Ми  продовжуємо інформувати читачів про хід підготовки навчальних закладів Нової Каховки до нового навчального року. До першого дзвоника – лічені дні, тож вчителі і днюють, і ночують у школах у прямому розумінні цього слова. Вчора міський голова Нової Каховки Володимир Коваленко  відвідав Дніпрянську загальноосвітню школу, в якій за це літо відбулися значні зміни. Тож директор Лілія Микитенко люб’язно показала усі новації та відремонтовані приміщення, роботи в яких вдалося виконати за кошти  міського бюджету, а також спонсорські та батьківські. Побував у Дніпрянській школі і кореспондент «НК онлайн».

 Одразу впадає в око рука мудрого господаря. Підлога, панелі – сяють новенькою фарбою, усюди – лад, затишок і  охайність. Гарненько школі вдалося причепурити хол. Тепер тут є нові пізнавальні мапи, стенди й вишиванки. Дітвора точно буде у захваті.

Спільними зусиллями відремонтована музична зала, яка подекуди виконує роль актової. На жаль, при проектуванні закладу, потреба у великій актовій залі не була врахована. На великі зібрання дніпрянські школярі і вчителі збираються у фойє, яке також вміють переобладнати на потрібний лад. Тут і спеціально змонтована сцена, і лави ручної роботи. А ще тут розміщена  справжнісінька картинна галерея. За традицією, кожен випускний клас залишає напам’ять школі картину.

Масштабні ремонтні роботи, на які були виділені кошти з міської казни, тривають у спортивній залі. За словами директора, за час, який залишився, враховуючи, що діти у першій чверті займаються на вуличному спортивному майданчику, завершити ремонт вдасться. Тут демонтована частина вікон, які займали майже два поверхи у висоту. А вгорі, замість  звичайних, встановлені енергозберігаючі вікна. Замінені та встановлені додаткові регістри опалення, а також спеціальний енергоефективний тепловентилятор, призначений для опалення подібних приміщень.

З’явилась у Дніпрянській школі  спеціальна окрема простора кімната для зібрань шкільного самоврядування.  «Нехай тепер тільки спробують не займатися самоврядуванням як слід!», – жартує Лілія Анатоліївна.

На кожному кабінеті обладнані  нові таблички, у бібліотеці – нові куточки національного спрямування, йде робота над створенням музею. І цей список можна продовжувати дуже довго. Адже у цих стінах за 43 роки склалося чимало традицій, а головне – у кожній дрібниці можна побачити  ставлення до школи, як до рідної оселі. Тож 1 вересня дніпрянських дітлахів, а ще діток з довколишніх сіл – Корсунки, Маслівки, Нових Лагерів та навіть Кринок, що приїжджають сюди навчатися, чекає комфортна й затишна друга домівка, турботливі педагоги та активне, захоплююче розмаїте шкільне життя.