Виросли на Майдані. Волонтерські ініціативи два роки потому: Реанімаційний пакет реформ

РПРУкраїнська правда. Життя” підготувала спецпроект про те, чим зараз займаються волонтерські ініціативи, які з’явилися на Майдані. Більше історій читайте тут.

Реанімаційний пакет реформ

Офіс РПР знаходиться в “урядовому” районі – 5 хвилин пішки до Кабміну, 5 хвилин до Верховної ради і так само до адміністрації президента.

Розташування – “у десятку”, адже Реанімаційний пакет реформ створювався як майданчик для співпраці між громадськістю та владою.

У приміщенні пахне кавою й тістечками. У самому офісі людей небагато – там лише Секретаріат платформи, котра об’єднує близько 50 громадських організацій і 350 експертів.

Артем Миргородський долучився до ініціативи вже після створення РПР.

Ініціатива зародилася під час активної фази Майдану, а розмови точилися з грудня 2013 року, – розповідає Артем.

На Майдані Артем займався гуманітарною місією. Став одним з основоположників ініціативи Е+.

Під час революції він закрив свій консалтинговий бізнес – зрозумів, що не може більше бути осторонь змін, які відбуваються. Коли Артема запросили очолити Секретаріат РПР, погодився без вагань.

Перші установчі збори РПР відбулися у березні 2014 року. Тоді лідери громадського сектору – Світлана Заліщук, Ганна Гопко, Олег Рибачук, Віталій Шабунін, Віктор Таран, Наталка Соколенко, Тарас Шевченко, Ігор Коліушко, Ігор Когут, Саша Ябчанка, Микола Виговський та інші – зібралися поговорити про те, якою мала би бути подібна ініціатива.

Фактично, РПР створили як керівники громадських організацій, так і активісти-ентузіасти, які під час Майдану були залучені в різні громадські ініціативи й відчули у собі поштовх до цієї діяльності… Вони зрозуміли, що це платформа, де вони могли систематизувати свою діяльність, – пояснює Миргородський.

На перших зустрічах обирали пріоритети – основні напрямки реформ, які зможуть “реанімувати” країну.

Так було обрано 8-9 головних реформ, серед яких – судова, прокуратура, антикорупційна реформа. Вже згодом додалися інші сфери – адмінреформа, охорона здоров’я, електронне врядування, електронна демократія, сфери довкілля, освіта, наука та нацбезпека.

РПР став першою подібною платформою. До цього були певні тематичні платформи, які об’єднували НУО (неурядові організації), антикорупційні, медійні, рух за чесні вибори. Проте ця платформа вперше об’єднала різні за напрямком організації.

Нішу обрали вузьку – працювати з парламентом. У шухлядах громадських організацій довго накопичувались розроблені законопроекти. От, лише співпраця з попередньою владою не складалася.

Громадські організації зрозуміли, що зараз саме час тиснути на депутатів і швиденько ухвалити ті законопроекти, які давно лежали і не користувалися попитом у Раді, – ділиться Артем.

Менеджер медичної групи Саша Ябчанка зауважує, що у разі такої необхідності, законопроекти РПР погоджує з Кабміном, АП чи самою Верховною Радою.

РПР вдалося швидко відпрацювати формат співпраці з прогресивними депутатами у новообраному парламенті: вже прийняли майже 90 законів.

Об’єднання консолідує експертів, які часто мають різні погляди на одні й ті самі речі. Тому РПРівці виробили демократичний механізм прийняття рішень – усі рішення приймаються голосуванням, і є зваженими.

Загальну місію ініціатива бачить у реформуванні країни. Тому це і є платформа для активних людей, які знають і прагнуть реформувати країну.