Учені пояснили, чому цьогорічна зима така примхлива

Після нУчені пояснили, чому цьогорічна зима така примхливаайгарячішого в історії кліматичних спостережень року і найспекотнішого у Північній півкулі літа до нас прийшла надсувора зима. Європу засипає снігом. Нечувані морози зафіксовано на Сицилії, у Греції, замерзають цитрусові, виноградники, пальми… І водночас в Антарктиді рекордно тане лід, пише газета “Експрес”.

Учені прогнозують, що от-от від Антарктиди відколеться один із найбільших айсбергів у світі — площею близько п’яти тисяч квадратних кілометрів! Це може статися вже найближчими тижнями чи місяцями. За площею — це як шість територій Києва.

— Що ж це коїться: в Антарктиді теплішає, у нас — холоднішає?

— Загальний тренд — глобальне потепління, але через розхитування кліматичної системи зміни наростають, і, власне кажучи, тепер ми маємо справу із своєрідним кліматичним маятником, амплітуда якого позначається аномальною спекою влітку й аномальними морозами взимку, — каже Ярослав Мовчан, співзасновник Українського комітету підтримки програми ООН з довкілля.

— Справді, липень 2016 року став найспекотнішим місяцем за останні 136 років, — пояснює Віра Балабух, завідувач відділу синоптичної метеорології Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту. — Загалом, зі середини 1990-х ми постійно спостерігаємо перевищення середньої річної температури.

— Якщо клімат глобально теплішає, тоді звідки прийшла така сувора зима?

— Глобальне потепління призводить до потепління Світового океану, а це своєю чергою — до збільшення кількості опадів на планеті (адже випаровується більше води). Звідси — інтенсивні опади, коли за короткий проміжок часу випадає сезонна норма дощів. Те саме стосується цьогорічних снігопадів, — каже Світлана Бойченко, кліматолог, провідний науковий співробітник Інституту геофізики НАН України.

Та літописні дані дають нам свідчення, що у ранньому Середньовіччі Європа вже переживала такі кліматичні аномалії. Це був так званий малий кліматичний оптимум, коли на фоні глобального потепління були дуже спекотні літа та дуже холодні зими. Властиво, те саме маємо тепер. Утім нинішні аномалії пов’язані не лише з глобальним потеплінням — є інші нюанси, масштабніші.

— Що ви маєте на увазі?

— Вплив на клімат мають діяльність людини та процеси, які відбуваються на Сонці, у космосі. Також змінам клімату може сприяти, наприклад, зміна орбіти Землі — коли вона витягується, настають періоди потепління (адже Земля у певні періоди проходить ближче до Сонця).

Коливання земної орбіти колись спричинило так званий кліматичний оптимум голоцену (9 — 5 тисяч років до нашої ери), тоді температура була істотно вища за сучасну. Згідно з цим циклом, через 20 тисяч років прийде кліматичний мімімум — і настане льодовиковий період.

Кліматичні цикли пов’язані також із ритмами вулканічної діяльності, Світовим океаном — його рівень піднімається через танення льодовиків, а це сприяє ще більшому парниковому ефекту.

— До речі, про льодовиковий період. Вчені університету Нортумбрії (Велика Британія) прогнозують, що він настане вже у 2030 році — коли сонячна активність зменшиться на 60%. То ми скоро замерзнемо?

— Ймовірне похолоданя — одна з математичних моделей на основі аналізу процесів, що відбуваються у надрах Сонця, — пояснює Михайло Орлюк, завiдувач вiддiлу геомагнетизму Iнституту геофiзики iм.С.I.Субботiна НАН України. — За допомогою розрахунків було змодельовано 25-й цикл сонячної активності, пік якого припаде на 2022 рік, та наступний 26-й цикл, що почнеться у 2030 році. Як показала модель, у 26-му циклі станеться різке падіння сонячної активності, і настане так званий мінімум Маундера.

— Що це таке?

— Це явище тривалої мінімізації кількості сонячних плям. Європа вже переживала подібне з 1645-го по 1715 рік — тоді у Лондоні замерзла Темза. Щось схоже спостерігали й на межі XVIII — XIX століть.

Нинішній цикл сонячної активності набагато слабший за попередні. Спостерігаємо дуже мало, як для піку, плям на Сонці. А це справді може вказувати на те, що Земля наближається до чергового періоду похолодання. Тож чи можливий мінімум Маундера, або черговий малий льодовиковий період у цьому столітті? Гіпотетично — так.

— Натомість метеорологи ООН застерігають, що до 2050 року на Землі настане “кліматичне пекло”, коли півпланети перетвориться на пустелю, а середня температура повітря становитиме плюс 50 градусів за Цельсієм.Вони мають підстави так вважати?

С. Бойченко: — Справді, є й така модель поведінки клімату. Проте кліматична система нині розбалансована, і спрогнозувати, в який бік підуть ті чи інші зміни, неможливо.

За найпоширенішим сценарієм, до кінця століття температура підвищиться на 2 — 2,5 градуса. І це вже критична межа, за якою починаються незворотні зміни клімату. Кліматичних аномалій істотно побільшає: посухи стануть тривалими, смерчі -– дуже руйнівними, опади – ряснішими.

Я. Мовчан: — Багато хто скаже — і що тут такого, що на планеті стало тепліше. Але кліматичні зміни не означають простого підвищення температури. Глобальна зміна клімату зачепить всі сфери нашого життя. Наслідки кліматичних змін вже проявилися збільшенням частоти та інтенсивності небезпечних погодних явищ, поширенням інфекційних хвороб.

Через кліматичні зміни людство відчуває нестачу води, продуктів харчування, а зменшення врожаїв поведе за собою скорочення економічного зростання та соціального забезпечення. Так, до 2080 року кількість людей, що зіткнуться із загрозою голоду, може збільшитися на 600 мільйонів осіб.

— А як це позначиться на кліматі України?

— У нас уже потепліло на 0,6 градуса. У майбутньому температура може підвищитися на 1,5 — 2,5 градуса. Найвразливіші Карпати, узбережжя Чорного та Азовського морів — там збільшується повторюваність аномальних природних явищ, а рівні морів вже підвищилися на 12 — 15 сантиметрів за 100 років.

Марина МОРОЗ