В словах «освіта» і «реформа» відчувається якась прикрість…

Без «крутих»та спеціалізованих

«Як і раніше, діти ходитимуть до школи з шестирічного віку. Навчання включатиме три рівні: початкова школа (1­4 класи); базова середня (5­9 класи) — вона називатиметься гімназія; профільна (10­12 класи), яка матиме назву ліцей (може бути академічним або професійним). Після професійного навчання, тобто закінчення 12 класів, випускник зможе працювати або вчитись далі, але, треба пояснити, це — не профтехосвіта, яку отримують в училищах. Академічна профільна школа будь­якого типу (10­12 клас) передбачає поглиблене вивчення предметів та вступ на 1 курс вишу, — наголосила Оксана Олександрівна. — Гімназія та ліцей можуть бути як частинами одного навчального закладу, так і двома різними. Планується, що профільна школа з часом буде відокремлена від гімназії. Після кожного з етапів проводитиметься державна підсумкова атестація (може бути у вигляді ЗНО), за результатами якої учнів зараховуватимуть на наступний освітній рівень. Зауважу: після початкової школи оцінювання слугуватиме лише для моніторингу успішності».

Важливий момент: спеціалізованих закладів з поглибленим вивченням мов або інших предметів, як, наприклад, наші школа №8, гімназія, НКТЕЛ, згідно з новим законом, взагалі немає. Відтепер ніяких особливих статусів: є заклад загальної середньої освіти. Для всіх гімназій (5­9 класи) та ліцеїв (10­12 класи) мають бути рівні умови фінансування, матеріального забезпечення та оплати праці педагогів. «Якщо у школи є бажання і можливості, вона має право відкрити класи з поглибленим вивченням предметів», — підкреслила О.Якубова.

Плюс один та мінус один дорівнює 12 

Навчання у загальній середній школі триватиме 12 років, але ті першачки, які навчатимуться 12 років, прийдуть до школи лише 1 вересня 2018 року. Для дітей, які вже здобувають освіту, нічого не зміниться. Перший 12­й клас матимемо аж у 2029­2030 р.р. А до цього часу старша профільна школа буде дворічною. Крім того, як акцентує міністр освіти Л.Гриневич, якщо учень вирішить здобувати освіту бакалавра, то витратить на неї лише три роки замість теперішніх чотирьох. Тобто, загальна кількість часу на здобуття освіти не зміниться.

Прозорість та відкритість

Відповідно до статті 30 всі заклади освіти мають з моменту ухвалення Закону формувати відкриті, загальнодоступні ресурси з інформацією про свою діяльність та оприлюднювати її. У частині 2­й цієї статті наведений перелік документів, відкритий доступ до яких вони зобов’язані забезпечувати на своїх веб­сайтах, а в разі відсутності таких — на сайтах засновників. Цей список, варто сказати, серйозний. Серед основних: статут, ліцензії на провадження освітньої діяльності, структура та органи управління закладу освіти, кадровий склад згідно з ліцензійними умовами, освітні програми, ліцензований обсяг та фактична кількість осіб, які навчаються, мова (мови) освітнього процесу, наявність вакантних посад, матеріально­технічне забезпечення (згідно з ліцензійними умовами), річний звіт про діяльність закладу, перелік додаткових освітніх та інших послуг, їхня вартість, порядок надання та оплати, результати моніторингу якості освіти та інша інформація, що оприлюднюється за рішенням закладу освіти або на вимогу законодавства.

Крім того, у Законі прописано: «Заклади освіти, що отримують публічні кошти, та їх засновники зобов’язані оприлюднювати на своїх веб­сайтах кошторис і фінансовий звіт тощо».

Мистецтво бути автономним

Новий документ надає закладам освіти автономію. Причому не лише фінансову, а й методичну, академічну, кадрову. Самостійними можуть бути і школи, і садочки, і заклади позашкільної освіти. «Тобто, якщо до 28 вересня, дати підписання Закону, відділ освіти був роботодавцем для педагогічних працівників за клопотанням керівників загальноосвітніх навчальних закладів, то відтепер на роботу прийматиме безпосередньо керівник школи, — пояснила Оксана Олександрівна. — А останніх — уповноважена особа засновника, тобто відділ освіти».

Відповідно до Закону керівник комунального закладу загальної середньої освіти призначається на посаду за результатами конкурсного відбору на шість років і не більше, ніж на два строки поспіль. Після двандцяти років праці директор має право обиратися керівником іншого навчального закладу або просто продовжити роботу на іншій посаді. До складу комісії, яка ухвалюватиме відповідне рішення, ввійдуть вчителі цього навчального закладу, а також представники засновника, громадських об’єднань, батьків, учнів, а також директорів шкіл цієї місцевості.

Не радійте, міськво не ліквідують!

Деякі педагоги міста пошепки обговорюють: міськвно і методичного кабінету більше не буде, їх ліквідують, лише у виконкомі буде посада відповідаючого за навчальні заклади, її займе О.Якубова. Але та радість виявилася передчасною.

Відділ освіти та всі його структурні підрозділи лише позбавлені права контролювати, але продовжать забезпечувати діяльність закладів освіти. Функції ж контролю покладені на засновника закладу, центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти, суб’єкти громадського контролю та освітній омбудсмен.

Мова освіти — державна

Певно, найскандальнішою та суперечливою статтею Закону, яка викликала чималу кількість суперечок і дискусій, стала сьома стаття, мовна. Вона чітко визначає: мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна. При цьому зазначається, що «…відповідно до освітньої програми можуть викладатися одна або декілька дисциплін двома чи більше мовами — державною, англійською, іншими офіційними мовами Європейського Союзу» (російської серед них немає — авт.). Особам, які належать до національних меншин, гарантується право на навчання рідною мовою в комунальних закладах освіти для здобуття лише дошкільної та початкової освіти поряд із державною.

— У Новій Каховці до цього часу лишалась лише одна школа, перша, з російською мовою навчання. Але з 1 вересня 2018 року, за новою редакцією статуту, почнеться поступовий перехід з 1 класу на українську. Більше того — заклад вже набрав два перших класи з українською мовою навчання, які прийдуть сюди у новому навчальному році. 10­й клас також буде набиратися на навчання з українською мовою. А ті діти, які навчаються нині у 1­8 класах російською мовою, завершать навчання без змін. Відтак з 1 вересня наступного року у Новій Каховці усі школи міста будуть з українською мовою навчання, — підкреслила начальник відділу освіти.

До школи за конкурсом?

Не могли ми не поцікавитися й тим, як саме прийматимуть дітей до школи, адже відтепер навчальним закладам дається право проводити прийом на основі конкурсного відбору. Але лише в разі, якщо бажаючих навчатися більше, ніж місць. Наприклад, дуже багато заяв надходить до шкіл №1, 2, 3. І, припустімо, місць 35, а заяв — 40. У такому випадку школа має право проводити конкурсний відбір.

Школа як маленький світ. Окремий

Відповідно до Закону державні та комунальні заклади освіти відокремлені від церкви (релігійних організацій), мають світський характер. Приватні ж, зокрема засновані релігійними організаціями, мають право визначати релігійну спрямованість власної освітньої діяльності. Також у закладах освіти забороняється створення осередків політичних партій та функціонування будь­яких політичних об’єднань. Керівництву закладів, органам державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовим особам забороняється залучати працівників до участі в заходах, організованих релігійними організаціями чи політичними партіями.

Майстерність завдяки інтернету

Важливою новацією є те, що відтепер вчитель буде абсолютно вільним у тому, як підвищувати кваліфікацію: тренінги, курси, вебінари, семінари, практикуми. Тобто, теоретично, це можна зробити, навіть переглядаючи онлайн­курс, а не сидячи три тижні за партою в інституті підвищення кваліфікації. До того ж, держава заплатить, якщо курс буде платним.

Кошти надходитимуть не централізовано у заклади післядипломної освіти, а безпосередньо у школи, де педрада вирішить, як їх використати.

Новації для новокаховських мучеників науки

«Ми повинні привести у відповідність кількість навчальних закладів та середню наповнюваність класів, — коментує Оксана Якубова. — Настав час визнати: держава не може дозволити собі утримувати таку велику кількість навчальних закладів, як нині. До того ж Міністерство нещодавно презентувало нову формулу розрахунку освітньої субвенції: наповнюваність класів для міст обласного значення складає 25 осіб. Не враховуються «школи нового типу» чи поділ на групи. У Новій Каховці питання освітньої мережі гостро стоїть вже не один рік, оскільки маємо проблеми з наповнюваністю старших класів. Звісно, є позитивна динаміка: діток стає більше. Цього року — на 150. Наступного року, судячи із заяв батьків першокласників, ця тенденція збережеться, вже сьогодні маємо показник — + 130.

Але наповнюваність старшої школи все одно не така, як хотілося би. Чому? Останні роки багато учнів йшли навчатися після 9 класу до професійно­технічних закладів, технікумів, коледжів. Багато дітей надавало перевагу профтехосвіті через відсутність в училищах ЗНО (з цього року тестування є обов’язковим для всіх), можливості отримувати стипендію.

Ми зіштовхуємося з тим, що до 10 класу виявляють бажання йти, наприклад, 14 осіб. З них троє хочуть вивчати математику, п’ятеро — іноземну мову, шестеро — хімію. В такому випадку мови про профільне навчання бути не може. А там, де учнів більше, наприклад, 30 ми можемо розділити їх на два профілі. Тож новації — це не примхи, а потреба часу».

Про приведення мережі навчальних закладів у відповідність до нового Закону йшла мова під час нещодавньої наради з керівниками загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів за участі міського голови В.Коваленка, його першого заступника Л.Чурсинова, заступника В.Сироватки, секретаря міськради О.Лук’яненка, представників відділу освіти. Були почуті та обговорені різні думки. Крім того, цим питанням тривалий час займалась робоча група, до складу якої увійшли працівники відділу освіти, міського методичного кабінету, керівники навчальних закладів, вчителі. І під час обговорення вони презентували один, на думку більшості, найоптимальніший та найефективніший варіант. Так, було запропоновано всі школи зробити дворівневими — початкова плюс базова (гімназія). І створити у Новій Каховці одну профільну школу — реорганізувавши НКТЕЛ та з’єднавши ЗОШ №4 з гімназією, які розташовані в одному мікрорайоні. Таким чином, матимемо одну, третього ступеню, у будівлі школи №4. Всі учні, які захочуть продовжити навчання, зможуть отримати якісні і ґрунтовні знання з певного профілю, яких у належних умовах, за словами педагогів, можна буде зробити навіть більше 3­х. Це, як зазначає О.Якубова, буде нова структура з новим керівництвом, кадрами і т.п. На базі вільного приміщення НКТЕЛу з’явиться можливість відкрити єдиний центр позашкільної освіти.

Мова про створення такої єдиної установи йшла давно, тож освітяни не відкидають і цієї ідеї. Але підкреслимо: це лише обговорення і один запропонований варіант з багатьох інших. Про конкретні рішення поки що говорити зарано. «Звичайно, таку нову школу не можна заснувати без фінансової підтримки», — констатує начальник відділу.

…Махове колесо реформи — досконалої або ні, гарної чи поганої, мудрої чи не зовсім, вже запущено. Як вважає міністр Гриневич, до базового Закону про освіту, аби реформа почала працювати в повному обсязі, необхідно додати Закони про функціонування середньої школи, освіту для дорослих, професійну та національну систему кваліфікацій.