Такий же, але з перламутровими ґудзиками…

Прокопенко-1Ще з квітня почала роботу Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба), хоча фактично була створена ще в 2014 році.

Про один із аспектів діяльності новоутвореної служби – розмова з Антоніною Прокопенко, начальником інспекції у справах захисту прав споживачів.

– Антоніно Миколаївно, розкажіть, для початку, чим є нова структура?

– Вона об’єднала державні ветеринарну, фітосанітарну, санітарно-епідеміологічну служби та Держінспекцію з питань захисту прав споживачів. Відтепер інспектори однієї служби здійснюватимуть державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах санітарного законодавства, безпечності та якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їхнього шкідливого впливу на здоров’я населення, метрологічного, ринкового нагляду в межах сфери відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу, охорони прав на сорти рослин), державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу. Держпродспоживслужба в Херсонській області розпочала виконувати свої функції.

– Чи не загубилась у цьому переліку інспекція у справах захисту прав споживачів? Наприклад, громадські організації, які відстоюють інтереси покупців, вважають, що уряд, створивши цю структуру, порушив окремі положення стратегії сталого розвитку “Україна-2020”, яка передбачала дві окремі реформи: у сфері безпечності та якості харчових продуктів і захисту прав споживачів…

– Замість інспекції із захисту прав споживачів в області створено новий орган, до складу якого входить управління захисту прав споживачів (ГУ Держпродспоживслужби). Змінено його адресу – тепер це вул. Перекопська, 17. Управління очолила Ольга Богдашкіна.

Держпродспоживслужба працює на повну силу, готова приймати звернення споживачів будь-якої направленості. У Новій Каховці в постійному режимі продовжує працювати інспекція у справах захисту прав споживачів.

Нині всі сподівання — на новостворену Держпродспоживслужбу, яка опікуватиметься значно ширшим колом питань, а отже й матиме більші повноваження.

– А Всеукраїнська громадська організація “Союз споживачів України” вважає, що нині фактично не існує державного органу, який міг би реалізовувати захист споживчих прав. Мовляв, функції інспекції паралізував мораторій на перевірки бізнесу, робота контрольних органів вкрай розладналась…

– Керівник нашої структури В.Лапа, наприклад, каже, що не треба робити трагедії з мораторію на перевірки. Адже основний виклик не в тому, щоб домогтися перевірок, а у визначенні того, який захист прав споживачів потрібен Україні. Якщо орієнтуватися на світовий досвід, то в більшості розвинених країн у комунікації споживачів та бізнесу держава майже не втручається. Незадоволені звертаються до суду і там вирішують проблему з відшкодуванням матеріальних та моральних збитків. Але він, як і всі ми, розуміє, що у наших споживачів можливості захистити права в судах зовсім інші. Самостійно це зробити вони, практично, не можуть, за винятком хіба юридично обізнаних.

Саме тому наша служба не знижуватиме увагу до проблеми захисту прав споживачів. На нашому всеукраїнському сайті розміщені найактуальніші поради: куди звертатися, які документи подавати, зазначені контакти територіальних органів. Головне: реформа задумувалася задля зменшення кількості перевірок і контролюючих органів, задля спокійного функціонування бізнесу та повноцінного захисту прав споживачів.

– Звісно, сподіватися на допомогу державних інспекторів треба, однак і самому слід дбати, аби не потрапити на гачок до шахраїв. Що порадите, Антоніно Миколаївно?

– Багато кому з нас траплялося купувати неякісну річ. А скільки нині бракованої техніки! Особливо гаджетів, параметри яких не відповідають заявленим в описі. Багато скарг на мобільні телефони, смартфони. Буває, по факту немає програм у телефоні. Що робити?

По-перше, споживач повинен знати і пам’ятати: якщо в мобільний «вбито» хоча б один номер і з нього дзвонили – це вже телефон, який був у користуванні. І згідно статті 9 Закону «Про захист прав споживачів», де сказано, що нову річ можна обміняти протягом 14 днів без проблем, такий товар обміну не підлягає. У такому разі треба писати заяву до продавця відповідно до 17 статті Закону з вимогою провести незалежну експертизу про визначення втрати якості товару. Це повинен бути висновок незалежної експертизи, яку проводять сервісні центри. На жаль, у Херсоні їх одиниці. Більше всього в Києві, Одесі, Дніпрі.

Вибираючи, передусім треба зважати на маркування, до якого є певні вимоги (виробник, склад продукції, її вагу). Вимагати супровідні документи: сертифікат відповідності, паспорт якості. Бажано попередньо подивитися на відповідних сайтах, який вигляд має оригінальна продукція цього сегменту на ринку від того чи іншого виробника. Якщо виникають сумніви, краще відмовитися від купівлі товару.

Слід пам’ятати, що в особливій зоні ризику – продовольча група. Причому як у супермаркетах, так і на ринках, передусім стихійних. Нині значно побільшало простроченої продукції, яка перемаркована або взагалі реалізується без документів. Дуже часто продавці зловживають на вазі (штрафні санкції мінімальні, й до того ж важко впіймати порушника). Тому краще купувати у великих торговельних мережах, придивляючись до дати виробництва та терміну придатності.

Досить обережно треба підходити до придбання товарів у інтернет-магазинах. Якщо на інтернет-сторінці немає поштової адреси або адреси офісу, а є лише телефон та віртуальна адреса, взагалі можна не отримати товар або наразитися на неякісний.

Втрати можливі, якщо немає сертифіката відповідності, фіскального чи товарного чеків, паспорта якості, гарантійного талону. Довести свою правоту в такому разі не вдасться.

– Нагадайте, будь ласка, споживачам нововведення у законодавстві щодо звернень…

– Відповідно до змін у Законі «Про захист прав споживачів» громадянин повинен спочатку звернутися до суб’єкта господарювання, де придбано товар, надані послуги чи виконані роботи. А потім вже до служби, якщо конфлікт не вичерпано. До скарги треба додати розрахунковий документ (чек), договори (щодо роботи, послуги), письмове звернення до суб’єкта господарювання (також споживач має право відобразити претензію у книзі скарг в об’єкті торгівлі).

Наприклад, останній випадок: людина купила змішувач для ванної кімнати в одному з магазинів Нової Каховки. І товар виявився неякісними. Споживач – одразу до нас. Як з’ясувалось, покупець до магазину не звертався, хоч хазяїн готовий вирішити питання на користь споживача.

– Що ще треба знати споживачу?

– Важливо: в заяві, як до головного управління Держпродспоживслужби в області так і до інспекції в місті, обов’язково треба вказувати назву та адресу юридичної особи, до якої є претензії. Адже часто буває, що назва магазину та найменування юридичної особи не співпадають, але споживач це не враховує. А якщо неправильно заповнена скарга, не буде підстав для того, аби розпочати працювати над зверненням.

– Скільки часу законодавець відводить на розгляд скарги?

– Процедура залишена без змін. Скажімо, для позапланової перевірки відводиться до 30 днів. Держпродспоживслужбі, як і раніше, треба брати погодження в Києві. Планові перевірки не проводяться, ще не надійшло завдання.

– Оце створили такого монстра, як Держпродспоживслужба, тож кінців щодо скарг, надісланих в область, і не знайдеш…

– Це не так. Слід підкреслити, що новостворена загальна служба, яка об’єднує п’ять важливих у плані контролю управлінь, буде розглядати питання комплексно, робота в цілому буде покращена. Раніше споживачу треба було писати за необхідністю до всіх цих інстанцій, пройти низку етапів звернень, витратити чимало часу. Тепер буде простіше – одна заява розглядатиметься в одній службі.

Спілкувалась Вікторія Савельєва