“Музика душі” лунала у Новокаховському музеї ім. А. Бахути

Щороку 21 березня автори і читачі відзначають Всесвітній день поезії, покликаний нагадати жителям планети про існування світу Прекрасного. Земля  вже прокинулася від зимової скутості, весна набирає силу, а душа проситься в політ.

З нагоди цього чудового свята в Літературно-меморіальному музеї А.П.Бахути, який вже став місцем зустрічі людей мистецтва, відбувся літературний вечір «Я тут поет. А лиш поети І серце ділять на усіх» (А.Бахута). Поспілкуватися з літераторами міста завітали не тільки автори-новачки, щоб почерпнути багато корисного з бесіди з більш досвідченим колегою, а й шанувальники поезії.

Про історію заснування свята поезії, перший поетичний твір та цікаві факти, пов’язані з поезією розповіла господарка закладу Тетяна Лупашко. Музейний доглядач Наталія Полякова, традиційно читала вірші Анатолія Бахути: «Муза», «Візьму перо –  й потік мелодій…», «Поетові», «Поезія і життя».

Присутні літератори познайомили мешканців міста зі своїми поетичними напрацюваннями.

Надія Мараховська презентувала свою поетичну збірку «Доля, зігріта любов’ю…», її вірш «Нова Каховка», присвячений ювілею міста та «Коледж – зіркова скарбниця» покладені на музику Олександром Шереметом. Перший виконувався  під час святкових урочистостей на День міста, а другий став гімном всього творчого колективу Новокаховського агроколеджу.

Авторські поезії «Про учительницу», «Дождик прыгай по лужам», «Я оптимизм послал к чертям», «Букет для Довженко», читав Володимир Вітюнін. Симфонію світла внесли вірші Ірини Люлько «Живи Україно!», «Я цим живу», гуморески «Ой, гарно ж погуляли», «Кабанчик». Віталій Дарибогов зачитав свої переклади поезій Шекспіра та Маршака, а також вірші Ліни Костенко, Дмитра Павличка та Лесі Левчук. Читанням ліричних істин Анатолія Кличановського «Малесенька» та Галини Гордосевич «А жінка в світ приходить для любові» познайомила гостей музею Олена Логвинова.

Завершальним етапом «музики душі», стало музичне виконання Віталієм Дарибоговим поезій Дмитра Кириченка.

Тож Всесвітній день поезії – це реальна можливість проявити свої творчі здібності з тим, щоб оточуючі дізналися про талант нікому не відомого віршотворця, що живе поруч.