Про роботу “швидкої допомоги”. Які виклики є екстреними, а які – ні?

21 жовтня 2015 року в Комунальному закладі «Обласний територіальний Центр екстреної медичної допомоги  та медицини катастроф» Херсонської обласної ради була відкрита  єдина центральна оперативна диспетчерська.32581_0

На теперішній час до центральної оперативної диспетчерської підключено наступні райони:

– Нововоронцовський,

–  Ніжньосірогозський,

– Верхньорогачицький,

– Іванівський,

– Новотроїцький,

– м. Нова Каховка.

Виклики по телефону «103» зі всіх цих районів надходять до центральної оперативної диспетчерської з домашніх телефонів, від операторів «Київстар» та «Лайф».

Програмно-апаратний комплекс центральної оперативної диспетчерської у повному обсязі відповідає Закону України «Про екстрену медичну допомогу», Медичному завданню на створення оперативно-диспетчерських служб Центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, затвердженого МОЗ України, Постановами Кабінету Міністрів України.

Основні функції  роботи центральної оперативної диспетчерської:

– негайний та гарантований прийом екстрених викликів з резервуванням різними видами технологій та організації мережі від абонентів усіх мереж зв’язку, у тому числі мобільних мереж, ІР-телефонії, повідомлень СМС, електронної пошти та on-line;

– створення в електронній формі та подальша обробка первинної медичної інформації;

– взаємодія з медичними установами, з мобільними бригадами екстреної швидкої медичної допомоги, включаючи передачу бригаді електронної форми заявки на надання екстреної медичної допомоги;

– одержання довідкової та консультативної інформації під час надання екстреної медичної допомоги і координації дій з закладами охорони здоров’я Херсонської області;

– контроль та відстеження етапів виконання екстреної медичної допомоги;

– графічне відстеження пересування автомобілів екстреної швидкої медичної допомоги через GPS на топографічній карті місцевості.

Введення в дію єдиної  центральної оперативної диспетчерської гарантує:

– інтегрування в єдину всеукраїнську мережу екстреної медичної допомоги;

– прийом виклику за номером «103», який обробляється за найбільшим пріоритетом;

– скорочення часу прибуття бригади екстреної швидкої медичної допомоги до місця події або виклику;

– взаємодією з цифровими мережами зв’язку інших служб (аварійно-рятувальна служба, службами МВД та МЧС);

– управління та контроль роботи бригад екстреної швидкої медичної допомоги в цілому з одного місця;

– проводити on-line консультації провідних фахівців під час знаходження бригади на виклику;

– мінімізацію витрат на паливно-мастильні матеріали.

Виклик екстреної медичної допомоги – повідомлення про невідкладний стан людини і місце події та/або звернення про необхідність надання екстреної медичної допомоги за єдиним телефонним номером екстреної медичної допомоги 103 чи за єдиним телефонним номером системи екстреної допомоги населенню 112.

Особи, які викликають бригаду (хворий, постраждалий, родичі або інші особи), мають відповісти на всі запитання диспетчера, який приймає виклик;

назвати причину, яка змусила звернутися за екстреної допомогою, або коротко описати скарги хворого;

назвати точну адресу виклику (район, населений пункт, вулицю, номер будинку, квартири, поверх, код і номер під’їзду),

необхідно уточнити шляхи під’їзду до адреси або місця випадку та його загальновідомі орієнтири;

назвати прізвище, стать, вік хворого або потерпілого, якщо паспортні дані хворого або потерпілого невідомі, необхідно вказати його стать і орієнтовний вік;

повідомити, хто і з якого номера телефону викликає бригаду;

за можливості забезпечити медикам безперешкодний доступ до хворого або постраждалого, необхідні умови для надання медичної допомоги.

У разі виклику бригади до приміщення, де перебуває особа, яка потребує надання невідкладної допомоги, ізолювати тварин, які можуть ускладнити надання медичної допомоги хворому або постраждалому, а також завдати шкоди здоров’ю і майну членів бригади;

За можливості сприяти в транспортуванні хворого або постраждалого в санітарний автомобіль;

У разі госпіталізації хворого або постраждалого до лікувально-профілактичного закладу бажано мати при собі будь-який документ, який засвідчує його особу.

Виклики поділяються на екстрені та неекстрені

До категорії екстрених належать звернення стосовно пацієнта, який перебуває у невідкладному стані, що:

1) супроводжується:

знепритомленням;

судомами;

раптовим розладом дихання;

раптовим болем у ділянці серця;

блювотою кров’ю;

гострим болем у черевній порожнині;

зовнішньою кровотечею;

ознаками гострих інфекційних захворювань;

гострими психічними розладами, що загрожують життю і здоров’ю пацієнта та/або інших осіб;

2) зумовлений:

усіма видами травм (поранення, переломи, вивихи, опіки, важкі забої, травми голови);

ураженням електричним струмом, блискавкою, тепловими ударами, переохолодженням, асфіксією всіх видів (утоплення, потрапляння сторонніх предметів у дихальні шляхи);

ушкодженнями різної етіології під час надзвичайних ситуацій (дорожньо-транспортні пригоди, аварії на виробництві, стихійні лиха тощо);

отруєннями, укусами тварин, змій, павуків та комах тощо;

порушенням нормального перебігу вагітності (передчасні пологи, кровотеча тощо).

До категорії екстрених належать також звернення медичних працівників щодо транспортування пацієнтів, які перебувають у стані, що потребує обов’язкового медичного супроводження та термінової госпіталізації до стаціонарних закладів охорони здоров’я.

Диспетчер оперативно-диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф направляє до пацієнта бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги невідкладно після отримання звернення, що належить до категорії екстрених.

До категорії неекстрених належать звернення стосовно пацієнта, стан якого не є невідкладним та:

1) супроводжується:

раптовим підвищенням температури тіла з кашлем, нежиттю, болем у горлі;

головним болем, запамороченням, слабкістю;

болем у попереку, суглобах (радикуліт, остеохондроз, артрит, артроз тощо);

підвищенням артеріального тиску;

больовим синдромом у онкологічних хворих;

алкогольним, наркотичним, токсичним абстинентним синдромом;

2) зумовлений загостренням хронічних захворювань у пацієнтів, які перебувають під наглядом сімейного або дільничного лікаря з приводу гіпертонічної хвороби, виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, хронічного запалення печінки, жовчного міхура, кишківника, хвороби нирок, суглобів тощо.

Диспетчер оперативно-диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф перенаправляє звернення, що належить до категорії неекстрених, до відповідного закладу охорони здоров’я первинної медико-санітарної допомоги у порядку, затвердженому МОЗ, а у разі відсутності такої можливості – направляє до пацієнта бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, що не виконує екстрені виклики, протягом 1 години з моменту отримання звернення.

 

Юрій Бовкун, головний лікар Обласного територіального Центру

екстреної медичної допомоги  та медицини катастроф