160-та річниця перепоховання Т.Г.Шевченка на Чернечій горі

22 травня – пам’ятна дата для кожного українця. Саме в цей травневий день у 1861 році відбулося перепоховання видатного українського поета, художника, громадського діяча та справжнього символу нації − Тараса Григоровича Шевченка на Чернечій горі поблизу Канева.

Помер 47-річний український поет у Санкт-Петербурзі, там його (на Смоленському кладовищі) спочатку і поховали. Але і друзі Тараса Григоровича, і численні шанувальники його творчості знали про палке бажання поета бути похованим згідно з його «Заповітом», написаним ще в 1845 році, на рідній землі – «Як умру, то поховайте мене на могилі серед степу широкого на Вкраїні милій…».

В історії залишаються імена, які з гордістю вимовляє, пам’ятає і шанує все людство. До них належить й ім’я великого українського поета Тараса Григоровича Шевченка. Весь свій могутній талант він присвятив служінню народові і залишився до останнього свого подиху Людиною, Патріотом, найбільшим болем і любов’ю якого була Україна.

Тарас Шевченко – більше ніж поет. Він є символом української культури і державності. Його поезія залишається як ніколи актуальною. Великого Кобзаря пам’ятають, поважають, ним захоплюються, до нього прислухаються.

Адже Тарас Шевченко і його слова – невід’ємна частина сучасної України.

День 22 травня 1861 року навіки увійшов до української історії сумною і в той же час визначною подією. В цей день найвидатніший митець України, чиє ім’я знають чи не в кожному куточку земної кулі, назавжди повернувся додому, щоб спочити вічним сном в лоні землі своїх предків.

Шануймо пам’ять про Тараса Григоровича Шевченка!

Володимир Коваленко, міський голова