ПОСЛАННЯ ЄПИСКОПА НОВОКАХОВСЬКОГО І ГЕНІЧЕСЬКОГО

maslyana

ПОСЛАННЯ ПРЕОСВЯЩЕННІШОГО ФІЛАРЕТА,

ЄПИСКОПА НОВОКАХОВСЬКОГО І ГЕНІЧЕСЬКОГО,

З НАГОДИ ПОЧАТКУ СВЯТОГО ВЕЛИКОГО ПОСТУ

 

«Постимося й ми чистим серцем, і очистимо тіло,
і весь дух Богу посвятимо
» (Канон середи сирної)

 

Дорогі браття й сестри!

Ми знову стоїмо на порозі спасительних днів Посту. Пройшовши рік, наповнений потрясіннями, ми знову чуємо заклик Церкви до умиротворення і переосмислення прожитого, до духовного вдосконалення.

Устами пророка Ісаї Творець викриває нас: «Мене з дня на день шукають і бажають пізнати мої дороги. Як народ, що зробив праведність, і що не оставив суд свого Бога, просять в мене тепер праведного суду і бажають наблизитися до Бога, кажучи: «Як то, що ми постили, і Ти не побачив? Ми упокорили наші душі і Ти не пізнав»? — Бо в днях вашого посту ви виконуєте ваші бажання і від інших вимагаєте важких робіт. Ви постите на те, щоб правуватися та сваритись і немилосердно бити кулаком. Не так ви нині постите, щоб голос ваш було чути на небі» (Іс. 58, 2-4).

І Сам Бог звертається до нас, кажучи: ««Ось піст, який Я обрав: кайдани несправедливості розбити, пута ярма розв’язати, пригноблених на волю відпустити, кожне ярмо зламати, з голодним своїм хлібом поділитись, увести до хати бідних, безпритульних, побачивши роздягненого, вдягнути його, від брата твого не ховатись. Тоді світло твоє засяє, як зірниця, загоїться негайно твоя рана, спасіння твоє буде йти поперед тебе, Господня слава — слідом за тобою. Тоді покличеш, і Господь відповість, ти крикнеш, і Він скаже: «Ось Я»! Коли ти викинеш із-посеред себе утиск, перестанеш погрожувати пальцем і безбожно говорити, коли голодному ти віддаси хліб твій, наситиш пригніченого душу, тоді засяє твоє світло в пітьмі… Господь завжди буде тебе водити, наситить твою душу під час посухи, зробить міцними твої кості. Ти станеш, мов сад зрошений, мов джерело, якого води не висихають» (Іс. 58, 6-11).

Церква нагадує нам: «От брашен постящися, душе моя, и страстей не очистившися, всуе радуешися неядением: аще бо не вина ти будет ко исправлению, яко ложная возненавидена будеши от Бога, и злым демоном уподобишися, николиже ядущим. Да не убо согрешающи, пост непотребен сотвориши: но непоколебима к стремлениям безместным пребывай, мнящи предстояти распятому Спасу, паче же сраспятися тебе ради распеншемуся, вопиющи к Нему: помяни мя, Господи, егда приидеши во Царствии Твоем» (Даремно ти радієш, душе моя, що утримуєшся від їжі, тоді як від пристрастей ти не очищена. Якщо піст не стане для тебе початком виправлення, ти будеш у презирстві, як неправдива перед Богом, будеш порівняна зі злими демонами, які ніколи не їдять! Якщо ти продовжуватимеш грішити, піст буде марним; але непохитною будь перед негідними прагненнями, стоячи в помислах перед Розіп’ятим Спасом; більш того: намагайся співрозіп’ятися Тому, Хто був розіп’ятий заради тебе, взиваючи до Нього: Пом’яни мене, Господи, коли прийдеш у Царстві Твоїм).

Не забудьмо, дорогі мої, про те, що писав святитель Інокентій Херсонський: «Церква хоче … напоумити нас, що вся наша праведність не має ціни перед Богом правди, якщо не з’єднана зі смиренням». Тому хай усякий — і хто вперше приступає до Посту, і хто багато років постує — знає, що результатом посту має стати смиренний стан душі, усвідомлення своєї гріховності, і, як наслідок, гаряче прагнення до Бога, надія на Його милість і Його всесильну допомогу. Якщо ж унаслідок посту в душі росте гордість, людина засуджує тих, хто не постує, або «постує не так», — час витрачено даремно! Цього хай не буде! Пам’ятайте слова Спасителя: «Коли виконаєте все, вам наказане, то кажіть: Ми нікчемні раби, бо зробили, що повинні були зробити» (Лк. 17, 10).

У дні підготовки до Посту ми зі скорботою згадуємо трагедію масової загибелі людей у Києві 18–21 лютого 2014 року; з гарячою молитвою ми поминаємо загиблих під час антитерористичної операції на Сході України вождів і воїнів наших, а також безліч невинно убієнних мирних жителів — чоловіків і жінок, старих і дітей. Ми зі сльозами молимося про те, щоб Господь прийняв їхні душі в оселі праведних, а нам дарував довгоочікуваний мир. Пам’ятаймо, що початок миру в нашій країні — це мир в наших душах, і тому хай за час Посту з наших сердець силою Христової любові будуть вигнані ненависть і гордість, заздрість і неправда. Коли ж запанує мир Христовий у наших душах, віруємо, що і в Україні восторжествує мир, встановиться справжня єдність усіх, незалежно від місця проживання або народження, мови чи традицій. Хай буде так! Пам’ятаймо слова Блаженнішого митрополита Онуфрия: «Церква свідчить людям, що вони повинні жити в мирі один із одним, тому що ми є дітьми одного Бога, яким немає чого ділити на цій землі». Помолімося ж за успіх мирних починань влади нашої, за допомогу Божу нашому воїнству, за спасіння всіх мирних жителів, хто постраждав і ще страждає на Сході України. Боже, Великий, Єдиний, нам Україну храни!

«Радійте, вдосконалюйтесь, втішайтеся, будьте однодумні, мирні, — і Бог любові й миру буде з вами» (2 Кор. 13, 11). Всіх нас хай збереже Господь на спасительному шляху Великого Посту!

 

Смиренний + Філарет,

єпископ Новокаховський і Генічеський

22 лютого 2015 року

Кафедральний град Нова Каховка