Естафета «Гончар крокує Херсонщиною» у Новій Каховці

Цього року Україна відзначає 100-річчя від дня народження Олеся Гончара, видатного українського письменника, великого майстра слова, життя і творчість якого тісно пов’язані з Херсонщиною.

Немає, мабуть, жодного українця, який би не знав імені цього митця. А в історії української літератури ХХ століття немає письменника, чиї твори мали б більший громадський резонанс, ніж славнозвісні «Прапороносці» і «Собор» Олеся Гончара. Це і не дивно, адже він писав: «Письменник – нервова клітина нації. Так уявляється мені його роль і в національному, і в загальнолюдському житті». Але його твори нерідко діставали неоднозначну оцінку влади, а інколи й читачів.

У Новій Каховці, зеленому гарному місті, перебіг обласної літературної естафети «Гончар крокує Херсонщиною» співпав з пробудженням весни, яку так любив Олесь Гончар. У своєму щоденнику він писав: «Ось знову весна, сонце, поля й  гори тонуть у буйній зелені. Майже первозданна краса її змушує замислитися і про життя, і про майбутнє…».

Долучившись до обласної літературної естафети «Гончар крокує Херсонщиною», бібліотеки Новокаховської ЦБС з 22 до 28 березня провели заходи по вшануванню письменника.

22 березня у читальній залі центральної бібліотеки відбувся вечір-присвята «Будівничий соборів наших душ». Учасники заходу – члени літературно-музичного клубу «У колі друзів» познайомились із творчістю Олеся Терентійовича, подивились презентацію, підготовану бібліотекарем Ісаковою Є. Ю., у якій прозвучали уривки з інтерв’ю Олеся Гончара, де він розповідає про своє дитинство, війну, світосприйняття, висловлюється про своє відношення до книги і важливість літератури у житті людини. Згадали також основні події у житті митця та написані в різні роки його твори.

Причетність Олеся Терентійовича до Херсонщини викликала виняткову цікавість учасників заходу, адже у житті і творчості письменника це була особлива сторінка, пов’язана з громадською діяльністю. Але, не тільки обов’язок кликав Олеся Гончара до Таврійського краю, його вабили неозорі степові простори та, насамперед, люди з відкритою душею. Митець зробив вагомий внесок у розвиток Херсонського краю, а наш регіон, в свою чергу, надихнув письменника на створення незабутніх художніх творінь – «Таврія», «Перекоп», «Тронка», «Берег любові», «Бригантина» та багатьох інших.

Вшановуючи світлу пам’ять митця, члени клубу висловлювали багато теплих слів. Людмила Чернявська поділилась враженням від прочитаної новели «За мить щастя», Світлана Куриленко вразила присутніх тим, що мала щастя бачити письменника за життя, а Віталій Дарибогов нагадав про драматичну долю роману «Собор» і розповів наскільки його особисто вразив цей твір Олеся Гончара.