момент працював на громаду. Навіть хвороба для них – це не привід пропускати засідання сесії. Пересічні мешканці також можуть брати участь у роботі комісій та сесій.
Є в них цікава і гарна традиція – почесна сесія, яка відбувається раз на рік, у день Святого Вроцлава. Це подія, на яку із захватом чекає все місто. Це пленарне засідання проходить не в міській раді, а у соборі. Депутати одягають мантії зі спеціальними стрічками, атрибутами і прямують площею до собору, а мешканці зустрічають їх оплесками. Словом – ціле дійство.
– Які цікаві зустрічі відбулись в рамках візиту?
– Другого дня перебування у гостинному Вроцлаві мали цікаву зустріч з головним скарбником, а також відвідали бюро з питань бюджету громадської участі. На останньому зупинюсь детальніше. В бюджеті міста є розділ – бюджет участі або його ще називають громадський. Це конкретна сума коштів (25 млн. злотих), які йдуть на реалізацію проектів, що ініціюють самі громадяни. Кожен вроцлавець або окрема група людей вирішують, наприклад, втілити певний проект у життя. З цією ідеєю вони, ще навіть не знаючи, скільки це буде вартувати, йдуть до бюро. Воно розглядає всі пропозиції, такі ще, скажімо, «сирі», і надає всебічну підтримку, консультування тощо. А згодом проект потрапляє до загального банку ідей. Потім шляхом голосування online обирається найкращий, зважаючи на вартість. Проводиться голосування на інтерактивній мапі міста з визначеними проблемними ділянками. І в підсумку той проект, який набере найбільшу кількість голосів, буде профінансований з так званого громадського бюджету. Проекти поділяються на районні і загальноміські. Головна мета – стимулювати людей до активності. Дуже гарна ініціатива, добрий приклад для наслідування, оскільки в нас дуже багато людей пасивних, які про проблеми говорять, а докладати зусиль до їх вирішення, запропонувавши конкретні ідеї, не хочуть. Так, місцева влада може надати фінансову підтримку, але ініціатива йде від мешканців. Ось що важливо. З 2013-го до 2016 року було реалізовано близько 800 проектів різної вартості та значимості.
Також наша делегація відвідала управління комунальними ресурсами. Це підприємство займається житловими і нежитловими фондами, а також питаннями ОСББ. Практика впровадження останніх вже набрала великого масштабу, оскільки саме ця форма власності превалює над іншими. Фінансової підтримки як такої з бюджету міста співвласники не мають. Але якщо будинок включений до державного реєстру пам’яток архітектурної спадщини, то на цій підставі він може ремонтуватися за бюджетні кошти (частка міста – не більше 70%). Є низка програм, але не місцевих, а обласних (повітових), які дозволяють ОСББ подавати заявки на отримання компенсації на реконструкції систем опалення та каналізації.
Послуги з обслуговування надають приватні підприємства, яких дуже багато. Так, з ОСББ Вроцлава співпрацюють понад 100 структур, з якими укладаються відповідні угоди. Цікавий момент: якщо в будинку є злісні боржники, то співмешканці звертаються до суду і виставляють на продаж частку власності цих людей. Такий собі дієвий важіль впливу, передбачений законодавством.
Є в них і черга на житло, яка складається з двох списків – нужденних, які взагалі не мають помешкання, і тих, що власного не мають, але готові зробити ремонт на правах подальшої виплати і можливості викупу. Другий список так і називається: «квартири до ремонту». Законодавством передбачено, що кожна особа без житла має право на соціальне площею не менше 5 кв. м. Щороку таких надається близько 200, але черга розтягнулася років на шість. Ну, і ремонтів роблять близько 300 на рік, а потім живуть на контрактних умовах з правом, як вже зазначалося, подальшого викупу.
– Минулого року Вроцлав був визнаний культурною столицею Європи, тож, певно, подивитися там є на що?
– Культурна програма чекала нас в останній день перебування. Емоцій – досі через край. Словами не описати. Ми відвідали відомий Вроцлавський Music Hall. Це унікальна споруда неймовірної краси. Побудований заклад за кошти ЄС. Це проект таїландського науковця, спроектований таким чином, що споруда не має жодного гвіздочка. Акустика там неймовірна.
Також ми побували на стадіоні, побудованому для проведення Євро – 2012. Після кризового 2008-го поляки пережили суттєвий інвестиційний сплеск. Розбудувати інфраструктуру якраз дуже допомогло проведення цього футбольного турніру. Сьогодні це великий сучасний комплекс, що належить до комунальної власності. І це, звісно, не лише зелене поле і трибуни. Тут проходять найрізноманітніші заходи, приміщення здаються в оренду. Працюють картинг-клуб, джампінг, парки дитячих розваг, прес-центр, різні офіси. Діє VIP-зала для закритих заходів. Словом – все, що тільки можна придумати. І навіть при дуже активній діяльності в нуль це підприємство ще не вийшло, але, як стверджує керівництво, має всі шанси стати прибутковим.
Ось такі вони польські реалії. Є в наших сусідів і проблеми, і чудові новації та проекти, які вже давно пора і нам втілити в життя. Ну, а дана поїздка лише надихає на подальшу плідну працю!

Спілкувалась Наталія Левченко

COMMENTS