Працевлаштування внутрішньо переміщених осіб

pereselenci150

У процесі виконання своїх посадових обов’язків фахівці УПСЗН та Держпраці зустрічаються з деякими актуальними питаннями у сфері трудового законодавства. Це, наприклад, питання працевлаштування за місцем фактичного проживання внутрішньо переміщених осіб, які не мали змоги звільнитися з попереднього місця роботи.

У разі неможливості продовження зайнятості за попереднім місцем проживання, внутрішньо переміщена особа,  яка не звільнилася з роботи,  може припинити трудові відносини, надавши нотаріально посвідчену письмову заяву на звільнення з підтвердженням того, що ця заява надіслана роботодавцю рекомендованим листом (ст.7 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”  від 20.10.2014р.)

У разі припинення приймання поштових відправлень, така заява подається до відповідного районного, міськрайонного, міського, районного у місті центру зайнятості за місцем проживання внутрішньо переміщеної особи.

Також, у деяких випадках громадяни можуть бути працевлаштовані на державних підприємствах за сумісництвом (наприклад, лікарі).

Внутрішньо переміщені особи, які звільнилися з роботи або припинили зайнятість, проте не мають підтверджуючих документів, мають надати новому роботодавцеві паспорт або тимчасове посвідчення громадянина України, облікову картку платника податків, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, заяву про припинення трудових відносин, (справжність підпису на якій нотаріально засвідчується), відповідне рішення суду – у разі припинення трудових відносин у судовому порядку, розрахунковий документ (квитанцію), що підтверджує надсилання зазначеної заяви роботодавцю рекомендованим листом з описом вкладення.

До речі, щодо працівників державних підприємств, установ і організацій, які переміщуються з районів проведення антитерористичної операції, не застосовується тривалість роботи за сумісництвом».

Матеріал підготовлено спільно УПСЗН з Головним управлінням Держпраці у Херсонській області