До вирощування шафрану на Херсонщині підключились науковці

Технології вирощування різних екзотичних культур, які ще називають нішевими, у нас, як правило, методом проб і помилок освоюють самі фермери або працівники сільськогосподарських підприємств. Проте тепер до вивчення рентабельності «новоселів» і відпрацювання прийомів агротехнологій застосують і науковий підхід, повідомляє видання  newday.kherson.ua.

Результат пошуку зображень за запитом "шафран"

Так, в Інституті зрошуваного землеробства НААН України під Херсоном восени заклали першу експериментальну плантацію крокусів – квіток, з чиїх тичинок отримують найдорожчу у світі спецію (шафран).

Доктор сільськогосподарських наук Галина Балашова розповіла, що десять кілограм бульб крокусів для нової плантації площею в чотири сотки гектара інституту подарував фермер з селища Любімовка Каховського району Олег Демченко, який вже декілька років збирає непогані  врожаї «короля спецій».

— Експеримент розрахований на декілька років. Посівний матеріал вирощуватимемо «Ін вітро», тобто в пробірці, щоб оздоровити бульби, і розмножити їх. А вже до 2021 року отримуватимемо і сам шафран, — ділиться планами Галина Балашова.

За словами директора Інституту зрошуваного землеробства, члена-кореспондента Національної академії аграрних наук України Раїси Вожегової, окрім крокусів, тут планують ставити досліди і з спаржею. Це делікатесний овоч вже висаджують у кількох районах області, причому починали такі досліди в тій же Любимивці Каховського району. Проте допомога вчених практикам на селі вже точно не завадить.

Сергій ЯНОВСЬКИЙ