Учениця Таврійська бере участь у конкурсі з нагоди 125-річчя перших українських поселень у Канаді

В сучасному світі ми кожен день чуємо такі слова як патріотизм. Але насправді  дуже складно знайти правильну відповідь на таке абстрактне поняття. Кожна людина вкладає у свою Батьківщину власний внесок, який дуже тяжко виміряти одним лише визначенням «патріотизм». Але, напевно, всі погодяться, що справжня любов до Батьківщини заключається у діях, а не у словах.

Досягаючи власного успіху, люди створюють успішну країну, домівку для себе та для своїх дітей. Дуже часто  люди вважають, що користь країні можна робити лише проживаючи на даній території, будучи активним діячем, політиком чи бізнесменом.  Я впевнена у протилежному. Прочитавши біографію одного із найяскравіших представників України в Канаді дуже складно стверджувати , що «патріотизм»  має певні кордони.

Я завжди захоплювалася людьми, які вміють та хочуть працювати не тільки для себе, а і для інших. Почавши читати матеріали про українців, які проживають в Канаді, я зупинила увагу  на діяльності  однієї із  найяскравіших постатей  – Українцеві  з великої  літери, меценатові  та бізнесменові  – Петру Яцику. Ця людина не просто вразила мене своєю працелюбністю та наполегливістю. Його любов до життя та  Батьківщини  не може не надихати.

Він народився  в Західній Україні. У  17 років став свідком того, як радянські війська захопили його рідне місто. Але померти за ідею України – було найменшим, що він міг зробити для неї. Тому обрав життя, щоб прислужитись їй найповніше, віддати себе всього… Першим “українським” внеском Петра Яцика була, за його словами, тисяча доларів на підготовку професором Марією Дейко українського букваря. Відтоді пішло: спочатку сотні, потім тисячі і мільйони доларів. Майже сорокарічні благодійні пожертви мецената на українські справи вимірюються десятками мільйонів. Один тільки проект англомовного Грушевського коштує понад $15 млн. Чи це не надихає? Я думаю, що кожна людина повинна знати таких героїв, саме тому я не мала сумнівів із вибором своєї дослідницької роботи.

Він  був Українцем, справжнім патріотом. Ним і пішов від нас. Світ повинен знати таких людей та пишатися ними.

Яна Устименко, учениця 11 класу  ЗОШ №5, учасниця проекту