Літо посеред зими, а поруч – давні світи…

 Днями в новокаховській  картинній галереї ім. А.С. Гавдзинського відбулася урочиста  презентація виставок двох авторів Юлії Розенцвейг та Юрія Грицаєнко.

На вулиці тріскучий мороз, сніг, хурделиця, а у залі галереї  строкато буяють квіти. Справжній ірисовий рай, який де-не-де перемежовується едельвейсами, мальвами та соняхами. П`янким, духмяним  ароматом наповнилася картинна галерея, від якого так паморочиться голова і думи про літо, де тепло і квітчасто, лавиною накочуються на тебе. Всю цю красу створила і подарувала нам талановита художниця нашого міста Юлія Розенцвейг. Вона професійний художник, викладач Дитячої школи мистецтв. Авторка виставки «А літо в зиму заблудило», як і багато відомих і великих художників – Ван Гог, Моне, Дюрер, Лонгпре, вибрала для зображення чудові квіти – іриси.
Іриси – одні з найбільш витончених і красивих садових рослин. Вишукана велика квітка ірису вражає уяву своєю пластичністю і бархатистістю пелюсток. Говорячи про живопис в цілому і про зображення квітів зокрема, неможливо обійти увагою таку ефектну квітку, як ірис. На полотнах іриси трохи розпатлані, злегка легковажні – проте є найсерйознішою річчю в інтер’єрі, значення якої не можна недооцінювати. Виберіть СВОЇ іриси і, ймовірно, зможете зазирнути по той бік прекрасного, туди, куди раніше могли заглядати лише геніальні художники і поети.

В другій залі розмістилася виставка «У давні світи» Юрія Грицаєнко також професійного художника, який закінчив кафедру монументально-декоративного живопису Київського Державного інституту декоративно-прикладного мистецтва та дизайну ім. М.Бойчука. Як каже сам митець, що живопис рятує його від рутини життя, від стресів. Юрій захоплюється старовинним світом, середньовіччям, міфічними історіями. Це дуже наочно проглядається в його живопису, який представлено в експозиції. Міфологічні герої… І портрети, копії робіт великих художників. На противагу квітковій залі імпресіонізму, перед нами предстали роботи напрямку сецесії різновиду стиля модерн та дві копії епохи ренесансу. Юрій Грицаєнко доторкнувся пензлем і думками до вічної краси двох жінок Чечілії («Дівчина з горностаєм» Леонардо да Вінчі) та Симонетти Веспуччі  («Портрет молодої жінки» Сандро Боттічеллі) , які навіки залишаться незрівнянними. Два натюрморти в експозиції написані також з посиланням на давнину – трипільської форми вази, квіти, фон на полотні. І навіть море, що зобразив художник, з тих давних давен. По ньому пливуть кораблі під вітрилами в пошуках пригод.

Олена Михайленко, директор картинної галереї