12 українських винаходів, без яких світ не міг би існувати у тому вигляді, в якому ми знаємо його сьогодні

гербГотувати цей матеріал було дещо важко. З одного боку нелегко усвідомлювати, що імена українських винахідників так часто губляться в історії чи то через юридичну необізнаність, чи то через скромність, чи то через несерйозне ставлення до себе. Тому ціла низка винаходів, за якими стоять українські вчені, носять імена інших людей.

З іншого боку серед всього різноманіття українських розробок важко виділити лише 12 найяскравіших. А, якщо описати в межах однієї статті більше – виникає ризик втомити читача. Доводиться відкладати решту “на потім”. Так, наприклад, ми навмисно повністю оминули суто медичні винаходи, аби присвятити їм окрему статтю.

Тож любі користувачі сайту nk-online.tv, читайте, надихайтесь, втілюйте в життя ідеї й не забувайте патентувати свої винаходи!

1. Перший рамковий вулик було винайдено в 1814 році в Україні бджолярем, основоположником раціонального бджільництва Петром Івановичем Прокоповичем. До слова, Україна декілька років поспіль займає гідну позицію серед світових лідерів з виробництва меду і випереджає країни Європи за обсягами його виробництва в декілька разів. Одночасно Україна є першою в світі з виробництва меду на душу населення – 1,5 кг (дані агенції AgriEvent за 2013 рік).

2. Перші військові ракети. Нащадок славних українських воїнів, син головного гармаша (себто артилериста) козацького Війська Запорозького Олександр Дмитрович Засядько завдяки своїм винаходам став родоначальником сучасної ракетної артилерії. Він першим у 1817 році створив кілька типів бойових порохових ракет і спеціальний пусковий пристрій для стрільби ними, а дещо пізніше – пускові станки, що дозволяли вести залповий вогонь (6 ракет) та пристосування для наведення їх на ціль. Ті перші бойові ракети проклали шлях людству до космічної ери. Сьогодні іменем Олександра Засядька назване одне з природних утворень на зворотному боці Місяця.

3. Гас та гасова лампа. 1853 року, у Львові працівники аптеки Петра Міколяша «Під золотою зіркою», Ігнатій Лукасевич та Ян Зег розробили методику дистиляції й очищення нафти, завдяки чому вперше в історії отримали гас. У грудні того ж року вчені запатентували винахід і одразу відкрили перше невелике нафтопереробне підприємство.
Згодом Лукасевич розробив лампу, в якій застосував гас, як пальне для освітлення. Проте перші досліди з гасовими лампами призводили до серйозних вибухів у лабораторії. Тому, залучений до роботи над лампою бляхар Адам Братковський удосконалив винахід пристроєм регулювання ґнота та скляною оболонкою. Лампа стала безпечнішою, та працювала без кіптяви.

Сучасний трамвай "Електрон" українського виробництва на площі Ринок у Львові
Сучасний трамвай “Електрон” українського виробництва на площі Ринок у Львові

4. Трамвай на електричній тязі. На початку 1870-х уродженець Полтавщини військовий, інженер Федір Аполлонович Піроцький розробив технологію передачі електроенергії через залізний дріт, а у 1880-му винахідник представив проект застосування електрики “для руху залізничних потягів з подачею струму”. Вивчивши публікації українця, 1879 року компанія Siemens & Halske виготовила та продемонструвала на берлінській виставці невеличкий потяг з окремим локомотивом і двома невеликими причепними пасажирськими платформами. А вже через два роки у Берліні перший трамвай на електричній тязі, створений за схемами Піроцького, поїхав постійною електричною трамвайною лінією, відкритою братами фон Сіменс. Так Федір Аполлонович став винахідником першого у світі трамваю на електричній тязі. А поряд з тим зробив й низку винаходів й у інших галузях: будівництві гідроелектростанцій, електричному освітленні, зв’язку, артилерійській і ракетній техніці.
Цікаво, що інженер Піроцький певний час жив у Маслівці, що зараз підпорядковується Новокаховській міськраді, а помер в Олешках.

5. Короткохвильове електромагнітне випромінювання назване іменем Вільгельма Конрада Рентгена, який визнаний світом як винахідник цього феномена. Проте уродженець Тернопільщини фізик й електротехнік Іван Павлович Пулюй у 1881 році на 14 років раніше від німця Рентгена сконструював трубку (“Лампу Пулюя”), яка згодом стала прообразом сучасних рентгенівських апаратів. Український фізик набагато глибше, ніж Рентген проаналізував природу і механізми виникнення Х-променів, а також на прикладах продемонстрував їх суть, публікував результати дослідів у “Віснику Віденської Академії наук”, запустив свій прилад у серійне заводське виробництво. Саме Іван Пулюй першим у світі зробив рентенівскій знімок людського скелета. Але, оскільки прилад не був вчасно запатентований, патент отримав Рентген, а згодом і Нобелівську премію, яка пройшла повз справжнього винахідника.
Цікаво, що серед іншого Пулюю належить часто вживаний у наші дні політичними лідерами вислів “Самостійність України є ключем для мирної зали Європи”.

6. Перший кінескоп. Уродженець Харківщини Йосип Тимченко (спільно з фізиком Миколою Любимовим) за два роки до відкриття братів Люм’єрів, розробив скачковий механізм «равлик». Його принцип дії був покладений в основу створення кінескопа, який Тимченко створив разом з Михайлом Фрейденбергом. У 1893 році в Одесі були показані два фільми, знятих за допомогою цього пристрою. Тимченко випередив західних винахідників кінематографу, однак його пристрій не був запатентований.

7. Перший у світі човен, що літає – гідроплан М1 – був сконструйований у 1913 році киянином Григоровичем Дмитром Павловичем. На базі цього літака розробляли та виготовляли аналогічні апарати у Франції, Великобританії, Італії та США. А сам Григорович зміг спроектувати серед іншого гідролітак М-9, призначений для нанесення бомбових ударів по кораблях і берегових об’єктах, перший в світі гідролітак-винищувач М-11, сухопутні літаки, перші радянські винищувачі І-1 і І-2 тощо.

Ігор Сікорський випробовує гелікоптер VSS-300A у 1941 році
Ігор Сікорський випробовує гелікоптер VS-300A у 1941 році

8. Гелікоптер. У 1931 році київський авіаконструктор, пілот, підприємець Ігор Іванович Сікорський запатентував проект машини з двома пропелерами – горизонтальним на даху і вертикальним на хвості. Перший вертоліт VS-300 піднявся в небо в 1939 році в США. Пізніше на його основі VS-300 був створений перший у світі вертоліт-амфібія. Задовго до цього – у 1913 році – Ігор Сікорський сконструював знаменитий літак «Ілля Муромець», на якому 1914 року було встановлено світовий рекорд з вантажопідйомності. А згодом інженер розробив цілу низку різноманітних типів літаків. Один з кратерів на півдні зворотного боку Місяця носить ім’я Сікорського.

9. Поштова індексація. У 1932 році в Харкові була створена унікальна система маркування листів, утворено спеціальний вказівник українських поштових індексів, де індекси починалися з чисел від 1 до 10. Пізніше формат індексів неодноразово змінювався. Наразі поштові індекси використовують майже в усьому світі для пришвидшення сортування та доставки кореспонденції.

10. Перший в історії штучний супутник Землі у 1957 році запустив на навколоземну орбіту уродженець Житомира, син вихідця з Білорусі та українки з козацьким корінням Сергій Павлович Корольов. Саме його справедливо вважають батьком космонавтики. Це завдяки йому було запущено першу міжконтинентальну балістичну ракету, став можливим перший політ людини в космос та вихід людини в космос.
Він шукав можливості для підкорення людством космосу навіть тоді, коли перебував у радянському концтаборі ГУЛАГ. За словами доньки Корольова Наталії, улюбленою піснею конструктора була “Дивлюсь я на небо…” Цю пісню співала йому мама. Він з дитинства задивлявся у захмарні висоти, а тепер на його честь названо астероїд 1855 Корольов.

11. Гнучкий тканинний супер-конденсатор. Сучасний стан винахідництва в Україні також не може не тішити. От, наприклад, вчені з Львівської політехніки Григорій Ільчук, Ігор Чернілевський та Віктор Токарєв, залучивши молодих науковців університету, розробили автономну систему енергозабезпечення для побутових приладів. Це гнучкий тканинний супер-конденсатор, який працює на сонячній батареї і може зарядити, наприклад, мобільний телефон. Пристрій є компактною системою енергозбереження, котра гнеться і кріпиться до будь-якої поверхні. За допомогою такого засобу накопичення електроенергії можна шити «сонячні» сумки, палатки та інші атрибути. Цей український винахід увійшов до сотні кращих досліджень і розробок світу 2011 року за версією впливового американського журналу R&D Magazine.

12. Операторські крани для Голівуду. Чи знаєте ви, що Україна має технічні “Оскари”? Подія Scientific and Technical Academy Awards проходить за два тижні до вручення однойменних творчих премій і майже за тим самим сценарієм. Тільки от нагороджують під час Scientific and Technical Academy Awards науковців та розробників за інженерно-технічні винаходи, які роблять можливими надскладні зйомки.
Анатолій Акимович Кокуш (компанія Фільмотехнік) у 2006 році отримав одразу два технічних “Оскари”: за операторські крани “Каскад”, які ще в 1998 році використав Джеймс Кемерон на зйомках “Титаніка”, та “Авторобот” (спільно з Юрієм Поповським та Олексієм Золотарьовим). Сьогодні 90% всіх голівудських фільмів (серед них сага про Гаррі Поттера, “Гоббіт”, “Форсаж”, “Код да Вінчі”, “Люди Ікс” та інші) знімається за допомогою цієї техніки.

УВАГА! При копіюванні науково-популярного дослідження чи його частини посилання на матеріал обов’язкове!