Децентралізація: староста чи листоноша?

Так образно старост назвав один з депутатів, член комісії з питань розвитку комунальної інфраструктури та містобудування, під час засідання якої вирішувалися проблеми сіл і селищ Новокаховської територіальної громади.

Відомо, що після минулорічного оновлення адміністративно-територіального устрою в країні діють 1469 об’єднанних громад. Для того, щоб люди мали змогу отримувати якісні послуги на місцях, їм з центрального на місцевий рівень передали відповідні повноваження і фінанси. Проте зараз через зміну системи оподаткування, яка почала діяти з 1 січня цього року, та загальне гальмування розвитку економіки громади відчувають брак коштів не тільки на розвиток, а й на вирішення щоденних потреб. До того ж під час обговорення фінансових проблем постало питання повноважень старост.

Так, нещодавно старости Новокаховської територіальної громади були присутні на засіданні вищевказаної депутатської комісії. Вирішували питання ремонту сільських доріг, які розмило після цьогорічних сильних злив, а також вуличного освітлення та інших.

Нагадаємо: формування старостинських округів на території колишньої Новокаховської міської ради завершено. До складу Новокаховської територіальної громади входять чотири старостинські округи: Дніпрянський (4 села), Райський (4 села), Веселівський (Веселе) і Козацький (Козацьке). Положення старосту приймалося на 3-й черговій сесії Новокаховської міськради 10 грудня 2020р. Призначення старост на посаду відбулося 17 грудня 2020р. під час 4-ї сесії Новокаховської міськради. У Райському старостинському окрузі призначено Ігора Дикуху, Козацькому – Руслана Дерев’янка, Веселівському – Людмилу Аннас, Дніпрянському – Віталія Гуру (призначили на 5-й сесії).

Враховуючи той факт, що в Новокаховській громаді створене і працює управління комунального майна, інфраструктури старостинських округів, яке очолює Олена Сендик, то бюджетно-фінансові витрати і планування ремонтних робіт акумульовані в ньому. Як нам пояснила староста Веселого Людмила Аннас, спеціалісти управління щомісяця надають всі данні щодо ремонтів або інших робіт. «Ми бачимо, які кошти, скільки й куди скеровуються. Якщо виникають питання – йдемо їх вирішувати до куратора або до міського голови. Якщо коштів в бюджеті немає, ми повинні розуміти, що їх немає звідки взяти», – уточнила Людмила Іванівна. До речі, до призначення старостою вона з 2010 року працювала Веселівським селищним головою.

Якщо говорити про Веселе, то на даний час найпроблемнішим питанням у селі є каналізація. Щоб її відремонтувати, потрібно 1,5 млн грн. «Сьогодні ми розуміємо, що таких коштів просто немає. В 2012-му ми увійшли в державну програму «Екологія» на умовах співфінансування, однак через зміну обласного керівництва все кудись ділося. Намагалися брати участь в грантових проектах, але не виходить. Припускаємо, що причиною невдач є наш кращий стан, ніж в інших громадах», – розповідає староста Л.Аннас.

З приводу повноважень старости вона говорить так:

– І вам скажу, і на комісії про це говорила: в наших старостинських округах шість найактуальніших проблемних питань – земля, водопостачання, освітлення, каналізація, дороги, благоустрій. Якщо їх вирішити, проблем не буде. Та, ви ж розумієте, що цей процес однозначно потребує коштів. І вирішення цих проблем не залежить від того, чи є в нас повноваження, чи немає. Ми повинні в цьому напрямку працювати плюс приймати людей, надавати відповіді на ті питання, які їх цікавлять сьогодні. Тим більше, в загальній кількості мешканці сіл не заглиблююсь у тонкощі надання повноважень. Вони знають, до кого бігти в разі виникнення проблеми. І серед ночі можуть зателефонувати до старости і отримати відповідь на питання чи заявити про те, що щось трапилося.

З цього приводу ми поцікавилися думкою старости Райського старостинського округу Ігора Дикухи:

– Раніше голови сільради досить ефективно працювали на громаду і громадян. Вони були юридичними особами, мали право підпису і здійснювали всі правочини в межах своїх повноважень. Вважаю, що це були ефективні структури. Зараз разом із повноваженнями старост, які стали більше комунікаторами між жителями сіл, міським головою і виконкомом Нової Каховки, змінилися й бюджетні видатки. Зменшилися надходження до бюджету. Ситуація досить непроста. Витрати залишилися практично на тому самому рівні, а надходження стали мізерними.

Слід зауважити, що за 2 роки в селах новокаховської громади зроблено більше, ніж за останні 20 років. До належного стану приведені сільські клуби, дитсадки, ФАПи.

Дніпрянська селищна рада була ініціатором приєднання до Нової Каховки. І завдяки інфраструктурній субвенції в Дніпрянах побудували сучасний спортмайданчик зі штучним покриттям.

Зараз вирішено питання вуличного освітлення в селах, налагоджено транспортне забезпечення.

Зауважимо, що в селах новокаховської громади, на відміну від інших, разом зі старостами працюють і спеціалісти, які обслуговують населення на місці. Тобто за умовами децентралізації послуги наближені до людей. Якщо ж говорити про повноваження старост, то можливим варіантом вирішення питання можуть бути поправки в Положення про старост. Про це під час роботи вище вказаної депутатської комісії говорив секретар Новокаховської міськради Дмитро Васильєв. Він запропонував депутатам систематизувати діяльність старост і разом із цим узгодити умови праці спеціалістів, що працюють у старостатах. І все це прописати в Положенні.

До слова сказати, нещодавно роботу спеціалістів у старостатах перевіряв керуючий справами Новокаховського виконкому Віталій Кубатко. Про результати на апаратній нараді говорив міський голова Володимир Коваленко: безконтрольності не повинно бути, забезпечити жорсткий контроль їхнього виконання обов’язків через те, що вони працюють на відстані.

Разом із цим слід зазначити, що позиція міського голови по відношенню до старостинських округів незмінна: зі старостами працювати, село обслуговувати в першу чергу. «Цього року через економічну ситуацію, пов’язану по-перше, із ковідним карантином, по-друге, із зростанням вартості енергоносіїв, ми не так багато виділили старостатам додаткових коштів. До того ж на нашій території будуються серйозні об’єкти з умовою співфінансування і кошти спрямовані на них. Ці фактори стали причиною того, що основна сума коштів бюджету йде на захищені статті», – розповів він. Однак акцентував на тому, що кошти, які збираються на сільських територіях у вигляді податків, залишаються на цих же територіях або розподіляються на структури, які там працюють.

Щодо Положення про старост міський голова висловив думку про те, що вдосконалювати можна будь-який процес. А в новокаховській громаді проблема в тому, що три старости були обрані тоді, коли бюджет був сформований і вони не змогли взяти участі в цьому процесі. За словами Володимира Коваленка, під час формування бюджету-2022 це обов’язково буде передбачено. Зокрема сказав: «У старост найкоротший шлях до міського голови, тому що вони є його представниками у населених пунктах. У них ніхто не відібрав ініціативу чи права глибокого вивчення будь-якої проблеми. І відповідно приходити до заступників, якщо немає міського голови, і вирішувати питання швидко. Сьогодні у них також є певні повноваження нотаріальних дій».

Загалом, на думку новокаховського міського голови Володимира Коваленка, який входить до складу правління Асоціації міст України, проблема повноважень старост виникла через відсутність аналізу реальної ситуації. Простіше кажучи, ніхто не замислювався над тим, що буде після того, як зникне сільський чи селищний голова.

Можливо загальноукраїнська ситуація в сенсі існування сільських громад стане зрозумілішою після того, як народні депутати проголосують за зміни до Конституції в частині децентралізації. Наразі готується відповідний законопроект. За інформацією першого заступника голови Верховної Ради Руслана Стефанчука, документ розробляється з врахуванням зауважень Асоціації міст України, Всеукраїнської асоціації громад, Української асоціації районних та обласних рад, Всеукраїнської асоціації об’єднаних територіальних громад та ін.

– Як ви гадаєте, чи прислухаються законотворці до міських голів чи голів ОТГ? – запитали ми у Володимира Коваленка.

– Не виключений варіант польського зразка – укрупнення створених громад. Він може бути і в нашому житті. У нас не всі громади здатні вирішувати свої питання. Вони залишилися поза системою управлянні і фінансового ресурсу, – відповів міський голова.

Сьогоденна ситуація говорить про те, що є громади, які просто покинуті. В них в кращому випадку залишився староста з велосипедом чи власним автомобілем і діловод. Люди не мають змоги не те, щоб отримати соціальні послуги, у громад немає ресурсу для існування. Знаючи це, звичайно потрібно впливати на ситуацію і змінювати територіальний устрій країни. Питання, чи зважаться піти на зміни депутати Верховної Ради, поки що відкрите. За словами Р.Стефанчука, щоб внести їх до Конституції потрібні, дві сесії. Він прогнозує, що перше читання законопроекту може відбутися до 7 грудня – Дня місцевого самоврядування. Можливо, так і буде. А тим часом у Новокаховській територіальній громаді питання життєдіяльності і благоустрою в старостатах вирішуються згідно бюджетного розпису.

Лариса Новохижна