Наші виборці за «гречку» не продаються

Останнім часом різні доброзичливці активно критикують мене за так звану роздачу «гречки». Дивне на мій погляд ствердження, що голос виборця можна купити. Соціаліст ніколи не буде голосувати за радикалів, прихильник ЮВТ не проголосує за «Оппоблок». Але хочу повідомити, друзі, що за 5 років моєї роботи того, що називають «гречкою», ми роздали чимало — за приблизними підрахунками обсяг склав близько 200 мільйонів гривень на більш ніж 200 соціальних об’єктів.

Так, «гречкою» під саму покрівлю «засипаний» Палац культури у Новій Каховці. Будівля зазнала сильної пожежі в 2007 році, та майже 10 років стояла занедбана через брак коштів. Чомусь після того, як будівля згоріла до тла, ніхто, крім нас, особливо не поспішав шукати «гречку» на її реконструкцію. Палац довелося повністю відновлювати – від даху до внутрішніх інтер’єрів. Це був один з пунктів моєї попередньої передвиборчої програми. В 2016 році мені вдалося залучити до Нової Каховки необхідне фінансування. І в 2017-му, через 10 років після пожежі, Палац було відремонтовано.

«Гречкою утеплені» фасади та покрівлі десятків шкіл та дитсадочків, «нафаршировані» десятки одиниць обладнання лікарень та центрів медико­санітарної допомоги у різних містах та селищах нашого округу. Почали «наповнюватися гречкою» також каналізаційні системи Берислава та очисні споруди Нововоронцовки.

У Новій Каховці починається зведення будинків для воїнів 57-ї окремої мотопіхотної бригади, на що ми виділили 75 млн. грн. Це теж «гречка»? Рецепт простий: коли робиш добрі справи, не треба чогось чекати навзаєм. Це не торгівля, подяку людей не можна купити, як і кохання. А дружбу та повагу потрібно заслужити не словами, а реальними справами.

Ані я особисто, ані будь хто з моєї команди ніколи не отримували ніяких «відкатів» чи інших компенсацій за нашу діяльність. Люди звернулися — ми розглянули проблему, змогли — допомогли. Якщо було нецільове використання грошей в організації або конкретної людини, яка звернулася до Фонду за допомогою, то це цілком на їхній совісті.

Оскільки я був призначений в комітет Національної безпеки і оборони, то й більшість законопроектів, в опрацюванні яких я брав участь, стосуються нашої армії, безпеки, прав і пільг військовослужбовців та членів їх сімей. Але я вважаю, що освіта та національна культура — це найголовніше, з того, що ми повинні захищати та розвивати — саме це головний потенціал майбутнього процвітання України, тому моя особиста діяльність як нардепа на окрузі та робота «Благодійного фонду Івана Вінника» були спрямовані, в першу чергу, на ці сфери. Процитую Уінстона Черчілля. Коли його попросили скоротити витрати на культуру на користь армії, він відповів: «А за що ж ми тоді воюємо?».

Якщо ж не про таку «гречку» говорити, а про допомогу для соціально незахищених верств населення, то нехай кожен, хто критикує, приїде до села, подивиться на обездолених бабусь і дідусів, які знаходяться на межі виживання, і зможе пройти повз, не допомагаючи таким людям, маючи на це змогу. Тому я особисто відвідав багато шкіл, дитячих садків, лікарень, зустрічався з багатьма мешканцями нашого округу. Люди у нас емоційні, буває, що спочатку доводиться вислуховувати лайку на адресу уряду «оптом і в роздріб», але це теж моя робота — вислухати, зняти емоційну напругу в суспільстві, роз’яснити, розтлумачити особливості реформ і законів. Водночас, на кожній зустрічі з виборцями ми не перестаємо пояснювати, що вибір потрібно робити на користь того кандидата, який достойно представлятиме інтереси людей, звертати увагу на наявність у нього стратегії процвітання не лише округу та регіону, а й всієї держави.

Хтось може сказати, що зроблено було не надто багато, але я намагався вирішувати найнагальніші питання. Тим більше, що деякі розпочаті мною проекти вимагають більше часу і набагато більше коштів. Чи будуть вони завершені — вирішувати вам. Вже через декілька днів ми дізнаємося, хто з кандидатів до людей ближчий і хто їм зрозуміліший.

Мій життєвий принцип: «Роби по совісті, і будь як буде».

Рухаємося вперед!

Іван Вінник, кандидат в народні депутати України