Параскева Джуманіязова: «Я – за зміни і хочу їх побачити за рік роботи»

Проблеми треба вирішувати, а не відкладати на завтра, говорить депутат Новокаховської міської ради 3-х скликань Параскева Джуманіязова. Під час першої каденції вона працювала у земельній комісії, зараз очолює постійну комісію з питань гуманітарної політики, освіти та охорони здоров’я, представляє ПП «За майбутнє!».

Наша розмова стосувалася роботи комісії, виокремлення пріоритетних напрямків у сфері її діяльності, проблем з кадрами, пошуку лідерів серед молоді міста та багатьох інших питань.

Щодо роботи комісії Параскева Василівна розповіла: організаційними моментами займається сама. Засідання відбуваються згідно графіку, який розробили і затвердили у січні. Попри це термінові питання  розглядають вчасно. У попередніх двох скликаннях робота комісії організовувалася зовсім по-іншому. Зараз же відбулись зміни на краще. «Як голова комісії не забороняю кожному висловлювати свою думку. Кожний громадянин міста може бути присутнім на засіданні комісії. Депутати з  інших комісій також мають право виступу. Наша комісія працює відкрито. Не буває все гладко, але все вирішується в робочому процесі», – деталізує розмову депутат.

– Зараз настала пора ремонтів у навчальних закладах міста. Як виділяються кошти на ці роботи?

– По факту. Ми з депутатами не ходимо по школах чи дитсадках з перевірками, йдемо по факту виявлення тієї чи іншої проблеми. Розуміємо, в цьому сенсі питань дуже багато. І так само дуже багато запитань і до керівників закладів. Маю на увазі те, що здають кошти батьки, допомагають з місцевого бюджету, а результат трохи плачевний. Мені як депутату хочеться знати, чому допомога від батьків і від міста є, а руху вперед не видно?

– Можливо, проблема в тому, що кошти використовують не за призначенням: батьки здають на щось конкретне, а їх витратили на інші потреби?..

– За 11 років депутатської діяльності я ніколи не втручалася в господарську діяльність будь-якого підприємства чи закладу. Вважаю, що депутати не можуть бути причетними до батьківських внесків. Єдине, що я як керівник гуманітарної комісії виходжу з ініціативою до директорів шкіл витрачати батьківські кошти, керуючись моральними принципами. Ні для кого не секрет, що вчителі працюють через батьківський комітет, який збирає гроші готівкою. А от куди витрачають гроші – це контроль батьківський. Наш депутатський контроль зовсім інший. Хочу сказати свою думку з приводу подальшого існування освітньої мережі. Прошу зрозуміти мене і не вважати це популізмом. Сьогодні громада з нашою кількістю населення не може утримувати 14 навчальних закладів. Ми не маємо на це стільки фінансів. З відповідною пропозицією наша комісія буде виходити до міського голови. Одразу зазначу: сказане мною не означає, що потрібно негайно все порізати і скоротити. Навпаки, потрібно розробити стратегічний план на три-п’ять років. Звичайно, вже зараз потрібно готувати колективи до змін, можливого скорочення як мінімум одного навчального закладу.

– З якими проблемами стикаєтеся під час розгляду соціальних питань?

– Відверто скажу: соціалка у нас не в найкращому стані. Що маю на увазі? Роботу всіх міських соціальних служб і центрів. Зараз ми працюємо над ідеєю створення структури виконавчого органу, який би надавав соціальні послуги в одному місці. Мова йде не про скорочення, а оптимізацію. За нашою ідеєю, один заступник керівника цієї структури займався б питаннями пенсіонерів, інший – дітей, третій – гендерною політикою.

Щодо гендерної політики – це не тільки права жінок і проблеми постраждалих від домашнього насилля, це й гендерний підхід до проблем чоловіків. Як приклад, Швейцарія і Швеція – це країни, де прийняте рішення без врахування гендерних питань додає мінусів до бюджету.

– В усі часи молодь приваблює енергія, вона йде за лідером. Де в наш час взяти таку людину?

– У нас дефіцит таких людей. Так само як не вистачає кадрів. В цьому сенсі я не знаю, що ми будемо робити вже через три роки. Лідери виїжджають, їх просто немає. А по-друге, їм не цікаво працювати, коли вони, прийшовши один-другий раз, нічого не можуть вирішити. І я не просто так це кажу. У нашого міста була можливість увійти в програму «15 міст України без домашнього насильства», але п’ять керівників відповідних структур нічого не зробили для цього. Більше того, втрачена можливість отримати державну субвенцію. З цього питання ми спілкувалися з міністром регіонального розвитку. І чим діло закінчилося? Один з керівників потужного управління витратив час у цьому напрямку, хоча це не входило до його повноважень, а інші навіть не зрозуміли, в чому справа.

– Якщо ми говоримо про домашнє насильство, то дехто з посадових осіб вважає, що цієї проблеми не існує…

– Статистика говорить про інше. Поліція фіксує ці випадки. Минулого року їх було 170, а в одному з профільних відділів називають 12. То хто тут не працює? Як депутат не можу нікого примушувати працювати. Якщо говорити про цей напрямок роботи, то після співпраці з представником губернатора Херсонської області у мене є інші дані.

– Ми з вами були учасниками не одного круглого столу, присвяченого проблемі домашнього насильства. Чи є результат?

– Ми зараз працюємо над стратегією вирішення цього питання. Одразу зауважу, робота в цьому напрямку передбачає виконання чіткого алгоритму. По-перше, повинні працювати зацікавлені люди, по-друге, передбачена участь одного із заступників міського голови – куратора. На даному етапі у просуванні вирішення питання нам перешкоджає людський фактор. Маю на увазі тих, хто прийшов працювати до виконавчої влади без досвіду роботи. Та незважаючи на це, члени нашої комісії хочуть змін і працюють над цим. Планується кілька виїзних і спільних засідань комісії з керівниками відповідних структур для того, щоб розробити стратегію розвитку саме в соціальному напрямку нашої громади. Якщо у нас буде порозуміння з міським головою, думаю, в кінці червня зможу надати більш повну інформацію з цього приводу. Хоча зараз можу сказати, що цей проєкт ми готуємо на наступний рік. До нього будуть залучені всі населені пункти старостинських округів.

– Розкажіть, будь ласка, про проблему стерилізації вуличних собак.

– У минулому 7-му скликанні саме ми з депутатом Іллею Ісаковим були ініціаторами розроблення Положення про утримання тварин та інших нормативних документів щодо того, як працювати в цьому напрямку. Відкрито скажу: створення комунального притулку для тварин і його утримання – дуже дорого і неправильно. Ми все ж таки йдемо до того, щоб раціонально використовувати кошти. Перед виборами я зустрічалася з різними представниками, які зацікавлені у вирішенні долі собак. І виявилося, що одні відстоюють дворняг, а інші – за домашніх. Вони не можуть визначитися між собою, що ж головніше.

Некоректно порівнювати, але така ж сама ситуація у нас з людьми, що живуть на вулиці. Одна керівниця мені сказала: у нас бомжів немає. Як так? Ми ж їх бачимо на вулицях! Я вже почала збирати інформацію про цих людей.

– І наостанок. Ваше бачення розвитку туризму на нашій територій.

– Сфера туризму є, а туристи де? Те, що існує зараз, – готелі чи місця, де можна зупинитися на ночівлю, потребує вивчення. Як би дивно це не виглядало,  але власників треба навчати вести туризм. Принцип «ти мені не цікавий, бо в тебе немає стільки-то грошей» не повинен превалювати над розумним підходом до кожного клієнта. І знову ж таки чи є у нас туристична стратегія? Бюджет міста буде тоді, коли ми не будемо відступати від стратегії, а вона не в 25 комунальних підприємствах.

Спілкувалася Лариса Голубєва