«Скадовський молодіжний центр»: забрати людей з вулиці

Ідея створення молодіжних центрів не нова. Це досить поширена практика для європейських країн. Однак, відкрити молодіжний центр у невеликому місті – це виявився ще той челендж. Відсутність фінансування, тривалі пошуки приміщення, купа написаних проєктів… Здавалося б, після стількох невдач залишається тільки опустити руки і полишити цю ідею. Але завдяки наполегливості кількох активістів мрія стала реальністю – Скадовськ отримав молодіжний центр Light House – Дім світлих ідей.

Це стало місцем зустрічі ініціативних і небайдужих містян. Молодь і не тільки, тут зможе реалізувати різні соціальні послуги для громади, навчатися, розвиватися, спілкуватися один з одним.

Як виникла ідея, що це за Центр і як довелося боротися за приміщення і фінансування – розповів комунікаційний координатор ВІ «Активна Громада» Андрій Павлюк.

– Як все починалося для Молодіжного центру і як все починалося конкретно для вас?

– Починалося все ще у 2014 році. Я тоді повернувся з контрактної служби і відчував потребу у змінах не тільки на теренах України, а конкретно у своєму місті. Тоді почалася війна, мене залишили у Скадовську, як військового інструктора. Хотілося, окрім війни, займатися ще чимось корисним. Я тоді ще не знав ні про Інститут «Республіка», ні про «Активну Громаду». Мені зателефонував Артем Костюченко, голова «Молоді-ініціативні» і сказав, що є активістка пані Валентина, яка планує поїхати до Києва. Вона пояснила, що шукає активну молодь. Коли ми разом з нею поїхали до столиці, я познайомився з «Активною Громадою», побачив, що таке активісти, який це запал й енергія – у мене виникла ідея: а чому б не створити таку тусовку у своєму місті? Цю ідею підтримав і Артем Костюченко. Тоді ця ідея зародилася, але на той момент не було підтримки і тому вона відійшла на другий план. Протягом 3-4 років ми багато їздили Україною, побачили чимало молодіжних центрів, хабів, зон для розвитку і втілення крутих проєктів. І знову захотілося щось подібне створити у нас в місті. В 2017 році ми почали вже ходити до місцевої влади і просити приміщення. Нам відмовляли, хоча в місті приміщень вистачало. Ми подавали багато заявок на отримання грантів, нам відмовляли, бо нас ніхто не знав і Херсонська область – це так звана «червона зона»: багато корупції, на кордоні з Росією. У 2018 році ми познайомилися з місцевим підприємцем Андрієм Кононенком, а він – зі своїм батьком, який мав приміщення, але в жахливому стані. Умовою було привести його до ладу. Проблема була ще й у відсутності каналізації, тож ми самостійно її почали копати.

Спочатку нас було багато, потім з 15-ти нас залишилося троє. Запал закінчився, люди бачать, що роботи багато, грошей немає. Все знову зупинилося, бо не було фінансування. В той момент ми познайомилися з Настею Климентенко, яка є представником USAID в Херсонській області, і вона повідомила, що вони планують давати міні-гранти – до 15 тисяч доларів. Проєктна заявка у нас була готова, бо ми раніше багато куди подавалися. Відправили, але грант нам знову не дали. Думали відмовитися від приміщення, але знову зателефонувала Настя і познайомила нас з іншими грантодавцями. Вони одразу зголосилися надати нам фінансування.

– Які основні проєкти Центру?

– Молодіжна рада, фотоконкурс, медіа-школа, дискусійний кіно-клуб, ФРІ (Фундація регіональних ініціатив, – ред.). Планували разом з ФРІ організувати величезний табір на острові Джарилгач. Встигли подати, проєкт підтримали. Далі почався карантин. Ми запустилися, але з обмеженнями, наприклад, групи можна збирати лише до 10 осіб. Перші 2 місяці від початку проєкту ми ще його переписували, адаптували проєкт під нові обставини. ФРІ-табір ми відмінили, тому що заборона на проведення масових заходів. Обговорювали все з USAID і вони ще на 30% збільшили фінансування. Складнощі виникають з освоєнням коштів – ми ніколи не отримували таких грантів, вчимося працювати з такими грошима. І складнощі у зв’язку із карантином. Пізніше нам додали рецепшн, як додаткове приміщення. За рахунок того, що будівля з дуже високою стелею, нам вдалося зробити додатково другий поверх. Нам допомагають розвиватися – Фонд Богдана Гаврилишина прислав нам соняшники. Які ми посадили на подвір’ї, мешканці приносять книжки.

– Розкажіть про відкриття Центру.

– Ми існуємо трохи більше місяця. Мали відкриватися 25 квітня, але через карантин зсунули відкриття на 25 травня. З Херсону приїжджали люди з різних департаментів, відділів. На відкриття ми планували окремий івент, прописували його в гранті. Це мало бути багато відомих людей: журналістів, сценаристів тощо. За умов карантину це все скасувалося. Тому ми зробили по-іншому: розписали на цілий день таймінг і щогодини запускали в Центр нову групу по 10 осіб. І кожній групі ми по-новому розповідали інформацію про Центр. Багато громадських організацій тепер хочуть з нами заключити договори про співпрацю.

– Які у вас плани на найближчий час?

– У нас на подвір’ї є баки для сортування сміття. Скоро до нас має прийти архітектор, який розробить проєкт подвір’я. Також має прийти мураліст, який намалює нам мурал на 16-метровій стіні. У нас тут на алеї поруч постійно збиралися компанії, які пиячили, лаялися. Для нас важливо показати їм, що є альтернатива. У нас з’явилися велоактивісти. Спортсмени, які хочуть розвивати ці напрямки в місті.

– Розкажіть детальніше про медіа-школу: на кого вона орієнтована?

– У мене завжди була ідея ділитися своїм досвідом роботи у журналістиці: я 15 років займаюся фотографією, працював на місцевому телебаченні. В рамках грантового проєкту у нас вікові обмеження 14-35 років, але коли грантове фінансування закінчиться, ми все одно будемо продовжувати цей проєкт і там вже не буде цих обмежень по віку. Ми створимо групи, щоб людям було комфортно. Дуже порадувала величезна кількість заявок. І навіть тим, кому я відмовляю, я перенаправляю їх на інші заняття, наприклад, на комп’ютерні курси для людей похилого віку, які скоро запустяться. Або на кіноклуби, в рамках яких проходять обговорення фільмів. Учасники дуже різні: і працівниця бібліотеки, і діти, і отець греко-католицької церкви, і спортсмени, є бразилець українського походження. Курс медіашколи складається з 11 уроків. Це базова інформація, стартові навички, знання в сфері медіа. Все на початковому рівні, щоб людина могла зрозуміти, чи це її, чи хоче вона цим займатися. Вчимо знімати відео на професійну камеру, монтувати. Також в курс включено основи журналістики, уроки з аерозйомки та зі стрімінгу. Домашнє завдання – стаття на наш сайт Skadovsk.city. діти, які хочуть бути журналістами, пишуть статтю, роблять фото і після узгодження редактора викладають її на сайт. Найголовніші посили – забрати людей з вулиці, навчити чомусь корисному, дати змогу завдяки неформальній освіті зрозуміти, чим вони хочуть займатися в житті. І третій, найголовніший посил – щоб в Скадовську з’явилося обширне медіа, яке подаватиме інформацію правдиво, популяризуватиме Скадовськ як курортне місто, щоб це був ресурс, який доноситиме до суспільства соціально важливі ідеї. Абсолютно все навчання в Центрі безкоштовне.

Примітка. Місія «Активної Громади»: досягнути добробуту через демократичний розвиток громад України. Мета на 2025 рік: активізувати та залучити щонайменше 1% громадян до участі у прийнятті рішень та просуванні реформ в Україні на системній основі для добробуту в громадах України. Ініціатива створена в межах діяльності Інституту «Республіка». Ми працюємо задля підвищення свідомої активності громадян.

Тетяна Кавуненко, керівниця прес-служби ВІ «Активна Громада»