ТОП-7 історичних чудес Херсонщини

Херсонщина – справжня знахідка для тих, хто цікавиться культурно-пізнавальним туризмом.

Ми зібрали ТОП-7 історичних чудес Херсонщини, щоб розповісти вам про найцікавіші місця краю, оповиті духом минулого, загадками та легендами. Впевнені, що ви обов’язково внесете якийсь у список запланованих мандрівок.

Херсонська фортеця

Херсонська фортеця була збудована наприкінці ХVIIІ століття. Керував зведенням фортифікаційної споруди князь Григорій Олександрович Потьомкін. Фортецю оперізували глибокий рів та масивний вал, а особлива форма дозволяла солдатам вести вогонь з будь-якої точки, однак за час існування вона  не брала участі у жодній військовій баталії. Поряд з фортецею було зведено декілька допоміжних споруд – льох, артилерійська майстерня, магазин з запасами продовольства та інші, проте після тугого, як фортеця була передана місту, заможні херсонці викупили деякі приміщення для облаштування будинків. До речі, у підвалах фортеці було вирито багато тунелів та потаємних ходів, які планувалось використовувати в часи великих облог.

До наших днів із фортечних споруд зберіглися північні та західні ворота, невелика частина валу. Колишній пороховий льох перетворився на відомий ресторан, а в будівлі арсеналу, після землетрусу перебудованого на військовий шпиталь, нині знаходиться слідчий ізолятор. У наш час залишки херсонської фортеці гармонійно влилися в однойменний парк.

Башта Вітовта

Дозорна вежа Вітовта викликає постійний інтерес справжніх любителів історії. Башта була збудована наприкінці XIV століття – у часи, коли південно-західна частина сучасної України перебувала під владою Великого князя Литовського Вітовта. Уздовж правого берега Дніпра пролягала прикордонна лінія, а на вже затопленому острові Тавань розміщувалася митниця. Поруч на правобережжі здіймалася в небо дозорна вежа, з якої контролювали південну частину острова.

Уже у 80-ті роки XIX століття  до вежі прибудували четвертий ярус зі стрілчастими вікнами у псевдоготичному стилі. Потім князь Петро Миколайович Трубецький переобладнав вежу у водонапірну. Нині вона не використовується.

Половецькі баби

 

Незвичайні антропоморфні скульптури, що стоять групками на височинах посеред неозорих таврійських степів, давно привернули увагу археологів та краєзнавців. На території біосферного заповідника «Асканія-Нова» імені Ф. Е. Фальц-Фейна до наших часів збереглися 17 половецьких баб: на заповідній ділянці «Південна» — 3 скульптури, на території Дендрологічного парку «Асканія-Нова» загальнодержавного значення — 4, на території зоопарку і заповідної ділянки «Великий Чапельський під» — 10.

Поки що спеціалісти губляться у здогадках, яку конкретно функцію виконували антропоморфні статуї. Однак, усі сходяться на тому, що людиноподібні кам’яні фігури відігравали важливу культову роль для кочових племен. У цих скульптур просто неймовірна енергетика.

Бізюків монастир

Свято-Григорівський Бізюків чоловічий монастир має довгу та цікаву історію. У далекому 1782 році князь Григорій Олександрович Потьомкін на знак подяки ігумену Феодосію за допомогу, надану під час російсько-турецької війни, виділив землі під обитель для ченців. У першій половині XIX століття земельна площа обителі становила вже понад 25 тисяч десятин. На її території налічувалося 70 капітальних споруд.

У 1918 році монастир було закрито та частково зруйновано, залишки цінностей пізніше вивезли фашистські загарбники. До наших днів збереглися стіни з вежами, ворота, зимовий Покровський собор, трапезна, архієрейські палати, Спаська (нині Покровська) церква, фонтани, ряд господарських будівель. Відновлення монастиря розпочалося на початку 90-х років минулого століття і триває донині.

Шато князя П.М. Трубецького

Виноробне господарство князя П.М. Трубецького – це єдине історичне шато України. Коли князь Петро Миколайович Трубецький прийняв в управління від діда маєток, той перебував у стані занепаду. Новий господар наказав знести його і збудувати великий будинок на 30 кімнат з усіма зручностями, необхідними для культурного життя. Перші ж виноградники одного з найстаріших та іменитих виноробних господарств країни були закладені в маєтку «Козацьке» у 1896 році. У підборі земель та сортів виноградних лоз другові допомагав іменитий винороб князь Лев Сергійович Голіцин.

У наш час виноробне господарство – це унікальний об’єкт винного туризму. Збір врожаю приваблює на виноробню Трубецького велику кількість гостей не лише з України, а й з Європи. Винні підвали шато зберігають понад 10 000 пляшок, серед яких більше 7 000 – рідкісні екземпляри. На території шато можна не тільки здійснити унікальну екскурсію у дивовижний світ виноробства, а й відчути себе справжнім аристократом, залишившись на декілька днів у місцевому готелі. До речі, у будівлі шато розміщується вишуканий ресторан.

Джарилгацький маяк

Просто «Джа». Так пестливо називають острів Джарилгач скадовчани та жителі навколишніх сіл. Джа приваблює чистою водою, світлим піском пляжів і недоторканою природою, адже саме на цій території розташований національний природний парк. Флора та фауна острова унікальні, він багатий на лиманні озера, відомі своїми лікувальними грязями та водою з високим вмістом йоду і брому.

На східному боці острова Джарилгач височіє маяк, що має статус пам’ятника культури. Маяк було зібрано та встановлено у далекому 1902 році. Сергій Балтазарович Скадовський замовив його у далекому Парижі. Існує легенда, що витіюватий каркас та інші конструктивні елементи було сконструйовано відомим «заклиначем сталі» Олександром Гюставом Ейфелем або ж його учнями. Лінза Френеля з першого острівного маяка збереглася і до нашого часу, її встановили та новий маяк, світло якому дають світлодіодні лампи від сонячних батарей. До 2005 року вхід на оглядовий майданчик історичної споруди було відкрито. Туристам доводилось долати цілих 105 сходинок, щоб насолодитися неймовірним видом на затоку та відкрите море.

Кам’янська Січ

Кам’янська Січ була заснована козаками легендарного отамана Костя Гордієнка – соратника гетьмана Івана Мазепи – в 1709 році після зруйнування військами Петра І Чортомлицької Січі. На сьогодні Кам’янська Січ є унікальною історико-археологічною пам’яткою, оскільки до початку XXI століття вона залишилася чи не єдиною із січей Війська Запорозького, територія якої не була затоплена або забудована.

Скелясті береги балки Кам’янка пам’ятають, як народжувалася одна з перших в Європі демократичних конституцій Пилипа Орлика. На Січі знаходяться козацькі поховання та могила Костя Гордієнка. Останніми роками Кам’янська Січ стала місцем проведення фестивалів і святкувань з нагоди відкриття туристичних сезонів.

Національний природний парк «Кам’янська Січ» на теперішній час перебуває на етапі створення. Відповідний указ Президента України члени Кабінету міністрів підтримали в січні 2019 року.

Управління туризму і культури Херсонської ОДА