Громадська рада: А про дітей, яким – все краще, забули!

7 квітня відбулося чергове засідання громадської ради при міськвиконкомі. Основним питанням порядку денного було обговорення підсумків роботи з вивчення стану медичного забезпечення закладів освіти, культури та спорту.

З доповідями виступили члени громадської ради Тетяна Долецька, директор техніко-економічного ліцею, та Євген Дикий, тренер ДЮСШ. В обговоренні взяли участь Неля Остапенко, завідуюча дитячої поліклініки КЗ „ЦМЛ м.Нова Каховка”, Оксана Якубова, начальник відділу освіти, Наталія Таран, начальник відділу у справах сім’ї, молоді, фізичної культури та спорту. Підвів підсумки обговорення міський голова Володимир Коваленко.

Факти, що були наведені, викликали занепокоєння. Зокрема, майже у всіх школах – проблема зі штатними медпрацівниками. На всі садочки та школи – лише 3,5 ставки лікаря-педіатра. Медсестер на всі дошкільні заклади – 22 ставки, на школи – 13,25. При цьому лише школярів – майже 6,5 тисяч! У 4 школах (Дніпрянська, Корсунська, Обривська та НВК №2) медсестри відсутні зовсім. Тож про яку якість роботи лікарів за таких умов можна говорити?

Другою за вагою проблемою є наявність, стан медичних пунктів та їх обладнання. У школах старої частини міста (1, 2, 3, 4) їх оснащення не підлягає навіть критиці! Відсутній медкабінет у Корсунській школі.

На задоволення потреб шкільних медичних кабінетів, за словами Оксани Якубової, потрібно щорічно 96 тис. грн. А з бюджету на всі садочки виділяють 15 тис.877 грн. (по 5,45 грн. на одну дитину) і на школи – 23 тис.986 грн. (по 35,5 грн.). Загальна забезпеченість медкабінетів складає не більше 25%. Ось і виходить: що вкладаємо, те і маємо.

А результати просто кричущі! Із 6534 школярів, яких обстежили восени, здоровими можливо вважати лише біля 40%. А інші 60% мають ту чи іншу медичну патологію. Найбільш поширені хвороби опорно-рухового апарату (33%), органів зору (17%), внутрішніх органів та систем (15%), ЛОР-захворювання (13%).

Не менше проблем – і в медичному забезпеченні двох міських ДЮСШ з більш ніж 700 вихованцями та 6 закладах позашкільної освіти. Якщо в ДЮСШ міського відділу освіти лікар є, то в ДЮСШ „Таврія” немає. А ці фахівці повинні забезпечувати медичний супровід навчально-тренувальної та виховної роботи і при цьому мати відповідну спортивно-медичну підготовку.

Існує законодавча база, яка регламентує наявність медичних кабінетів та їхнє оснащення у закладах спортивного спрямування. Тож поставимо питання: станція юних техніків або школа спортивного туризму є чи ні закладами підвищеного рівня небезпеки для дітей, за якими потрібен лікарський догляд?

В рекомендаціях, яки були затверджені після обговорення, громадська рада запропонувала міській владі укласти  договір про співпрацю між дитячою поліклінікою та відділом освіти; укомплектувати загальноосвітні школи та позашкільні заклади (ДЮСШ «Таврія») медичними працівниками згідно нормативів (при неузгодженості нормативів рішення прийняти на користь дітей); звернути увагу на невідповідність матеріально-технічного забезпечення медкабінетів нормативам та укомплектувати у відповідності до ДСаН ПІН 5.5.2.008-01; дотримуватись рухового режиму в закладах для дітей; пропагувати здоровий спосіб життя, в тому числі з використанням наочної агітації; залучати медичних працівників до активної співпраці з педагогічними колективами; сприяти забезпеченню культурно-спортивних заходів медичним персоналом; включити медпрацівника до складу комісії по прийому готовності навчальних закладів до нового навчального року.

Володимир Коваленко подякував представникам громади за роботу і висловив готовність звернутися до депутатів міськради з пропозицією щодо виділення бюджетних коштів на розв’язання кадрових питань та забезпечення медпунктів мінімально необхідними матеріалами.

Наостанок. Всі 25 років незалежності в Україні де-факто руйнували систему медичного забезпечення дошкільної та середньої освіти. Повне забуття всього доброго, що було напрацьовано у цій царині, призвело до того, що наразі дітьми, окрім, може, батьків, ніхто майже не займається.

Держава свої функції лікувати та навчати, у зв’язку з хронічною нестачею коштів саме на ці цілі, все більше перекладає на плечі місцевого самоврядування. Але і на місцях ми звикли, що далі відшукування коштів та ремонти дахів, інженерних мереж, заміну вікон, встановлення автономного опалення тощо шкіл та садочків, інтереси місцевої влади не розповсюджувалися. А тепер, коли цей тягар держава передає на місця, ми з жахом розуміємо, що займалися не тим! Навіщо потрібні відремонтовані і оснащені по-сучасному школи і спортзали, коли в них нікому буде ходити!

Тож проблема медичного забезпечення навчально-виховного процесу в закладах освіти потребує більшої уваги від місцевої влади. Тут і заохочення молодих лікарів та медсестер до роботи шляхом вирішення побутових і фінансових проблем. Забезпечення первинної ланки дитячої медицини у школах необхідним обладнанням та медикаментами повинно стати одним з пріоритетів місцевої влади. Це і буде реальним наповненням гасла, про яке вже якось призабули: „Все краще – дітям!” І не на словах, а на ділі.

Віктор Васильєв