Єпископ Сергій Вознюк: «Ми служимо одному Богу»

Учора, 31 жовтня, світ відзначив 500-­річчя Реформації, яка, розпочавшись в Європі, докорінно змінила хід історії, заклала основи сучасної західної цивілізації та започаткувала новий напрямок християнства — протестантизм.

Пов’язане зображенняДо святкування цієї події долучилась і наша країна. Наказом Президента України з метою визнання вагомого внеску протестантських церков в розвиток релігійної, культурної і соціальної сфери України, вияву поваги до їхньої ролі в українській історії та становленні незалежної держави 2017 рік було оголошено роком відзначення в Україні 500­річчя Реформації.

Про те, що таке Реформація і як саме вона вплинула на світ, кореспондент “НК онлайн” розмовляє з доктором богослов’я, єпископом, пастором Церкви Різдва Христова Сергієм Вознюком.

— Сергію Федоровичу, ви — представник церкви, яка належить до протестантської течії, тож розкажіть про те, що ж таке Реформація?

— Це — церковно­релігійний та суспільно­політичний рух, метою якого було оновлення церкви та суспільства шляхом повернення до біблійних основ. Передумовою до її виникнення була затяжна криза у католицькій церкві, а її «батьком» прий­нято вважати німецького монаха Мартина Лютера.

Займаючись глибоким дослідженням Біблії, Лютер побачив, як сильно середньовічна церква відступила від Божих принципів. Тому 31 жовтня 1517 року він оприлюднює «95 тез», які критикували практику продажу прощення гріхів (індульгенцій), моральний занепад духовенства, непогрішність Папи Римського та інші небіблійні принципи тогочасної церкви.

В результаті Реформації поряд з католицькою та православною конфесіями виникає новий напрямок християнства — протестантизм. Таку назву він дістав саме через протест проти численних зловживань церкви та духовенства. Протестанти наголошували на тому, що людина отримує спасіння не через посередників та обряди, а через віру, даровану їй безпосередньо Богом, отже єдиним джерелом Божої істини є Біблія.

— Як ми бачимо, Реформація мала вагомий вплив на християнство, але чому світське суспільство надає їй такого великого значення?

— Епоха Реформації XVI століття є одним з ключових періодів світової історії. Реформи відбулися не лише в духовному, але й у культурному, економічному та політичному житті суспільства. Протестантські країни стали світовими лідерами соціального та економічного розвитку й залишаються такими донині.

Реформація завдала удару по феодальній системі середньовічної Європи, широко відчинила двері для просвіти та наукових відкриттів. Католицький світ, який об’єднував всі народи Західної Європи під керівництвом Папи Римського, припинив існування, і єдина католицька церква була замінена безліччю національних церков. Вони, в свою чергу, сприяли побудові повноправних, єдиних, міцних національних держав, які прийняли Конституції, засновані на біблійних принципах.

Основним же досягненням Реформації стало те, що вона значно посприяла зміні старих феодальних економічних відносин на нові капіталістичні. Прагнення до економії, до розвитку промисловості, до відмови від дорогих розваг, так само як і дорогих богослужінь, сприяло накопиченню капіталу, який вкладався в торгівлю і виробництво. Навіть сама професійна етика протестантів сприяла розвитку економіки.

— Що представляє з себе протестантський напрямок сьогодні?

— Якщо брати світ, то статистика каже про 800 млн. протестантів. Це свідчить про те, що протестантів менше, ніж католиків (1,2 млрд.), але більше, ніж православних (240 млн.). Зокрема, в Україні налічується більше 10 тис. протестантських церков, що становить 29% від усіх релігійних об’єднань України. На жаль у нашій країні, у зв’язку з тривалим періодом атеїстичної ідеології та антирелігійної пропаганди протестантські церкви зневажливо іменували сектами, а їхніх членів — сектантами, прирівнюючи їх до фанатиків і темних, неосвічених людей. При цьому майже ніде не згадувалося про те, що протестантизм є провідною релігією у Великій Британії, Німеччині, Швеції, Данії, Норвегії, Фінляндії, США, Австралії, Канаді, тобто в провідних економічно й культурно розвинених країнах, населення яких темним, відсталим, бідним і фанатичним аж ніяк не назвеш.

— Закономірно виникає питання: а коли і як протестантизм прийшов на наші землі?

— В Україні перші протестантські громади засновані в 30–40­х роках ХVI ст. Це були лютерани, кальвіністи, чеські брати, які, рятуючись від переслідувань тогочасної католицької влади, оселялися в Польщі, Литві, Чехії, а також на українських етнічних землях.

На території сучасної Новокаховської міської ради перші протестанти з’явились в 1889 році. Ними були швейцарські колоністи­виноградарі з Шабо, які придбали тут землі та заснували Основу. Нині відомо, що колоністи були лютеранами і побудували в Основі молитовний будинок, в якому навіть співали французький та німецькі хори, а із селища Зміївка відправляти обряди періодично приїздив пастор Юнг. Але на початку тридцятих років минулого століття Херсонщиною прокотилася хвиля розкуркулення та більшовицького терору. Чимало колоністів потрапило під депортацію, арешти та навіть розстріли.

Сучасні протестанти, до яких належать євангельські віруючі, баптисти, харизмати, адвентисти та інші, з’явились на цих землях під час будівництва Каховської ГЕС та нашого міста. Одними з цих перших протестантів були і мої батьки, які належали до християн віри євангельської.

За радянських часів віруючим усіх конфесій доводилось дуже важко. Богослужіння проводились підпільно, бо влада різним чином намагалась викорінити віру з суспільства. Але Божою милістю цього так і не вдалося зробити. І вже після розвалу СРСР на початку 90­х років чимало релігійних громад почало виходити з підпілля, реєструвати церкви та будувати храми.

— Сергію Федоровичу, скільки в Новій Каховці протестантських церков, які взаємовідносини у них одна з одною та з іншими християнськими конфесіями?

— Я не можу назвати точної цифри, але знаю, що близько десяти. Ми маємо теплі та братські стосунки з багатьма. Вже багато років поспіль в нашому місті діє Асоціація християнських церков Таврійського краю, яка об’єднує не лише протестантів, але й християнські громади православних та католиків. Не зважаючи на якісь історичні, теологічні та богослужебні відмінності, ми розуміємо, що служимо одному Богу. Це усвідомлення допомагає нам не просто мирно існувати, але й проводити спільні заходи, благодійні акції та навіть молитви.

— Дякуємо за інтерв’ю!

— І я дякую та вітаю усіх читачів зі святом 500­річчя Реформації! Прошу Бога, щоб Він дарував українському народу справжню духовну і суспільну Реформацію, яка обов’язково приведе Україну до процвітання та благополуччя!

Спілкувався Сергій Пантоненко

COMMENTS