Шкільна реформа: яка за рахунком?

Якубова30 березня відбулось засідання комітету ВР з питань науки і освіти щодо розгляду проекту ЗУ «Про освіту» №3491, який планується прийняти до 1-го липня. Про це наша сьогоднішня розмова з начальником відділу освіти Оксаною Якубовою.

– Мабуть, освітяни Нової Каховки прискіпливо вивчають запропоноване законодавцями, тож чи вже можна попередньо сказати, що чекає освітню мережу міста? Адже ми знаємо: якщо прописане слово «оптимізація», значить, будуть ліквідувати та скорочувати…

– Освітня галузь, як і багато інших, повинна бути євроінтегрованою і спроможною надавати якісні послуги. «Оптимізувати» – це не завжди ліквідувати і скорочувати. Це означає знайти такий оптимальний варіант мережі, що б задовольнила потреби в якісних знаннях і створенні справжнього освітнього середовища, яке б давало можливості для отримання дошкільної і загальносередньої освіти. Питання полягає в економному використанні коштів, але не в закритті закладів.

– Заступник міністра освіти Павло Хобзей у своїх інтерв’ю стверджує, що створення опорних шкіл (треба вважати – хіт нового Закону) очікується у вересні. Може, якийсь із навчальних закладів Нової Каховки претендує на цей статус та на додаткові бюджетні гроші?

– Справа в тому, що є обмеження в створенні опорних шкіл для таких міст, як Херсон, Каховка, Нова Каховка. Зараз в Херсонській області проходить конкурс на кращу опорну школу, з усіх претендентів буде обрано тільки 5, які підходять під критерії опорного закладу. Школи з маленькою кількістю учнів, у яких надання якісних послуг проблематичне, об’єднуються в освітні округи, причому підвіз дітей є обов’язковим. Також розглядається можливість створення опорних шкіл, де працюватимуть кращі вчителі та буде створена сучасна матеріально-технічна база. Наше місто є компактним, мережа майже відповідає вимогам, тож нам вистачить 2-3 освітніх округів та 1-2 опорних школи.

На мій погляд, нам треба працювати над наповнюваністю класів ІІІ ступеню (10-11-х), оскільки після закінчення 9-го класу багато випускників ідуть в училища, технікуми, коледжі. А на всі 14 закладів набирається по одному 10-му та 11-му класу з наповнюваністю від 17 учнів при нормі 30, а в деяких школах 10-го класу може і не бути.

Можливо, якщо б залишити місцеві школи І-ІІ ступенів, а на базі однієї створити багатопрофільний академічний ліцей ІІІ ступеню, де б навчались учні тільки 10-12 класів (якщо приймуть Закон), було б краще і перспективніше, як, наприклад, в Польщі. Зараз це питання обговорюється в освітніх закладах. Нас цікавить думка і батьків, і учнів – майбутніх випускників, і, звичайно, вчителів та керівників.

– Судячи з усього, якщо Закон вступить в силу, перше вересня можуть зустріти не всі педагоги та керівники галузі. Той же П.Хобзей формулює: очевидно, що скорочення буде! На мітингу педагогів, який 29 березня скликала вільна профспілка на чолі з Т.Захарченко, прозвучало, що у видатках на зарплату новокаховським освітянам надбавка у розмірі 20% передбачена тільки до 1 вересня. Щорічна винагорода у розмірі ставки взагалі не планується. Голова профспілки формулює, мовляв, це – злочинні дії. Але які там надбавки та винагороди, коли є реальна перспектива лишитись без роботи і зарплати взагалі! І все ж: що за проблема із тими доплатами?

– В освітянській галузі в 2016 році заплановано 20 % за престижність і 10% щорічної винагороди. Керівники закладів, які стали розпорядниками коштів, повинні слідкувати за використанням фонду заробітної плати та економити, по можливості, кожну копійку, щоб вистачило на все це і всім. Звичайно, зараз державна субвенція змушує по-іншому розглядати питання наповнюваності класів, навантаження вчителів додатковими годинами гурткової роботи та факультативами.

Освітянам нашого міста заробітна плата виплачується з урахуванням 20% за престижність, хоча в багатьох районах Херсонської області – від 2-3% до 10-15%, щорічна – не виплачується взагалі.

– На думку вільної профспілки, одна з причин того, що не вистачає коштів, – це те, що законодавча база не передбачає для шкіл самостійного бухгалтерського обліку. Заклади освіти є розпорядниками нижчого рівня, третього ступеня, вони не приймають участі у формуванні бюджету, не розраховують потребу і тільки використовують надані кошти. Чи мають шкільні бухгалтери відношення до обрахунку потреб кожного навчального закладу?

– Самостійне фінансування закладів – це не ноу-хау нашого міста. В багатьох містах та областях (Києві, Харкові, Миколаєві, Чернігівській, Херсонській областях) навчальні заклади є розпорядниками коштів вже впродовж 20-25 років. Ми ж перевели 14 шкіл лише з цього року. За досвідом наші директори їздили у Вознесенськ Миколаївської області, де всі школи і садочки вже 15 років, як самостійні. Вони навчались економити кошти, розподіляти на різноманітні цілі: виплату за престижність, щорічні винагороди, видатки на поточні ремонти і таке інше. З наступного року керівники разом з бухгалтерами будуть готувати бюджетні запити і зможуть врахувати всі шкільні потреби.

– Як, за Вашою думкою, чи справедливі слова заступника міністра П.Хобзея щодо субвенції, яку б хотілося мати у 10 разів більше? При цьому він стверджує: там, де шкільна мережа не є оптимізованою, цих коштів, звісно, буде не вистачати… Чи можна на підставі цих слів стверджувати, що у деяких педагогів претензії самі відпадуть щодо надбавок та винагород, коли їх посади та в цілому колективи «оптимізують»?

– Так, я вважаю, що слова заступника міністра Хобзея дійсно справедливі, оскільки субвенція повинна бути у 10 разів більше, аніж вона є нині. Але нардепи Верховної Ради забули, що всі вони пройшли через дитячий садок і школу, де були закладені основи знань, умінь і навичок, без яких сьогодні неможливе сучасне життя, та не приймають Закон «Про освіту» вже другий рік!

Якість освіти – ось головний чинник, при якому повинна нараховуватись заробітна плата.

Кількість підготовлених учнів–випускників, які здали ЗНО на достатньо високому рівні, – показник оплати праці для вчителя. Участь учнів у Всеукраїнських олімпіадах, Малій академії наук, конкурсах, перемоги учнів і вчителів, які їх підготували, повинні бути критерієм для оцінки роботи кожного вчителя, кожного закладу.

Школа потрібна тільки та, яка надає якісні послуги.

– І наостанок. Оксано Олександрівно, яким буде фінал нинішнього навчального року?

– 27 травня у школах відбудеться свято останнього дзвоника. З п’ятого травня – українська мова в 11-класах (ДПА – ЗНО).

До відома випускників:   в цьому році відмінені пластикові атестати, вони будуть в паперовому вигляді.

Спілкувалася Тамара Путілова