Мертва вода

риба

Що це спланований екоцид наших водойм або повне ігнорування існуючого природоохоронного законодавства з боку бізнесу? А може бути – це недбале ставлення до своїх обов’язків природоохоронних та правоохоронних структур, шо допускають вбивство всього живого в річках і озерах? ..

Кількість випадків отруєння водойм і загибелі в них риби просто вражає. З усіх регіонів звучать тривожні новини. Збиток, нанесений природі, може виявитися фатальним для еко систем деяких водойм. Особливо це стосується озер каскадного типу. Коли отруєну воду нікуди злити. І ця мертва вода змушена стояти роками.

– Масовість фактів отруєння водойм, які сьогодні відбуваються по всій країні, мають свої причини – це повне ігнорування природоохоронного законодавства, мізерність штрафів за його порушення, кругова порука і небажання місцевих рад винести в натуру природоохоронні прибережні території, на яких згідно з Водним і Земельним Кодексом категорично заборонена будь-яка господарська діяльність. В результаті підприємства, що використовують у своїй діяльності, сильно діючі хімічні речовини розташовані по берегах річок, не маючи очисних споруд, всі їх стоки і сливи потрапляють безпосередньо в річку. А також поля підійшли впритул до водойм і після рясних дощів вся хімія з них змивається в воду – вважає голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков – По дренажних каналах, малим річкам все це потрапляє в Дніпро. Він тільки в спогадах класиків залишився неосяжним і могутнім. Дніпро перегородили греблями, і він перетворився у каскад Дніпровських водосховищ. А позбавлений природньої течії не в змозі очистити свої води, змивши все, що в нього потрапляє. Це призвело до того, що солоність води в деяких водосховищах настільки підвищилася, що наблизилася до морських лиманів. Сьогодні вже не рідкість зустріти в Каховському та Кременчуцькому водосховищі рибу голка, і навіть дрібних медуз …

– Через спеку у Дніпрі аномально цвіте вода та  гине риба. На Дніпропетровщині, у районі Кам’янського (Дніпродзержинського) та Дніпровському водосховищ, зафіксували масову загибель риби. Жителі скаржаться, що бачать мертву рибу, і що змінився стан води та запах поблизу водойм. Причиною масової загибелі риби є аномальна спека (42 градуси за Цельсієм у повітрі й у понад 30 градусів у воді), що сприяла розвитку синьо-зелених водоростей, які поглинають кисень з води, яким дихає риба. Вміст кисню у воді склав 2,13 мг на 1 л води, це у 2-2,5 рази менше від норми. І це пов’язано виключно з погодними умовами. Мором риби уражена акваторія площею у 8 тисяч квадратних метрів. На кожен квадратний метр припало по 10 – 20 мертвих рибин, в основному це судак, бичок та верховодка. Найбільший локальний мор риби у Дніпрі стався у районі Дніпродзержинської ГЕС до селища Таромського – продовжує Олександр Чистяков – Столиця теж не виняток. По затоках київської акваторії від води йде неприємний запах гниючих водоростей і спостерігається, хоча поки і поодинокі випадки мору риби. Рух по столичній акваторії досить жвавий, катери, баржі, прогулянкові теплоходи. Робота гвинтів допомагає трохи наситити воду киснем. Чого не скажеш про глухі заводі, там наслідки замору набагато серйозніші.

– Причини забруднення водойм та загибелі водних живих ресурсів – різні, і дуже часто мова йде про сукупність факторів. У випадку із забрудненням річки Хомора та Случ причиною загибелі риби, раків, і навіть качок та бобрів стали самовільні скиди зворотних вод підприємством, яке здійснювало діяльність із чисельними порушеннями вимог водоохоронного законодавства. Також під час перевірки Держекоінспекцією були виявлені порушення у сфері поводження з відходами – сказав Голова Державної екологічної інспекції України Андрій Заїка – річка Сула постраждала у результаті низки чинників, в тому числі і природних. В цілому у всіх водоймах України цього літа ситуація ускладняється процесами «цвітіння», які інтенсифікуються при настанні спекотного періоду і пов’язані з розвитком синьо-зелених водоростей, при відмиранні яких виникає кисневий дефіцит та виділяються токсини. Тому кожен випадок отруєнь водойм і загибелі в них водних живих ресурсів – є індивідуальний і вимагає особливого підходу .

У липні 2016 року масова загибель риби сталась у річці Остер у Козелецькому районі Чернігівщини. До цього призвели рясні дощі, що знищили захисні смуги і добрива з полів потрапили в річку. Плюс до цього спекотна погода спровокувала гниття водоростей. Змішавшись цей «коктейль» в буквальному сенсі спалив розчинений у воді кисень. В результаті почалася масова загибель водних живих організмів. Люди кажуть, що “в житті не бачили такого мору”. За результатами гідрохімічних аналізів річкової води практично в усіх пробах зафіксовано значне зниження концентрації розчиненого у воді кисню. Як відомо, аналогічна ситуація трапилась і в Прилуцькому районі на річці Удай. Ймовірним джерелом забруднення річки Стугна в Київській області стали викиди одного з підприємств, що орендує площі на заводі «Холодильник».  Згідно з результатами лабораторних досліджень, у пробах води та риби виявлена загальна токсичність, перевищення вмісту аміаку, сірководню та пестицидів: протіоконазолу та його метаболітів протіоконазол-дестіо, металаксилу М, флудіоксонілу, ефіру фосфату, імідаклоприду. Зараз цим питанням опікується поліція, яка через забруднення річки відкрила кримінальне провадження. Столичну річку Коник, який рік поспіль труїть підприємство, яке миє тару після пестицидів. Хімія допомагає врожайності на полях, але потрапляючи у водойми вбиває в них все живе. Слід також пам’ятати, що багато річок перегороджені греблями гідроспоруд, втративши власну течію вони не можуть змити отруту, що в них потрапляє, і тому вона осідає на дні. По країні йде аномальна спека. При нагріванні води процеси отруєння виникають знову. І це може повторюватися до тих пір, поки цей хімічний склад, що осів на дні водойми, не втратить свою концентрацію – здатність вбивати водні живі організми.

Сьогодні випадки отруєння водойм зафіксовані в Чернігівській, Полтавській, Житомирській, Дніпровської, Черкаської, Сумської, Хмельницькій, Київської області. Багато водойм, що несуть отруйну воду, є притоками річок, з яких здійснюється водозабір питної води. І тому в ряді областей створені штаби в які входять державні структури, від яких залежить якість питної води. Проводяться регулярне відбори води поблизу водозаборів на аналізи. Наразі ситуація під контролем. Але ми не можемо бути застраховані від непередбачених обставин. Сьогодні вживаються заходи щодо інформування місцевих жителів, територією яких протікають річки, в яких виявили забруднення, про необхідність тимчасового обмеження використання води, купання та вилову риби.

На вітчизняних водоймах перевіряючих структур безліч. Але немає єдиної державної Програми по цивілізованому користуванню нашими водоймами. Брак прісної води в світі настілки є актуальним, що може спровокувати збройні конфлікти – вважають фахівці в ООН. Благо, що Україна водна країна! У нас 73 тисячі річок, 40 000 озер, 1 100 водосховищ, два моря. Але через чисто споживче ставлення до наших неосяжних водних просторів за роки Незалежності з карти країни зникли 10 тисяч малих річок. Тому потрібно припиняти бездумно, а часом і злочинно відноситься до водних вітчизняних ресурсів. І хоч більшість наших прісноводних водойм і забруднені настільки, що не придатні до забору з них питної води, але річки мають властивість відновлюватися та самоочищати свої води. І у нас є шанс цим скористатися.

– Коли стоїш на березі річки і бачиш, що по ній пливе мертва риба – серце обливається кров’ю і хочеться зараз же покарати винних у цьому вбивстві. Хоч і розумієш, що процес з’ясування причини, а після цього визначення винуватця – це скрупульозний і тривалий процес. Адже тільки аналізи проб води можуть бути готові днів через десять, коли видимі результати отруєння річки вже будуть змиті течією або осядуть на дно. У будь-якому випадку винні повинні понести заслужене покарання і бажано, щоб це відбувалося публічно, щоб в регіонах люди знали своїх «героїв» в обличчя – говорить еколог Володимир Ващенко.