Верховна Рада відхилила “революційні зміни” у Закон «Про добровільне об’єднання територіальних громад»

zal-verhovnoyi-radiВерховна Рада України 20 вересня відхилила у третьому читанні поправки до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» (реєстраційний №3390), яким пропонувалося спрощення процедури зміни меж та створення в процесі добровільного об’єднання територіальних громад нових адміністративно-територіальних одиниць в Україні. За ці зміни проголосували лише 195 народних депутатів з 226, що необхідні для прийняття рішення.

Ще в липні Головне юридичне управління Верховної Ради надало свої зауваження щодо проекту змін до цього Закону. Наводимо їх:

 ЗАУВАЖЕННЯ

до проекту Закону України

 про внесення зміни до статті 11 Закону України “Про добровільне об’єднання територіальних громад” щодо забезпечення державної підтримки добровільного об’єднання територіальних громад»

 У Головному юридичному управлінні розглянуто законопроект «Про внесення змін до статті 11 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» щодо забезпечення державної підтримки добровільного об’єднання територіальних громад» (реєстр. №3390), підготовлений Комітетом з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування до розгляду Верховною Радою України у другому читанні, з приводу якого висловлюється таке.

Поділяючи зауваження Головного науково-експертного управління до цього законопроекту (висновок від 13 листопада 2015 року), які залишилися актуальними, вважаємо за необхідне ще раз звернути увагу на те, що його положення так само як і Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» в цій же частині не в повній мірі враховує приписи Конституції України. Так, зокрема:

  1. Відповідно до пункту 13 частини першої статті 92 Конституції України порядок вирішення питань територіального устрою, до яких має відноситися, очевидно, і підготовка та затвердження «перспективного плану формування територій громад», повинен визначатися спеціальним законом України про територіальний устрій, а не Законом України «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Тому питання, які регулюються у Законі, до якого пропонуються зміни, мають вирішуватись на іншій концептуальній основі, а саме: відповідальність за прийняття ключових рішень щодо побудови системи адміністративно-територіального устрою має покладатись на органи вищого рівня у системі органів виконавчої влади, а з органами місцевого самоврядування мають відбуватись консультації з таких питань, при цьому такий підхід відповідатиме як конституційним положенням, так і положенням Європейської хартії місцевого самоврядування.
  2. Законопроектом пропонується надати Кабінету Міністрів України повноваження затверджувати «перспективний план формування територій громад» чи зміни до нього без схвалення проекту цього плану обласною радою (в Автономній Республіці Крим – Верховною Радою Автономної Республіки Крим), у разі якщо така рада протягом 2 місяців після його отримання не схвалила зазначений проект (доповнення частини третьої статті 11 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»). Тим самим органи місцевого самоврядування остаточно усуваються від процесу формування територій об’єднаних громад в Україні. За такого підходу законодавець зосереджує повноваження щодо формування та затвердження таких планів у розрізі областей, Автономної Республіки Крим (тобто фактично йдеться про формування нових адміністративно-територіальних одиниць базового рівня) у виконавчій гілці влади. При цьому врегулювання цих питань, як зазначалося вище, здійснюється не в законі України про територіальний устрій, як того вимагає пункт 13 частини першої статті 92 Конституції України, а в Законі України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», який фактично не має предмету самостійного регулювання, а його положення мають бути частиною Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Однак, якщо факт несхвалення (з будь-яких причин) обласною радою проекту «плану формування територій громад» чи змін до нього більше не впливатиме на його затвердження Кабінетом Міністрів України, з тексту проекту залишається незрозумілим, чому обласна рада взагалі повинна розглядати та схвалювати ці проекти планів. Тим самим не дотримано вимогу юридичної визначеності закону як складової принципу верховенства права (стаття 8 Конституції України).

(Електронна адреса матеріалу

http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=56912)

Тим самим без змін залишилась норма Закону, яка визначає, що:

«3. Перспективний план формування територій громад Автономної Республіки Крим, області схвалюється відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною радою за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідної обласної державної адміністрації та затверджується Кабінетом Міністрів України.»

Тепер навіть примарних надій щодо можливості створення нових об’єднаних територіальних громад, суб’єкти яких належать до різних адміністративно-територіальних одиниць, не залишилось…

Що ж в такій ситуації будуть робити можновладці Таврійська та Кам’янки? Бо глечиків у суперечках з своїми колишніми друзями вони вже досить набили…

                                                                                                           Віктор Васильєв