Неможливо забути ту війну… В Новій Каховці вшанували пам’ять афганців

Традиційно 15 лютого у Новій Каховці, біля пам’ятника «Чорний тюльпан», що у сквері училища №14, вшановували пам’ять про воїнів-афганців, а також тих, хто виконував бойові завдання в рамках інтернаціональної допомоги в інших братніх для колишнього СРСР країнах. Згадати бойових побратимів і загиблих земляків прийшли учасники подій в Афганістані, городяни, студентська, учнівська молодь і ті, хто особисто знайомий із воїнами-інтернаціоналістами.

Нове покоління сучасної України не повинно забувати про ту страшну війну, яку ми згадуємо тяжким болем у серці, а самі учасники афганської війни говорять: довіку не забути нам Афганістан. І стерти події тих часів не можуть ні роки, ні відстані.

–Доброго дня, шановні мої друзі і побратими! – звернувся до воїнів-афганців міський голова Володимир Коваленко, який особисто знає кожного з них. – Кожного року 15 лютого нас на цьому місці збирає пам’ять. Ви живі свідки тих подій, які трапилися у вашому житті вперше. Під час тих випробувань ви проявили свою чоловічу суть, не зігнувшись перед жорстокою долею. У вас твердий, життєвий, чоловічий погляд на життя, ви знаєте, що таке кров і що таке смерть. Ви не розмінюєтеся на дешеві популістичні заяви. Я ціную нашу дружбу, тому що у вас правда, віра і майбутнє.

Згадав Володимир Іванович і тих, хто загинув тоді в тій південній країні. «Тримайте свої традиції, не віддавайте їх нікому, тоді ніхто правду про ту війну не змарнує», –  наголосив він.

Із привітальним словом звернувся до присутніх голова міської спілки ветеранів Афганістану «Пам’ять» Анатолій Галієв, який наголосив: цього дня згадують учасників бойових дій, які виконували бойові завдання більше ніж у 20 країнах світу. Бажаючи здоров’я і миру, він передав вітання від херсонських побратимів.

«Пусть алый цвет тюльпанов победным пламенем горит, в Каховке Новой ветеранам, прошедшим в битвах ад Афгана, народ «Хвала вам!» говорит», – такими віршованими рядками привітав присутніх лауреат премії ім. Анатолія Бахути Альберт Боровик.

Кожна хвилина їхнього життя там, під страшенно пекучим сонцем афганських гір, назавжди поранила їхні душі. Проте вони не здаються. Дехто навіть пішов воювати в АТО. Проте, згадуючи про Афган, ми говоримо: пам’ятаємо тебе, тому благаємо тепер – війні не бувати!