“Люди, не убивайте друг друга”: минуло 77 років по тому, як в урочищі Сандармох розстріляли Українське Відродження

3 листопада 1937 року стало чорним днем в українській історії. Саме тоді в лісовому урочищі Сандармох (нині – Російська Федерація, Карелія) за вироком особливої трійки НКВС було вбито понад 100 представників української інтелігенції. То був цвіт нації: письменники, драматурги, науковці, військові, державні діячі.

Всього в той день було розстріляно 265 людей – всі з сумнозвісного Соловецького етапу. Тоді за декілька днів з 31 жовтня (за іншими даними – з 27 жовтня) до 4 листопада 1111 в’язнів було розстріляно капітаном НКВС Михайлом Матвєєвим. Серед невинно убієнних були представники духовенства, культури, академіки.

Органи НКВД, КДБ і ФСБ РФ приховували місце масових вбивств. На довгий час Соловецький етап вважався зниклим безвісті.
Існувало навіть припущення, що людей втопили в Білому морі. Але 1995 року директор Санкт-Петербурзького науково-дослідного центру «Меморіал» Веніамін Іофе знайшов в архівах Регіонального управління ФСБ в Архангельську розстрільні списки та інші документи Соловецького етапу. 2 липня 1997 року спільна експедиція Карельського і Петербурзького «Меморіалів» натрапила на страшні знахідки неподалік автомобільної траси Медвежогорськ-Повенець. Всього в Сандармосі було виявлено 236 розстрільних ям.

Дослідники оприлюднюють страшну цифру – 9500. Саме таку кількість людей різних національностей, професій та верств було вбито в Сандармосі у 1937-1938 роках.

Серед вбитих 3 листопада 1937 року – Валер’ян Підмогильний, Микола Зеров, Матвій Яворський, Володимир Чеховський, Павло Филипович, Валер’ян Поліщук, Григорій Епік, Мирослав Ірчан, Марко Вороний, Михайло Козоріс, Олекса Слісаренко, Михайло Яловий, Аркадій Барбар, Степан Рудницький та інші. Є в цьому моторошному розстрільному списку й імена геніїв, побратимів, друзів – уродженця Самбора (нині – Львівщина) Леся Курбаса та Миколи Куліша, що народився у Чаплинці (нині – Херсонщина).
Деякі дослідники стверджують, що в’язнів розстрілювали по двоє прив’язаними спиною до спини. Матвєєв стріляв одному з них в обличчя, вбиваючи тим самим і другого.
Микола Куліш у розстрільному списку значився 177-м, а Лесь Курбас – 178-м, тому є підстави вважати, що їх було вбито однією кулею. Духовні брати за життя, вони навіки поріднилися в тій холодній карельській землі, яка стала їх останнім прихистком.

Науковці й досі не знають точної кількості та всіх імен полеглих у Сандармосі. Так, офіційні дані говорять про 198 убитих українців або вихідців з України. Радіо Сводоба наводить список з 201 людини. Це й не дивно, адже кожного року дослідники знаходять нові підтвердження, ідентифікують щораз більше в’знів.

27 жовтня 1997 року на 60-ті роковини злочину українська делегація встановила дерев’яний хрест роботи скульптора Миколи Малишка.
1998 року було офіційно відкрито меморіальне кладовище «Сандармох». Тут встановлено гранітний пам’ятник із надписом російською мовою «Люди, не убивайте друг друга!»
У 2004 році карельське товариство українців «Калина» спорудило гранітний 8-тонний козацький хрест «Убієнним синам України».

Ми не маємо права забути…

DC2B4AB1-01DD-4224-9D49-F155E4BBC6CF