Сесія чи лікнеп для непрофесіоналів

5 жовтня у великій залі виконкому відбулася 36-та чергова сесія міськради. На розгляд депутатів було винесено більше 30-ти питань, додаткові внесли голови депутатських комісій, бо, як правило, є термінові, що виникають нагально і не завжди за планом.

Подібна практика заради інтересів людей, аби вони не чекали вирішення своїх проблем від сесії до сесії, стала приводом для депутата П. Джуманіязової показати себе, протестуючи проти внесення до розгляду пленарного засідання подібних несподіваних питань, мовляв, немає можливості заздалегідь ознайомитися з ними. Вона заявила, що її однопартійці із «Совісті України» разом з нею не будуть голосувати за жодне з питань, внесених «з голосу», бо вони не «висіли» на офіційному сайті 20 днів, як того вимагає регламент і закон.

– Лише у депутатів є право миттєво реагувати на всі життєві ситуації, а прикриватись 20-денним терміном означає одне – роботу проти громади, – відповів міський голова.

Секретар Новокаховської міськради Олександр Лук’яненко пояснив:

– Можемо стати бюрократами і сліпо виконувати закон «Про доступ до публічної інформації», проте законом «Про статус депутата міської ради» визначено право виносити на розгляд сесії навіть ті питання, які не розглядалися на депутатських комісіях. Зараз у нас серед таких – харчування дітей у школах, перевезення школярів, реструктуризація державного боргу КП «Теплові мережі».

Не треба пояснювати, що вирішення цих проблем не можна відкладати. До речі, регламентом міської ради 7-го скликання дозволяється винесення на сесію невідкладних питань без 20-денного перебування на сайті.

Та на цьому «совістливий» депутат не спинилася. Червоною ганчіркою для неї стало внесення змін до програми розвитку міського футболу. «Я проти… Це не перевезення і не харчування… не вважаю питання терміновим», – викрикувала депутат, не знаючи, що мова йшла про дитячі футбольні команди, які беруть участь у змаганнях різних рівнів.

Коли затверджували статут ЗОШ №1, П. Джуманіязова намагалася віднайти пункт, яким заборонялося б привчати школярів до трудового навчання, мовляв, прибирання повинно бути добровільним. І знову потрапила пальцем в небо, оскільки мова йшла про зміну статусу школи з російськомовного на україномовний. А з приводу прибирання відповідь вічно незгодній надала колега-депутат, директор Дніпрянської школи Лілія Микитенко: принципу добровільної участі у трудових десантах ніхто і ніколи не відміняв.

Така підміна суті питань від депутатки, яка вже дві каденції поспіль має від громади мандат представляти інтереси виборців, дивує. Складається враження, що вся її робота зводиться тільки до, як вона сама заявила, «скріншотення» офіційного сайту міськради у переддень сесії і щохвилинного вираховування появи на ньому того чи іншого проекту рішення. Що маємо в сухому залишку? Необізнаність у міській проблематиці, коли «принциповість» при вирішенні питань громади при голосуванні найчастіше визначається одним – «утрималася».

Втім ми не про тих, хто «утримується», бо не може визначитись із тими чи іншими нагальними питаннями щодо життя громади, а про більшість, яка спокійно працює і приймає виважені рішення. Так було і цього разу.

Народні обранці погодили зміни, в основному фінансові, до кількох міських програм, затвердили виконання міського бюджету за перше півріччя 2017 року, вирішили низку земельних питань, доповнили перелік об’єктів приватизації тощо. Лише два питання залишилися без рішення. Одне з них стосувалося формування постійної комісії із забезпечення прав мешканців гуртожитків, друге – щодо відносин приватного підприємця з членами гаражного кооперативу «Жигулі», який передали на розгляд комісії з земельних конфліктів.

Наприкінці роботи сесії «опозиційно» налаштована депутатська когорта намагалася «вирішити» проблему безпритульних собак. Дійсно, питання наболіле і актуальне, але жодних пропозицій чи конкретних розрахунків надано не було. Чулося одне: «Треба щось робити». Але, по-перше, ця проблема не вирішена на державному рівні, а, по-друге, в місті є дві організації, які хотіли б займатися вуличними тваринами, – пояснив мер. Та протестантки з місця коментували його слова і залишилися зі своїм голосінням. І в котрий раз виявилося, що «аргументів» у них вистачає тільки на протест та невдоволення.

Лариса Голубєва