Зміни, які очікують освіту міста

8 лютого, під час чергової сесії міськради, депутати затвердили міську соціальну цільову програму розвитку освітньої галузі на 2018­2022 роки. Отже, які ж принципові зміни очікують освіту нашого міста у найближчі роки та з якими викликами доведеться зустрітися освітянам?

Нагадаємо, програма розроблялась робочою групою на чолі з заступником міського голови Володимиром Сироваткою. До її складу увійшли вчителі, керівники навчальних закладів, батьківська громадськість. Активну участь у розробці взяли голова постійної депутатської комісії, директор Дніпрянської школи Лілія Микитенко, член виконкому, директор школи №3 Ірина Дубас, очільниця Новокаховського техніко­економічного ліцею (НКТЕЛ) Тетяна Долецька, заступник начальника відділу освіти Наталія Гмизіна. Словом, проведена велика підготовча робота, результатом якої став вищезазначений документ. У ньому знайшли відображення ті зміни, яких вимагає Закон України «Про освіту», ухвалений у вересні минулого року, та внесені зміни в закони «Про загальну середню освіту», «Про дошкільну освіту», «Про позашкільну освіту».

Мета програми — розв’язання комплексу завдань щодо забезпечення належного функціонування та інноваційного розвитку освіти, академічної, кадрової, організаційної і фінансової автономії освітніх закладів, роботи 1­4 класів та 5­х за новими державними стандартами, освітніми та навчальними програмами та ін.

Якщо говорити про зміни, то вони торкнуться закладів загальної середньої освіти. І головним чином це пов’язано з якістю надання освітніх послуг, з новим підходом до фінансування освіти за формулою розрахунку державної освітньої субвенції.

Спочатку мовою цифр…

— З 2017 року, як відомо, заклади загальної середньої освіти фінансуються з двох бюджетів. Заробітну плату педагогічного персоналу — з державного, на що місто отримує освітню державну субвенцію, з місцевого гаманця кошти виділяються на утримання всіх закладів освіти, на оплату праці технічного персоналу ЗСО, харчування, підвезення, оздоровлення дітей. З бюджету розвитку Нової Каховки ідуть фінанси на проведення капітальних і поточних ремонтів, поповнення матеріально­технічної бази шкіл, — прокоментувала начальник відділу освіти Оксана Якубова. — Всього освітня держсубвенція складає 68 млн. 875 тис. 800 грн., фінансування з міської скарбниці — 132 млн. 91 тис. 227 грн.

Що стосується поточного року. Під час бюджетної сесії уже заплановано виділити: на харчування — 5 млн. 433 тис. грн., міські проекти («Джура», «Козацький гарт», «Барвограй») — 40 тис. грн., ремонти — 3 млн. 204 тис. грн., медикаменти — 24 тис. грн., підвезення учнів — 893 тис. (88 днів). Закладена нова вартість харчування: для учнів1­4 класів вона становитиме 7грн. на день (замість колишніх 4,2 грн.), для дітей окремих категорій — 12 грн. (з 10 грн.).

Державна субвенція для Нової Каховки цього року надана з дефіцитом 10 млн. 800 грн. Тож маємо врахувати свої можливості і привести у відповідність мережу закладів загальної середньої освіти, розпочавши уже з поточного року. Ми адресували листи у профільне міністерство, звернулись до народних депутатів, оскільки маємо ще одну проблему: нова формула не врахувала для міст обласного значення школи, які розташовані на території сіл, але входять до міської мережі. Для них наповнюваність складає 5 дітей у класі. Ми чекаємо, що зміни, все ж таки, будуть внесені, і держава врахує кошти для цих закладів належним чином.

А тепер щодо конкретних змін

— Змінюються вимоги держави, і ми теж маємо запровадити ряд новацій. Найперше — привести у відповідність мережу, — зазначає Оксана Олександрівна. — Стаття 12 нового Закону «Про освіту» говорить: загальна середня освіта має три рівні — початковий, базовий (гімназії) та профільний (ліцей). Тому впродовж 2018­2019 у Новій Каховці планується організувати мережу наступним чином: 9 гімназій (І­ІІ ступінь, на базі 9 шкіл), 3 заклади І­ІІІ ступенів (ЗОШ №6, 7, Дніпрянська), 1 НВК №2 та 1 заклад ІІІ ступеня — академічний ліцей (на базі НКТЕЛу). Ми врахували, й з цим погодились і депутати, і міський голова, віддаленість закладів. Шоста школа, 7­а та Дніпрянська охоплюють великі мікрорайони, їх відвідують учні з сільської місцевості. Таким чином після 9 класів діти, які проживають неподалік від цих закладів, зможуть отримати профільну освіту — завершити 10­11 клас (а згодом і 12­й). Для всіх старшокласників міста буде працювати ліцей. Але треба підкреслити: абсолютно у всіх дітей з будь­якого населеного пункту міськради буде право вибору — навчатися у міському ліцеї або у школі, що ближча. Про це повинні будуть дбати батьки, оскільки перевезення старшокласників у новому законі не передбачається. Органи ж місцевого самоврядування опікуються перевезенням дітей початкової школи (1­4 клас) і базової (5­9 клас).

Робоча група дійшла висновку: якщо у нас вже є ліцей — його не треба створювати заново. НКТЕЛ сьогодні працює у сталому режимі, надає профільну освіту, має достатньо кваліфікованих спеціалістів, які зможуть надати якісні послуги, якщо ми його розширимо завдяки введенню профільних класів за іншими напрямами. Зараз там здобувають освіту по два 8­х, 9­х, 10­х і 11­х класів. А в майбутньому це буде винятково старша школа. Запровадження профільної освіти надасть змогу якісно підготувати дитину до вибору професії. Вона сама обиратиме профілі, які хотіла б вивчати і які допоможуть краще підготуватися до здачі ЗНО, а згодом — вступити на ту спеціальність, яку вже вподобала. Такі якісні послуги ми зможемо надати саме в академічному ліцеї.

Враховуємо ще й те, що для міст обласного значення середня наповнюваність класів має складати 25 учнів. А в нас є класи по 8­15 школярів. Нині загалом у всіх 14 закладах навчається 504 старшокласника. І цей показник у найближчі роки кардинально не зміниться.

Наша 4­а школа найбільше підходить для розташування майбутнього нового навчального закладу, оскільки знаходиться у центрі міста. Сьогодні там найменша наповнюваність класів. З 1 вересня 2018­го року туди перші класи набиратися вже не будуть. Але заклад випустить всіх дітей, які навчаються нині. Водночас з 1 вересня 2018 року третій поверх школи розпочне роботу як профільний ліцей, де навчатимуться 10­ти й 11­класники з тих міських шкіл, у яких чисельність цих класів є меншою за 25 учнів. Попередньо підраховано: ліцей набере вісім 10­х класів і три 11­х. Таким чином поступово, впродовж трьох років, на усіх трьох поверхах будівлі розмістяться профільні класи академічного ліцею. За цей час необхідно провести капітальний ремонт будівлі 4­ї школи, поповнити матеріально­технічну базу майбутнього академічного ліцею, оскільки для навчання потрібні спеціально обладнані аудиторії. У цьому напрямі розраховуємо на підтримку засновника — Новокаховської міської ради.

Зрозуміло, що спочатку буде важко. Але такі зміни — доцільні й важливі. Це потреба часу та значний крок, який дасть змогу зробити найголовніше — підвищити якість навчання. Тож хочемо, аби усі поставилися до цього з порозумінням.

Усім дітям —  рівні можливості

Особлива увага сьогодні приділяється розвитку інклюзивної освіти. Це загальнодержавна тенденція. І вона не безпідставна, оскільки, на жаль, кількість хворих дітей з року в рік зростає. Ось що говорить статистика. У 2017 році у садках Нової Каховки перебувало 13 дітей­інвалідів, у нинішньому — 14. Малюків з особливостями психофізичного розвитку (ОПФР)минулого року — 237, нинішнього — 294. Що стосується шкіл: діти з інвалідністю — 94 учня минулого і 102 поточного, з ОПФР — 953 і 1003 особи. Якщо ще 10 років тому дитина з діагнозом «аутизм» була одна на все місто, то зараз малюк з таким діагнозом є майже у кожному дитячому садку.

«У нас функціонує один з кращих в області логопедичних садків — «Гвоздичка». Нині він допомагає дітям не лише з логопатією, а й з іншими недугами, — зазначає О.Якубова. — У нас є спеціальні групи, які дають змогу діткам отримати необхідну допомогу. Саме тому у заходах міської програми розвитку освітньої галузі ми прописали відкриття додаткових спеціальних груп для дітей з особливими потребами. Такі плануємо відкрити на базі садків «Золотий ключик», «Соколятко», «Теремок». У них зможуть перебувати малюки, які потребують послуг дефектолога, психолога та інших спеціалістів».

Також Оксана Олександрівна поінформувала: влітку минулого року уряд ухвалив рішення щодо створення інклюзивно­ресурсних центрів та затвердив Положення про їх діяльність. Тож у Новій Каховці програмою поставлено завдання створити комунальну установу «Інклюзивно­ресурсний центр», який буде правонаступником психолого­медико­педагогічної консультації, що нині діє при відділі освіти. Рішення про утворення центру має ухвалити міська рада. У полі діяльності такої структури — комплексна психолого­педагогічна оцінка розвитку дитини з особливими освітніми потребами, надання психолого­педагогічної допомоги, забезпечення системного кваліфікованого супроводження. Створенням центрів опікується дружина Президента України Марина Порошенко. Нещодавно такий розпочав роботу у Дніпрі, Олешках Херсонської області.

Корисне дозвілля дітей — для держави забаганка?

Що стосується позашкільної освіти, то ідеї її реформування у відділі освіти також є. Не один день і навіть рік йде мова про створення єдиного центру позашкільної освіти. Але проблема з місцем розташування. До того ж на це нині просто немає коштів.

— Ми дуже вдячні місцевій владі за те, що впродовж останніх непростих років мережа закладів позашкільної освіти зберігалася, діти проводять дозвілля з користю і досягають успіхів. Всі заклади сьогодні фінансуються з міського бюджету, — говорить Оксана Олександрівна. — У парламенті, профільному міністерстві можливість держфінансування сьогодні навіть не обговорюється.

COMMENTS