Реформа освіти. Спочатку діти, а потім все інше

Ще восени сайт «НК-онлайн» інформував про аспекти нового закону «Про освіту». Детально зупинившись на новаціях, писали ми і про те, які зміни можуть торкнутися навчальних закладів Нової Каховки. І те, що цих змін не уникнути — факт, адже з законами не сперечаються, їх виконують.

Нагадаємо: навчання розподілиться на три рівні — початкова школа (1-4 класи); базова середня (5-9 класи), яка називатиметься гімназія, профільна (10-12 класи). У зв’язку з введенням в дію нового законодавчого акту, в нашому місті необхідно привести у відповідність кількість навчальних закладів та середню наповнюваність класів. А ще — подбати про створення тієї якісної профільної школи, як того вимагає закон. Цим питанням займається робоча група на чолі із заступником міського голови В.Сироваткою, до складу якої увійшли працівники відділу освіти, методичного кабінету, вчителі, керівники навчальних закладів, депутати.

Зрозуміло, що зміни — це не завжди зручно і не завжди так, як ми того бажаємо. І, як це часто буває, тему одразу ж підхопили, в тому числі і «всезнаючі» деякі місцеві ЗМІ — розповсюджувачі пліток, накрутили, додали власних міркувань і здогадок — і вже наше містечко повниться чутками, часом — ну просто фантасмагоричними. Не будемо їх переказувати ви й так все це вже певно чули. А наведемо коментар члена виконавчого комітету, а також — вищевказаної робочої групи, директора школи №3 Ірини Дубас.

Нагадаємо: свого часу навчальний заклад, який Ірина Петрівна нині очолює, збиралися закрити, а будівлю використати для заснування приватного ВНЗ. На те, аби «реанімувати» школу їй, як новому керівникові, дали три роки. Колектив не розгубився, скористався шансом, а результат говорить сам за себе: при розрахованій потужності закладу на 400 учнів сьогодні в ній здобуває освіту майже 600 школярів. Навчатися тут — престижно, а головне — цікаво. Стати першокласником ЗОШ №3 у новому навчальному році сьогодні, у грудні, неможливо, оскільки два перші класи, по 30 малюків в кожному, були сформовані, відповідно до заяв батьків, ще восени.

Навчальний заклад веде активну експериментальну діяльність, з року в рік оновлює матеріально-технічну базу, бере участь у різноманітних конкурсах та проектах, в тому числі міжнародних, залучає грантові кошти. Серед чотирьох ЗНЗ Херсонщини цього року наша третя запроваджує пілотний проект нового державного стандарту початкової школи. Але це — вже окрема розмова.

Найперше Ірина Петрівна відзначила: остаточне рішення ще не прийнято. Група має напрацювання, які виокремила з-поміж багатьох різноманітних варіантів.

— Три роки ми, освітяни, читали проект Закону «Про освіту». І в принципі, знали до чого готуватися. І ще тоді ми з начальником відділу освіти Оксаною Якубовою та директором Дніпрянської школи Лілією Микитенко ініціювали створення профільної старшої школи, навіть не підозрюючи того, що наша думка стане вимогою закону. І це не тільки норма документу — це виклик часу і потреба суспільства. Ми бачимо, що потрібно нашим дітям. І 99% директорів наших шкіл говорять нині: чому ж раніше не робили кардинальних змін? Засновник — міська рада — весь цей час намагалася зберегти усі навчальні заклади. І Нова Каховка завжди пишалася тим, що в нас є 14 шкіл, 21 садок, збережена мережа позашкільної освіти. Але на це були кошти і були одні правила, а сьогодні вони зовсім інші. Наприклад, хто знав про те, що нині з держбюджету будуть виділяти кошти лише на зарплати педагогам? А решту — з міського гаманця? Ніхто не знав. Якби я була просто вчителем або просто директором, то, мабуть, також вважала би, що треба зберегти всі заклади. Але ситуацію необхідно розглядати глобально, причому — з різних позицій. Та найголовніше — це якість знань учнів. Потрібно думати про те, з яким багажем дитина покине стіни школи. Не буду говорити про інші, скажу про свою. Цього року відкрила клас, де всього 15 учнів. А треба, за новою формулою, яку надає МОН, 25. Якщо менше — одна проблема: де взяти кошти? А тепер постає й інша: набравши 15 учнів, що я можу дати дітям? Наприклад, 10 з них напишуть заяви, що хочуть вивчати поглиблено біологію. А п’ятеро інших змушені будуть вчити цю біологію при тому, що вступатимуть, наприклад, на журналістику або математику і т.д. Чи можу я в такому випадку як директор забезпечити усім рівний доступ до освіти? А це ж червоною ниткою прописано у новому Законі. Тобто в своїй школі я порушуватиму закон. Тому засновник — міська рада — має забезпечити дітям цей рівноправний доступ до освіти. Я би хотіла, аби мої учні, завершивши навчання у 9 класі, обрали собі той заклад, де є вибір профілів. Варто відзначити: цього року у жодній школі міськради в старших класах не навчається по 25 учнів. То ж який директор задовольняє потреби громади, учнів? Далі так не можна. Вимога назріла давно. І робоча група запропонувала засновнику кілька варіантів того, як її реалізувати. Я чітко розумію, що у нинішній фінансовій скруті неможливо за один рік придбати все необхідне обладнання для кабінетів хімії, біології, фізики та ін. у всіх 14 школах. Адже кожен вартує як мінімум 200 тис. Тому й була надана пропозиція взяти одну будівлю і створити на її базі старшу профільну школу, відвідувати яку було б зручно старшокласникам з усіх куточків міськради. Це вихід із ситуації. До прикладу, можна буде набрати 8 класів по 25 осіб, розподілити їх на групи та відповідні профілі. І дітям буде з чого обрати. Я дуже хочу, аби наші випускники поїхали згодом у великі міста на навчання і відчували себе там повноцінними, рівними. Діти в нас розумні, але рівень життя, на жаль, не у всіх один і той самий. І тому однаковий доступ до якісної освіти — наша нагальна потреба, акцентувала Ірина Петрівна.

Проблему реорганізації навчальних закладів, ажіотаж довкола якої, очевидно, розпалюють зумисне, під час однієї з апаратних нарад прокоментував міський голова Володимир Коваленко.

— У багатьох сферах сьогодні держава міняє правила гри. Єдине, що варто усім зрозуміти: так, як є зараз, — більше не буде, — наголосив мер. — І не тому, що я так хочу, чи хтось, а тому, що держава ставить перед нами таке завдання. І мова не лише про освіту, а й про медицину та інші сфери, які сьогодні перебувають на стадії реформування. Чи не щодня я отримую листи від батьків 4-ї школи, у приміщенні якої, як лише один з варіантів, пропонувалося зробити профільну для старшокласників.

Навіть звіти про досягнення цього навчального закладу мало чи не за десять років приносять. А хіба ж я не знаю, на що здатні наші учні? Я ж їх нагороджую, зустрічаюсь з ними на заходах, знаю багатьох особисто. І справа ж не у цьому.

Наголошу: держава міняє правила, і система надання освітніх послуг буде сформована інакше. У реалізацію реформи треба внести спокій та досконало вивчений закон. І найголовніше — поставити інтереси дитини на перше місце, а тоді — все інше. І ніхто не має права сьогодні безапеляційно заявити, що когось закриють, а когось — ні. Нам треба разом, спокійно, з розумінням вирішити ситуацію. Є умова створення профільної школи — будемо створювати, така вимога Закону. Але коли, скільки класів там буде, яких напрямків навчання — ми ще не знаємо. Ще раз відзначу: навчати і лікувати — функція держави. Вона пропонує змінити правила гри, а ми, місцева влада разом з депутатами маємо підставити освітянам плече, виділяючи кошти. Разом ми знайдемо вихід, до того ж на впровадження змін дається перехідний період терміном у 5 років.

І зрозумійте одне: перед нами не стоїть завдання когось позбавити роботи. Безвідповідальних, поспішних рішень прийнято не буде. І воно буде найменш болючим для системи, і найбільш корисним для дітей, в рамках Закону, який затвердила держава.