Незгасима свічка пам’яті. У Новій Каховці вшанували 85-ту річницю Голодомору в Україні 1932-1933 років

25 листопада  у  Новій Каховці, у сквері на вул. Букіна, на мітинг-реквієм “Чорні жнива скорботи” зібралися городяни, представники влади, підприємств, депутати, духовенство, молодь та творча інтелігенція міста.

Відкрито говорити про страшне лихо, що спіткало українців у 30-ті роки, почали  тільки нещодавно, хоча в багатьох родинах бабусі, дивлячись на легковажне ставлення дітей до хліба, могли зауважити: ”Горя не знаєте…”. Про це, звертаючись до присутнього студентства говорив і міський голова Володимир Коваленко. Згадуючи дитинство, він розповідав, що не розумів, чому старенька не змахує крихти хліба зі столу, а склавши в долоню, відправляє до рота…

Вже тепер, у дорослому житті, ми всі знаємо ціну хлібу, а старше покоління продовжує просити у Бога про те, щоб страшні дні голоду не повернулися знову.

-Ми маємо намагатися запобігти цьому, – говорив секретар Новокаховської єпархії протоієрей Миколай. – Згадаймо ті часи, коли мільони людей загинули. Пусті міста і села… Ми зустрічаємося на  цих скорботних заходах, щоб… згадати низку трагічних  подій: штучні голодомори, війни, репресії, розстріл духовенства і найкращих умів тієї епохи. І повинні будь що не допустити повторення цих жахіть. Закономірними є й наслідки тих подій, від яких Україна оговтується тільки зараз. А за тих, хто поклав своє життя у страшні голодні роки, треба молитися.

А вічною пам’яттю про них є запалені свічки, які цього дня запалюють по всій Україні. Всеукраїнська акція не тільки нагадує про муки голодного українського селянства, а й цим маленьким вогником очищує людські серця, думки і навіть мрії.

Тож нехай наступні покоління українців ніколи не пізнають мук голоду, а розповіді старших стануть для них лише повчальним нагадуванням про колоски, за які розстрілювали.