Фіктивна яловичина на мільйон

Нещодавно юристи Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі відстояли в суді позов на 1,4 млн гривень. А позивався до суду підприємець (далі – Позивач), який не погодився із застосуванням до нього податків та штрафів на зазначену суму.

Так, під час перевірки діяльності бізнесмена ревізори встановили, що Позивач задокументував придбання у 9 постачальників яловичину Iкатегорії на загальну суму майже 2,8 млн гривень. Однак факт придбання цієї продукції самими постачальниками не знайшов своє підтвердження. До того ж ці підприємства не мали змоги надавати послуги або здійснювати продаж, адже трудові ресурси, транспортні засоби, необхідні для навантаження, розвантаження, транспортування та зберігання товарів у задекларованих обсягах у них були відсутні.

Відсутність факту придбання продукції постачальниками та складських приміщень для зберігання харчових продуктів свідчить про неможливість її подальшої реалізації іншим суб`єктам господарювання, а видані ними первинні документи не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами.

Тобто, з метою штучного формування податкового кредиту за ланцюгом постачання, контрагенти надавали податкову вигоду третім особам. Такі операції впливали на формування показників з податку на додану вартість, однак не мали реального товарного характеру з вказаними постачальниками.

Окрім того, сторони договорів не дотримувалися приписів Інструкції про порядок і умови поставки, закладення, зберігання і відпуску замороженого м’яса та списання природних утрат його ваги, що утворилися при зберіганні та перевезенні, затвердженої наказом Державного комітету України з державного матеріального резерву від 7.04.2008 №119, Правил перевезення швидкопсувних вантажів, затверджених Міністерством транспорту України від 9.12.2002 №873, а документів про якість товару, ветеринарних посвідчень тощо, які законодавець визнав обов`язковими під час постачання швидкопсувних продуктів, Позивач взагалі не мав.

Враховуючи всі обставини справи, судді апеляційної інстанції дійшли висновку, що в такому випадку наявне лише документальне оформлення «безтоварних» операцій, з метою введення в обіг товарів невідомого походження та штучного формування податкового кредиту для покупців.