З медичною реформою більше “флюшку” робити не доведеться

Йдеться про те, що проводити флюорографічне обстеження потрібно буде лише у крайньому разі, натомість у кожного сімейного лікаря буде скринінг-анкета, за якою він визначатиме, чи пацієнт перебуває в групі ризику, — лише тоді скеровуватимуть на додаткове обстеження. Такі зміни анонсувало МОЗ, пише газета “Експрес”.

Спеціалісти міністерства наголошують на тому, що флюорографія більше не може залишатися основним методом діагностики туберкульозу. До того ж в. о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун пояснила: проведення масових флюорографічних обстежень у здорових людей для зупинення туберкульозу не є дієвим способом. Це радше міф, породжений радянською системою охорони здоров’я.

То чи справді доцільно відмовитись від звичного в нашій країні методу діагностики туберкульозу? Дискутуємо з Еліною Драчинською, лікаркою фтизіатром-пульмонологом, Русланом Добровольським, сімейним лікарем, та Федором Лапієм, доцентом кафедри інфекційних хвороб НМАПО імені П.Л. Шупика, головним позаштатним імунологом столиці.

— Як гадаєте, чи варто відмовлятись від флюорографічного обстеження?  

Ф. Лапій: — По-перше, обов’язкове проходження флюорографічного обстеження скасували в нашій країні ще 2014 року. Тому більшість населення вже давно не робить цього. По-друге, у жодній країні світу не вдаються до такого обстеження в обов’язковому порядку. Але якщо лікар матиме певні підозри або якщо людина захоче  перестрахуватись, ніхто не заперечуватиме проведенню флюорографічного обстеження.

— А чи правда, що таке обстеження становить небезпеку для здоров’я?

Е. Драчинська: — Українські медзаклади вже забезпечені цифровими флюорографами, рівень опромінення від яких у сто разів нижчий, аніж від проведення одного рентгенологічного обстеження на обладнанні радянського зразка. Отже, замість 0,4 мілізіверта пацієнт отримує лише 0,0 мілізіверта. Цей апарат для того і розробили, щоб убезпечити здоров’я людей, адже нерідко доводиться робити 2 — 3 знімки за короткий термін, наприклад, при пневмонії. Тому раз на рік пройти таке обстеження, щоб визначити, чи не розвинувся туберкульоз, безпечно. Зауважу: лише на рентгензнімку можна виявити малі зміни в легенях (вогнищевий туберкульоз), коли клінічно хвороба може й не проявлятись кашлем чи погіршенням самопочуття.

Р. Добровольський: — Будь-яка доза опромінення — йдеться, зокрема, і про рентген-навантаження — становить загрозу для здоров’я. До того ж радіація може накопичуватись в організмі. То для чого здорова людина має ризикувати й наражати себе на небезпеку, якщо жодних тривожних скарг у неї немає?!

— Що це за опитування, яке допоможе визначити, хворіє людина на туберкульоз чи ні?

Р. Добровольський: — Пацієнт, що прийде до лікаря з певними скаргами, отримає анкету, де, зокрема, будуть запитання про наявність скарг на гарячку невизначеного походження чи кашель тривалістю понад два тижні. Ідеться  не лише про скарги, які турбують на цей момент. Важливо вказати, чи, приміром, декілька місяців тому не було таких симптомів, які згодом минули. У разі потреби пацієнтові можуть дати скерування на дообстеження, зокрема, на аналіз мокротиння. Також при підозрі на туберкульоз скеровуватимуть на рентгенодіагностику (зробити знімок органів дихання). При тім обов’язковому обстеженню і надалі підлягатимуть особи, родичі яких хворіють на туберкульоз, чи ті, що контактували з такими хворими. Йдеться про основну групу ризику.

COMMENTS