У Новій Каховці відбулись громадські слухання щодо роздільного збору сміття

Після трагедії на Грибовицькому сміттєзвалищі біля Львова в Україні, нарешті, жваво заговорили про проблему сміття. Переймаються нею і в Новій Каховці.

Про сортування відходів і конкретний проект для нашого міста, над яким працює КП «Агенція регіонального розвитку», йшла мова під час громадських слухань, які відбулись нещодавно.

Для початку присутнім навели маловтішну статистику. Так, сьогодні в Україні нараховується 6,5 тисяч санкціонованих полігонів і 35 тис. — несанкціонованих, загальною площею 43 тис. кв. км (територія королівства Данія). Загальна кількість побутових відходів, які продукують жителі нашої країни, — біля 42­45 млрд. тон в рік. З них біля 16 млрд. — небезпечні. Кожен з нас за рік накопичує близько 250 кг твердих побутових відходів. В країні є чотири сміттєспалювальні заводи: у Києві, Дніпрі, Харкові та Севастополі. Але працює лише столичний «Енергія», який переробляє тільки чверть відходів, які продукують у цьому місті. Ще є сміттєпереробний завод у Рівному, але й він частково не працює.

Директор КП «Аген­ція регіонального розвитку» Вячеслав Костенюк поінформував:

— З 2016 року Нова Каховка є учасником міжнародного проекту (Швеція­Естонія­Україна), мета якого — навчити, як поводитися з ТПВ. Нині працюємо над проектом з впровадження роздільного збору сміття у 14 школах міста. Спочатку в рамках проекту пропонуємо провести інформаційну кампанію, тренінги, а вже потім запровадити роздільний збір паперу, пластику. Ці відходи можна здавати на переробку, проблем не буде.

Херсонська облдержадміністрація оголосила відповідний конкурс, який передбачає 50%­е співфінансування зі скарбниці області. Наш проект коштує близько 192 тис. грн. Тобто, якщо пощастить, можемо розраховувати на 90 тис. грн. від області. Решту, сподіваємось, виділять з міського гаманця. Основні кошти будуть спрямовані на придбання контейнерів, які встановлюватимуть в школах та на їхніх подвір’ях. Решта — оплата поліграфії, реклами, тренінгів, які з дітьми та викладачами проводитимуть спеціалісти, тощо. В Україні вже є міста, які успішно реалізували подібні проекти. Тож, чому б і нам не долучитися?

В ході обговорення присутні у переважній більшості підтримали ініціативу. Щоправда, без суперечок, звісно, не обійшлось. Головним чином через те, що школи — це добре, але замало. Давно вже пора нашому суспільству переймати досвід всього цивілізованого світу. На що координатор проекту В. Костенюк зауважив: це лише початок. В подальшому проект може розширюватися. Наприклад, аналогічний досвід зможуть перейняти ОСББ. А охопити все і водночас, на жаль, неможливо.