Угоди про ЗВТ Канада-ЄС, Україна-ЄС та Україна-Канада. Чи мають вони значення для Херсонщини?

ХерсонщинаОдразу після того, як Бельгія дала згоду на підписання Угоди про вільну торгівлю між Канадою і ЄС, відповідний документ був підписаний Прем’єром Канади Джастіном Трюдо, президентом Європейської ради Дональдом Туском та президентом Єврокомісії Жан-Клодом Юнкером.

11 липня 2016 року Канада підписала аналогічну угоду з Україною.Тоді документ підписували у присутності Джастіна Трюдо, Петра Порошенка і Володимира Гройсмана перший віце-прем’єр-міністр – міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів і міністр міжнародної торгівлі Канади Христя Фріланд.

Ще раніше, 27 червня 2014 року була підписана Угода про ЗВТ між Україною та ЄС (як частина ширшої Угоди про асоціацію). Вона набула чинності з 1 січня 2016 року.

Саме цей трикутник змушує українців замислитись над новими перспективами, адже всі зазначені вище документи скасовують більшість митних зборів між країнами-підписантами.

Зокрема, торговий представник Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Наталія Микольська на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook зазначила: “…заклик до українського і міжнародного бізнесу подивитись на трикутник ЄС-Канада-Україна:
– між нашими країнами 3 угоди про вільну торгівлю;
– ми всі скоро станемо учасниками Конвенції Пан-Євро-Мед – про правила походження
– Україна має всі переваги стати місцем для розташування виробничих потужностей для експорту як в ЄС, так і в Канаду як запчастин і матеріалів, так і готових виробів з запчастин і матеріалів, поставлених.

Ці можливості особливо важливі для Херсонщини, адже це не лише регіон-експортер, а й область, яка має перспективи стати повноправними морськими воротами України (й навіть робить впевнені кроки до цього). Особливу привабливість Херсонщини для міжнародного бізнесу та інвестицій вкотре засвідчив й форум “Таврійські горизонти”, про який неодноразово розповідав сайт. nk-online.tv.

В межах форуму, зокрема, висвітлювались питання використання Херсонського морського порту. В рамках екскурсії для учасників заходу, потенційні інвестори могли оцінити поточний стан порту, проекти з організації рейдової стоянки в районі Тендрівської коси, будівництва додаткових силосів зернового терміналу (друга черга) ємністю 12,8 тис. тонн, технічне переоснащення перевантажувального комплексу на причалі № 6 (Компанія «Дніпро Карго Лімітед»), будівництва механізованого складу підлогового зберігання зерна обсягом 16 тис. тонн (ПАТ «Херсонський КХП»), будівництва механізованого складу підлогового зберігання зерна обсягом 20 тис. тонн, реконструкції причальної галереї транспортування зерна (ПАТ «Херсонський КХП»), будівництва причалу естакадного типу уздовж причалу №10 на умови концесії (ПАТ «Херсонський КХП»).

Фото: сайт Херсонської ОДА

Сприятимуть тому, аби “Херсонський пазл” склався, і втілення таких проектів Міністерства інфраструктури, як будівництво магістралі Херсон-Львів та відкриття авіарейсу “Львів-Херсон”, які в цілком буквальному значенні поєднають південний регіон з Європою.

Стосовно інших регіонів, то в Україні вже впроваджуються відповідні інвестиційні проекти, особливо у тих містах, які діють на випередження. Так, у Львові вже відкривають заводи, які цілком відповідають зазначеним угодам. Зокрема, компанія «Fujikura» запустила у Львові підприємство з виробництва автокомпонентів для провідних європейських автовиробників. Наразі завод розширюється та постійно набирає нових працівників.

Тобто слова пані Микольської про те, що наша країна може стати місцем для розташування виробничих потужностей для експорту запчастин, матеріалів і готових виробів там вже мають своє втілення впродовж певного часу.

Наталія Микольська також закликає український та міжнародний бізнес разом шукати місце України в глобальних і регіональних ланцюжках доданої вартості.

Разом з тим не можна бути абсолютно впевненими у тому, чи скористається бізнес новими можливостями і навіть у тому, чи він їх розгледить. Та й угоду про ЗВТ між Канадою та ЄС ще мають ратифікувати понад тридцять національних і регіональних парламентів. Проте, як вже було зазначено вище, досвід показує, що краще думати на випередження.