Афганська війна, брудна, неоголошена… Та хіба війни бувають чистими? Будь-яка несе смерть, каліцтво, вдягає в жалобу тисячі сердець, материнських сердець. У війни холодні очі, у війни свій рахунок, своя безжальна арифметика. Афганська війна назавжди залишиться болем у серцях нашого народу…
Потрапивши на палаючу Афганську землю, мужні воїни-інтернаціоналісти всім серцем прийняли її біль, як свій, і до останнього подиху захищали інтереси її багатостраждального народу.
На обліку в Новій Каховці 261 воїн-інтернаціоналіст, а серед них 182 учасники бойових дій в Афганістані. Спілкуючись з багатьма з них, доходиш висновку, що це люди особливого гарту, особливого, відмінного від інших, бачення світу, оцінки подій. Своя міра в них добра і зла, правди, достоїнства, честі і дружби. Вони пройшли афганське пекло, суворі випробування.
З нагоди 28-річниці виведення радянських військ з Афганістану, в музеї історії та навчальних закладах міста, за участю музею, відбулися уроки мужності «Афганістан болить в моїй душі» та «Покликані часом».
На зустрічах із школярами та студентами (ЗОШ №10, №3, ПТУ-14, вищого професійного училища, приладобудівного технікуму, електротехнічного ліцею) побували учасники бойових дій в Афганістані Віктор Іванович Лебедєв, Сергій Олександрович Грудницький, голова Товариства воїнів-інтернаціоналістів Анатолій Олександрович Галієв. В заходах активну участь брали співробітники музею історії міста Нова Каховка директор Віктор Васильєв та екскурсовод Наталія Ільницька, а також завідуюча бібліотекою міськвиконкому Наталія Сергєєва.
Розмова поколінь проходила під гаслом «Час і досі не загоїв рану – цей одвічний біль Афганістану». Своїми виступами гості передали атмосферу жорстокості та безумства війни в Афганістані, підтвердили свої розповіді фото та відеоматеріалами. Затамувавши подих, молодь слухала розповіді, про безстрашність і мужність звичайних юнаків, про біль і страждання батьків, матерів, що втратили своїх синів.
Ветерани закликали молодь не забувати про цю війну, про її солдатів, що чесно виконували свій військовий та громадянський обов’язок. І головне, завжди намагатися робити так, щоб знову наші хлопці не гинули на полі бою. Де б це не було.
