Вугільний голод. Українців готують до чергового підвищення тарифів?

В осінньо-зимовий період ТЕС входять із величезним дефіцитом палива

Україні бракує вугілля, відставання від затвердженого Міністерством енергетики та вугільної промисловості графіку накопичення складів становить критичні 40%. На 11 вересня на складах ТЕС було всього 1,5 млн тонн проти передбачених планом підготовки до опалювального сезону 2,6 млн тонн, – пише “glavcom.ua”.

Наслідки вугільної блокади ще довго будуть ускладнювати роботу енергетичної галузі. Важко тепер розібратися якими мотивами насправді керувалися «активісти», що лягли минулої зими на залізничні рейки. Але абсолютно очевидний результат їхніх дій – вони сприяли бойовикам в експропріації антрацитових шахт Донбасу. Тепер Україна змушена шукати джерела вугілля в інших країнах.

Замість «доблокадних» 1730 грн за тонну державне «Центренерго» купує антрацит в США у компанії XCoal по $113 (майже 3000 грн/т), приватний ДТЕК везе вугілля з Південної Африки за ціною $105. З урахуванням фактичної калорійності, цей антрацит має більш високі показники теплотворення, ніж донбаський. Однак, навіть у перерахунку на український аналог ціна заокеанського вугілля коливається в межах 2500 грн/т.

Дешевше не виходить – спроби «Центренерго» отримати антрацит від грузинської Saqnakhshiri і польської Energoimpex не увінчалися успіхом. Найдешевший антрацит возить «Донбасенерго» – його ціна «лише» $85. Але джерелом цього вугілля є Російська Федерація.

Тут слід відзначити важливу обставину – 75% експорту світового антрациту забезпечує саме Росія. І де б Україна його не купувала, фактично вона вивільняє ринок для російської продукції. Заблокувавши поставки дешевого донбаського антрациту, «активісти» забезпечили стрімке зростання продажів російського вугілля в світі – в першому півріччі 2017 р. експортні поставки з РФ, якщо порівняти з аналогічним періодом 2016р., виросли на 29% і склали 8,2 млн тонн.

У будь-якому випадку, на сьогодні, за словами міністра енергетики Ігоря Насалика 25%, енергетичного вугілля має імпортне походження. І його реальна вартість істотно відрізняється від закладеної в тарифи за формулою «Роттердам+» ціни вугільної компоненти в 2000 грн/т.

Але не тільки в сегменті імпорту виявляється диспропорція між чинним віртуальним тарифом і реальною ціною. З 1 вересня Міністерство енергетики та вугільної промисловості підняло ціну на вугілля державних шахт із 2000 до 2200 грн/т. Міністра Насалика можна зрозуміти – поточна ціна не покриває навіть собівартості державних шахт (яка цього року перевалила за 2800 грн/т), а бюджетні дотації не можуть зупинити обвал виробництва, затримки зарплат і похідні від цього протестні виступи гірників. Але факт залишається фактом – ціна українського держвугілля теж піднялася вище «Роттердам+».

Картина складається вкрай сумна – закладені в оптовій ринковій ціні електроенергії і тарифах 2000 грн/т не покривають генеруючим компаніям закупівлю ні імпортного, і українського вугілля. Відсутність грошей у тарифі не дає змоги купити вугілля в належних обсягах і, відповідно, ставить під загрозу опалювальний сезон. Жахливе відставання в графіку заповнення складів є красномовним доказом.

Якщо темпи поставок на склади ТЕС не зростуть, то до кінця ОЗП дефіцит вугілля досягне 4 млн тонн. Іншими словами, посеред зими кількість вугілля на ТЕС скоротиться до рівня неспалюваних запасів і блоки один за одним буде виведено із системи. Віялових відключень електроенергії, на які так чекають в Кремлі, буде не уникнути.

Єдиним виходом із патової ситуації є перегляд оптової ринкової ціни електроенергії (ОРЦ) у бік збільшення. І в НКРЕКП є для цього і повноваження, і методологія. Як відомо, чинна формула «Роттердам+» заснована не на поточних котируваннях індексу API2, а на усереднених показниках за 12 місяців на момент розрахунку. Якщо перерахувати ціну вугілля за формулою зараз, то вона дещо зросте і енергетики отримають додатковий фінансовий ресурс для закупівлі вугілля. З іншого боку, підвищення ОРЦ потягне за собою перегляд тарифів для промислових підприємств і нову хвилю обурень в стані опозиційних політиків.

Підвищення тарифів це завжди непопулярне рішення влади. Але іншого варіанту, схоже, не залишається. В країні недостатньо свого вугілля, його потрібно купувати, і перегляд ОРЦ – це просто питання часу. А популістам, які минулої зими стали в опозицію до власної країни, слід дістати максимальні уроки з минулого. Адже скільки б красивих гасел не вимовлялось, значення має лише результат. А наслідки «блокади» і для енергетики, і для бюджету, і для споживачів виявилися вкрай плачевними.

Олексій Полтораков, к.політ.н.

Громадський комітет національної безпеки України

COMMENTS